Рішення

від 26.03.2013 по справі 922/545/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 922/545/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Дочірнього підприємства "Будівельне управління Харківської ТЕЦ - 5", с. Подвірки про стягнення 35 845,64 грн. за участю представників:

позивача - Рибалко Д.В., довіреність №01-62юр/2494 від 29.03.2012 р.

відповідача - Давиденко С.М., наказ №18-к від 09.06.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5" (відповідача) заборгованість за електричну енергію в сумі 30 362,28 грн. (де: 25 301,91 грн. - тарифна складова та 5 060,37 грн. - ПДВ), заборгованість за перевищення договірних величин в сумі 3 570,50 грн., 3% річних в сумі 462,52 грн. та пеню в сумі 1 450,34 грн. за договором про постачання електричної енергії №53010 від 17.07.2008 р., а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі. Через канцелярію господарського суду надав клопотання (вх. №11104 від 26.03.2013 р.) про продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи. В обґрунтування свого клопотання послався на той факт, що рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2013 р. по справі №5023/5934/12 задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5", стягнуто з АК "Харківобленерго" на користь Дочірнього підприємства "Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5" 36447,83 грн. основного боргу, 279,74 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору. На виконання рішення видано наказ від 11.03.2013 р., який АК "Харківобленерго" добровільно не виконує. Відповідач сподівається на те, що АК "Харківобленерго" виконає рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2013 р. по справі №5023/5934/12, що, в свою чергу, надасть можливість Дочірньому підприємству "Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5" погасити заборгованість, яка є предметом судового розгляду у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного строку та відкладення розгляду справи.

Суд залишає заявлене відповідачем клопотання без задоволення, оскільки не вбачає в заявленому відповідачем клопотанні правових підстав для продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну. До того ж суд вважає, що задоволення клопотання може призвести до необґрунтованого затягування строку розгляду справи.

У судовому засіданні 12.03.2013 р. оголошено перерву до 26.03.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

17.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №53010 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1. "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.3.3. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування. Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється позивачем електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії.

Розрахунковим вважається період з 01 числа розрахункового місяця до 01 числа наступного місяця (п.1 Додатку №1).

Відповідно до п. 6 Додатку № 2 відповідач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом п'яти операційних днів з дня його отримання.

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 25.01.2013 р. становить 30 362,28 грн. (де: 25 301,91 грн. - тарифна складова та 5 060,37 грн. - ПДВ).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним 30 362,28 грн. боргу за електричну енергію (де: 25 301,91 грн. - тарифна складова та 5 060,37 грн. - ПДВ) у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні та листопаді 2012 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.16.1997 р. № 575/97-ВР передбачено відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної вартості різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

Відповідно до абзацу 6 п. 4.2. "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила) та п. 5.1. договору між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії (Додаток №1 до договору).

В жовтні 2012 року відповідно до Додатку № 1 до договору встановлено договірну величину у розмірі 17 850 кВт/год. Згідно звіту за жовтень відповідачем фактично було використано електричну енергію в кількості 22 651 кВт/год. Таким чином, відповідач перевищив договірні величини споживання на 4 801 кВт/год (22 651 кВт/год (фактично спожита кількість е/е) - 17 850 кВт/год (договірна величина е/е) = 4 801 кВт/год (перевищення договірної величини). Відповідно до вимог п. 6.14. Правил позивачем складено Повідомлення №12895 від 12.11.2012 р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункового періоду за жовтень 2012 р. (а.с. 54), яким до відповідача доведено про факт перевищення ним договірних величин споживання електричної енергії на 4 801 кВт/год. вартість якої складає 3 570,50 грн. Проте, відповідач сплатив лише частину боргу в сумі 3 141,39 грн. Решта сума боргу в сумі 429,11 грн. за жовтень 2012 р. залишилась несплаченою.

Аналогічно в листопаді 2012 року відповідно до Додатку № 1 до договору встановлено договірну величину у розмірі 16 911 кВт/год. Згідно звіту за листопад відповідачем фактично було використано електричну енергію в кількості 21 135 кВт/год. Таким чином, відповідач перевищив договірні величини споживання на 4 224 кВт/год (21 135 кВт/год (фактично спожита кількість е/е) - 16 911 кВт/год (договірна величина е/е) = 4 224 кВт/год (перевищення договірної величини). Відповідно до вимог п. 6.14. Правил позивачем складено Повідомлення № 13955 від 10.12.2012 р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункового періоду за листопад 2012 р. (а.с.56), яким відповідача повідомлено про перевищення ним договірних величин споживання електричної енергії на 4224 кВт/год., вартість якої складає 3 141,39 грн. Проте відповідач зазначену заборгованість також не сплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В розумінні ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини, норми закону і те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за перевищення договірних величин в сумі 3 570,50 грн. за період жовтень-листопад 2012 р., суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вказаної норми закону, згідно з п.4.2.1. договору та п.6 додатку № 2 до договору позивач нарахував відповідачеві 3% річних в сумі 462,52 грн. за період з вересня по грудень 2012 р. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому позивачем розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з п.4.2.1. договору та п.6 додатку № 2 до договору позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 1 450,34 грн. за період з вересня по грудень 2012 р., яка відповідає наданому розрахунку та вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в цій частині суд також вважає обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином суд вважає, що судовий збір у даній справі необхідно покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про електроенергетику", ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Набережна, 1, р/р 26009301812501, банк - БО №2 "ПІБ", МФО 351458, код ЄДРПОУ04627871) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на:

- п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 - заборгованість за електричну енергію в сумі 30 362,28 грн. (де: 25 301,91 грн. - тарифна складова та 5 060,37 грн. - ПДВ) та заборгованість за перевищення договірних величин в сумі 3 570,50 грн.;

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 3% річних в сумі 462,52 грн., пеню в сумі 1 450,34 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.03.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.