Рішення

від 02.04.2013 по справі 910/1463/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1463/13 02.04.13

За позовомВиробничо-торгівельне приватне підприємство «ІТА-1» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АФС РІТЕІЛ» Простягнення 13266,78 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаХвощова Т.Г. Від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 11869,72 грн., пені в розмірі 912,34 грн. та 3% річних в розмірі 484,71 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №21, відповідно до якого Позивач передав у власність товар, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, тому Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу, нараховані пеню та відсотки річні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 19.02.13р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 19.02.13р. справа передана для розгляду судді Баранову Д.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.13р. розгляд справи №910/1463/13 був призначений на 05.03.13р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.03.13р. справа №910/1463/13 передана для розгляду судді Власову Ю.Л. У судовому засіданні 05.03.13р. розгляд справи відкладався на 19.03.13р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.13р. розгляд справи відкладався на 02.04.13р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №21, відповідно до якого Позивач зобов'язався продати продукти харчування в подальшому товар, в кількості, асортименті та по цінах, відповідно до видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору, а Відповідач прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п.2 договору ціна, асортимент, кількість, сума вартості партії товару зазначаються у видаткових накладних.

Згідно з п.2.1. договору доставка товару здійснюється транспортом за згодою сторін (самовивозом зі складу Позивача або транспортом Позивача).

Відповідно до п.3.4. договору передача товару здійснюється за кількістю та якістю, та посвідчуються підписом Відповідача на видаткових накладних Позивача.

Згідно з п.5.3. договору оплата товару проводиться Відповідачем у готівковій формі по факту відвантаження або з розрахункового рахунку протягом 5 банківських днів.

Відповідно до п.6.2. договору за несвоєчасну оплату отриманого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

На виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 11869,72 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000006 від 02.09.11р. на суму 4214,66 грн. та №РН-0000014 від 12.09.11р. на суму 7655,06 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

За вказаний отриманий товар Відповідач не розрахувався, що підтверджується довідкою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 04.03.13р. №13/2105, яка залучена до матеріалів справи.

18.01.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №01/01/12 в якій вимагав сплатити заборгованість в розмірі 12800,32 грн., яка складається з основного боргу в сумі 11869,72 грн., 520,85 грн. пені та 409,75 грн. інфляційних втрат. Проте вказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 11869,72 грн. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 01.09.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №21, за умовами якого Позивач зобов'язався продати продукти харчування в подальшому товар, в кількості, асортименті та по цінах, відповідно до видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору, а Відповідач прийняти та оплатити цей товар. Відповідно до умов договору ціна, асортимент, кількість, сума вартості партії товару зазначаються у видаткових накладних, поставка товару здійснювалась транспортом за згодою сторін (самовивозом зі складу Позивача або транспортом Позивача). Відповідно до п.3.4. договору передача товару здійснюється за кількістю та якістю, та посвідчуються підписом Відповідача на видаткових накладних Позивача. Згідно з п.5.3. договору оплата товару проводиться Відповідачем у готівковій формі по факту відвантаження, або з розрахункового рахунку протягом 5 банківських днів.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 11869,72 грн., проте за вказаний отриманий товар Відповідач не розрахувався. 18.01.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №01/01/12 в якій вимагав сплатити заборгованість в розмірі 12800,32 грн., яка складається з основного боргу в сумі 11869,72 грн., 520,85 грн. пені та 409,75 грн. інфляційних втрат, яка Відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 11869,72 грн. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 11869,72 грн., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом відповідно до п.6.2. договору за несвоєчасну оплату отриманого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 905,84 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 483,46 грн. за розрахунком суду.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФС РІТЕІЛ» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 38; код 37199623) на користь Виробничо-торгівельного приватного підприємства «ІТА-1» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, код 24102521) борг в сумі 11869 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 72 коп., пеню в сумі 905 (дев'ятсот п'ять) грн. 84 коп., 3% річних в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 46 коп. та судовий збір в сумі 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 59 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 08.04.2013 р.