Рішення

від 05.04.2013 по справі 911/730/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2013 р. Справа № 911/730/13-г

За позовом Приватного підприємства „Лацетті"

до Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт"

про стягнення 158 051,48грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Федотов Є.А.(дов. № 14 від 05.06.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Приватне підприємство „Лацетті" (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт" (далі - відповідач) про стягнення 158 051,48грн. заборгованості, з яких: 154 600грн. боргу за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги, 2 465,34рн. пені та 986,14грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2013р. порушено провадження у справі № 911/730/13-г, розгляд справи призначено на 22.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2013р. розгляд справи відкладено на 05.04.2013р.

У судовому засіданні 05.04.2013р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 29.03.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Приватним підприємством „Лацетті" (Готель Алтарис) та Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „АЕРОСВІТ", яке перейменовано у Приватне акціонерне товариство „Авіакомпанія „АЕРОСВІТ" (Замовник) укладено договір про надання готельних послуг № 19-1226/1, згідно якого Готель Альтарис зобов'язався надати замовнику готельні послуги (далі - послуги) за переліком та за цінами, що передбачені п. 4.4. договору, а замовник - прийняти та оплатити отримані послуги.

Відповідно до п. 2.1. договору послуги надаються за письмовою заявкою замовника, яка підписується уповноваженою особою замовника. В заявці замовник обов'язково зазначає кількість осіб, які будуть отримувати послуги, дату заселення, категорію номеру, вид оплати та термін проживання.

Згідно п. 4.1. договору замовник здійснює оплату виставлених виконавцем рахунків за надані ним послуги на підставі виставленого Готелем Алтарис рахунку, за цінами, узгодженими даним договором, протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних послуг.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року.

Позивач на виконання п. 1.1. договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. надав відповідачу послуги на загальну суму 195 950грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 15-29), підписаними та скріпленим печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.1. договору, з оплати отриманих згідно договору послуг, виконав частково, сплативши позивачу 41 350грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 34), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та банківськими виписками (а.с. 47-49), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 154 600грн. (195 950грн. - 41 350грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 34), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, банківськими виписками (а.с. 47-49), а також довідкою ПП „Лацетті" № 108 від 22.03.2013р. (а.с. 40), підписаною директором підприємства.

Предметом позову є вимоги про стягнення 154 600грн. боргу за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги, 2 465,34рн. пені та 986,14грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. надав відповідачу послуги на загальну суму 195 950грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 15-29), підписаними та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.1. договору, з оплати отриманих згідно договору послуг, виконав частково, сплативши позивачу 41 350грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 34), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та банківськими виписками (а.с. 47-49), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 154 600грн. (195 950грн. - 41 350грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 34), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та банківськими виписками (а.с. 47-49).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 154 600грн. боргу за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р., позивачем за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. нарахована пеня в сумі 2 465,34грн., зокрема: 125,26грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 6 350грн., 131,18грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 6 650грн., 174,58грн. за період з 21.11.2012р. по 258.02.2013р. на суму боргу 8 850грн., 182,47грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 9 250грн., 132,16грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 6 700грн., 64,11грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 3 250грн., 211,07грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 10 700грн., 147,95грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 7 500грн., 189,37грн. за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 9 600грн., 101,26грн. за період з 29.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 5 600грн., 101,26грн. за період з 29.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 5 600грн., 143,75грн. за період з 29.11.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 7 950грн., 129,45грн. за період з 03.12.2012р. по 25.02.2013р. на суму боргу 7 500грн., 503,26грн. за період з 04.01.2013р. по 25.02.2013р. на суму боргу 47 100грн., 128,22грн. за період з 04.01.2013р. по 25.02.2013р. на суму боргу 12 000грн.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд встановив, що нарахована позивачем за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. пеня у сумі 2 465,34грн. за своєю правовою природою є пенею, оскільки її нарахування має триваючий характер.

Водночас, приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон)).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994р.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010р. у справі № 32/304.

Суд встановив, що договором про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. не передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 2 465,34грн. пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р., позивачем за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. нараховано 986,14грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних (а.с. 11), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 21.11.2012р. по 25.02.2013р. складає 998,85грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 986,14грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 154 600грн. боргу за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги та 986,14грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт" (08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора; код ЄДРПОУ 20048090) на користь Приватного підприємства „Лацетті" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Бориспільська, буд. 5; код ЄДРПОУ 36686429) 154 600 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот гривень) 00 коп. боргу за надані згідно договору про надання готельних послуг № 19-1226/1 від 30.09.2011р. послуги, 986 (дев'ятсот вісімдесят шість гривень) 14 коп. 3 % річних та 3 111 (три тисячі сто одинадцять гривень) 72 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 08.04.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко