Постанова

від 03.04.2013 по справі 812/2221/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2013 року Справа № 812/2221/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А. М.,

при секретарі: Лисенко Є. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області до Кіровського міського комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 6220,52грн,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області до Кіровського міського комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства» в якому позивач просить стягнути з відповідача суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 6220,52грн. яка утворилась внаслідок несплати самостійно узгоджених зобов'язань за жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року

Представник позивача в судове засідання не з'явився про, час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 01 квітня 2013 року клопотання про розгляд справи за відсутністю представника управління.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином з урахуванням вимог ч.11 ст. 35 КАС України, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Кіровське міське комунальне підприємство «Виробниче управління житлово - комунального господарства» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Кіровської міської ради Луганської області 16 лютого 1999 року за реєстраційним номером 1 386 120 0000 000092 (а.с.6), перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 (далі - Закон України №2464), який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону України №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно до ч.16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Кіровським міським комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства» було подано до управління Пенсійного фонду в м.Кіровську Луганської області звіти за період жовтень - грудень 2012 року, січень 2013 року з самостійно визначеною сумою зобов'язання зі сплати єдиного внеску що підлягає перерахуванню до бюджету, а саме:

за жовтень 2012 року підприємством відповідача визначено суму єдиного внеску що підлягає сплаті в розмірі 1414,04грн., що підтверджується звітом про нарахування єдиного внеску від 07.11.2012 (а.с.32-37);

за листопад 2012 року підприємством відповідача визначено суму єдиного внеску що підлягає сплаті в розмірі 2382,51грн., що підтверджується звітом про нарахування єдиного внеску від 14.12.2012 (а.с.38-43);

за грудень 2012 року підприємством відповідача визначено суму єдиного внеску що підлягає сплаті в розмірі 1638,67грн., що підтверджується звітом про нарахування єдиного внеску від 11.01.2013 (а.с.44-49);

за січень 2013 року підприємством відповідача визначено суму єдиного внеску що підлягає сплаті в розмірі 785,30грн., що підтверджується звітом про нарахування єдиного внеску від 13.02.2013 (а.с.50-55).

В зв'язку з несвоєчасною сплатою вказаних сум згідно звітів про нарахування єдиного внеску за підприємством відповідача на час розгляд справи, утворилась недоїмка в розмірі 6220,52грн., що зокрема підтверджується розрахунком та карткою особового рахунку відповідача. (а.с.10,11) Вказана сума недоїмки в добровільному порядку відповідачем на час розгляду справи не сплачена.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Кіровського міського комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 6220,52грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Кіровського міського комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства» (93800, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Ціолковського, 22, код 02132295) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року в сумі 6220,52 грн. (шість тисяч двісті двадцять гривень 52коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області (93800, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Борисова,7)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 08 квітня 2013 року

Суддя А.М. Каюда