КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2013 року 810/1023/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,
за участю представників сторін:
від прокурора - не з'явились,
від позивача - 1 - не з'явились,
від позивача - 2 - Сапсай М.Ю.,
від відповідача - Надточеєв М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом прокурора Бородянського району Київської області в інтересах держави, в особі Немішаєвської селищної ради Київської області, Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор ЛТД»
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Бородянського району Київської області в інтересах держави, в особі Немішаєвської селищної ради Київської області, Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор ЛТД» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю у сумі 292692,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача наявний податковий борг у сумі 292692,17 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі земельної ділянки.
Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.
У судове засідання 03.04.2013 з'явився представник Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області і представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор ЛТД».
У свою чергу, уповноважені представники прокуратури і Немішаєвської селищної ради Київської області не з'явились.
Представник відповідача у судовому засіданні надав суду заяву від 03.04.2013, в якій відповідач визнав позов у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнання адміністративного позову чи примирення сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши представників позивача-2 і відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор ЛТД» є юридичною особою, яка зареєстрована 22.11.2001 і перебуває на обліку як платник податків з 23.11.2005 за № 154.
У березні 2006 року між Немішаєвською селищною радою і ТОВ «Вектор ЛТД» укладено договір оренди земельної ділянки від 02.03.2006, предметом якого було надання в оренду земельної ділянки площею 1,1170 га для комерційного використання (будівництва і обслуговування комплексу готельного і дорожнього сервісу).
У лютому 2008 року між Немішаєвською селищною радою і ТОВ «Вектор ЛТД» укладено договір оренди земельної ділянки від 06.02.2008, предметом якого було надання в оренду земельну ділянку площею 0,40 га для будівництва багатоповерхових житлових будинків.
У січні 2011 року відповідачем надано до ДПІ у Бородянському районі податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку (вх. 9000147966 від 28.01.11), в якій підприємство самостійно визначило суму зобов'язання з орендної плати на 2011 рік за користування земельними ділянками площею 1,1170 га та 4,000, розташованій вул. Заводській, 50, смт. Немішаєво Бородянського району, Київської області. Відповідно до даної декларації річний розмір орендної плати склав відповідно 7678,53 грн. та 7549,16 грн., розмір щомісячного платежу відповідно складає 3719,29 грн. та 629,10 грн.
У зв'язку з укладенням додаткових угод між Немішаєвською селищною радою і ТОВ «Вектор ЛТД» по оренді двох земельних ділянок розмір орендної плати було змінено, про що відповідачем до інспекції було подано уточнюючу декларацію з орендної плати за земельні ділянки (вх. 9001948181 від 15.04.11р.). Згідно зазначеної декларації річний розмір орендної плати склав відповідно за земельну ділянку площею 1,1170 га - 135788, 95 грн., розмір щомісячного платежу відповідно складає 11315, 75 грн. та за земельну ділянку площею 0,4000 га - 25934, 03 грн., розмір місячного платежу відповідно складає 2161, 17 грн. Також, на підставі декларації від 15.04.11 № 9001948181 підприємством самостійно нарахована штрафна санкція в розмірі 547,71 грн.
У лютому 2012 року відповідачем надано до ДПІ у Бородянському районі податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку (від 20.02.2012 вх. 9007106172), в якій відповідачем самостійно визначено суму зобов'язання з орендної плати на 2012 рік за користування земельними ділянками площею 1,1170 га і 40,00 розташованій вул. Заводській, 50, смт. Немішаєво Бородянського району. Відповідно до вказаної декларації річний розмір орендної плати склав відповідно за земельну ділянку площею 1,1170 га - 135788, 95 грн., розмір щомісячного платежу відповідно складає 11315, 75 грн. і за земельну ділянку площею 0,4000 га - 25934, 03 грн., розмір місячного платежу відповідно - 2161, 17 грн.
Проте, визначені відповідачем самостійно суми податкового зобов'язання зі сплати оренди за земельні ділянки сплачені не були, у зв'язку з чим у відповідача наявний податковий борг.
Керуючись вимогами статті 76 Податкового кодексу України посадовими особами податкового органу були проведені камеральні перевірки відповідача з питань своєчасності сплати грошових зобов'язань з орендної плати за результатами яких встановлено, що в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань, про що складено акти :
- Акт № 0002371520 від 13.04.2011 і на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України накладено штраф у розмірі 866,86 грн.(4343,38 х 20%), про що прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002371520 від 13.04.2011р., яке вручене підприємству 13.04.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства;
- Акт № 0003811520 від 12.09.2011р. та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України накладено штраф у розмірі 434,20грн.(9994,20 х 20%), про що прийнято податкове повідомлення-рішення, яке вручене підприємству 12.09.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства;
- Акт № 0003811520 від 12.09.2011р. та на підставі п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України накладено штраф у розмірі 1998,84грн.(9994,20 х 20%), про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0003811520від 12.09.2011, яке вручене відповідачу 12.09.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства;
- Акт № 0001121520 від 20.03.2012р. та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України накладено штраф у розмірі 2415,10 грн.(12075,52 х 20%), про що прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001121520 від 20.03.2012р., яке вручене відповідачу 20.03.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства;
- Акт № 0002381520 від 19.07.2012р. та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України накладено штраф у розмірі 976,82грн.(4884,12 х 20%), про що прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002381520 від 19.07.2012, яке надіслано відповідачу 24.07.2012, про що свідчать дані копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0780002720758.
Загальна сума заборгованості по орендній платі за землі державної та комунальної власності перед бюджетом з врахуванням сплаченої суми 182,72 грн. за рахунок переплат становить 292692, 17 грн.
Податковий орган керуючись приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю податкової заборгованості відповідачу надіслано податкову вимогу від 16.03.2011 за № 70, яка вручена відповідачу 08.04.2011, про що свідчать дані копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0780001902860.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про таке.
Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Проте, сума боргу зі сплати податкового зобов'язання не сплачена відповідачем, що підтверджується даними облікових карток платника податків. При цьому, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 292692,17 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор ЛТД» (код ЄДРПОУ 31647998) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 292692 (двісті дев'яносто дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 17 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 08 квітня 2013 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 09.04.2013 |
Номер документу | 30507732 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні