Рішення

від 04.04.2013 по справі 743/75/13- ц

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/75/13- ц

Провадження № 2/743/38/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Коваль Т.С.

з участю прокурора Софієнка В.В.

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки справу за позовом прокурора Ріпкинського району Чернігівської області, в інтересах держави в особі Ріпкинського центру зайнятості, про стягнення зі ОСОБА_1 шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з позовом зазначивши, що ОСОБА_1 займаючи посаду директора Ріпкинського районного центру зайнятості, упродовж квітня 2010 року - листопада 2011 року придбав для потреб очолюваної ним установи товари і послуги за завищеними цінами, внаслідок чого заподіяв Ріпкинському РЦЗ майнову шкоду, в розмірі 36 933 грн. 62 коп.

Таким чином, прокурор просить поновити йому строк звернення до суду та стягнути з відповідача матеріальну шкоду, в межах його середньомісячного заробітку, в розмірі 5474 грн. 14 коп.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що при укладенні договорів купівлі-продажу і надання послуг, він керувався Положенням про Ріпкинський районний центр зайнятості та вимогами цивільного і господарського законодавства, які не покладають на покупця обов"язок враховувати середній рівень цін на аналогічні товари, роботи або послуги.

Крім того, ОСОБА_1 вказав на відсутність підстав для поновлення прокурору строку звернення до суду, а також на відкриття Вищим спеціалізованим судом України касаційного провадження за скаргою Ріпкинського РЦЗ на вимогу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 19.01.2012 року, яка стала однією з підстав для звернення прокурора до суду.

Представник Ріпкинського районного центру зайнятості в судове засідання не з"явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду директора Ріпкинського районного центру зайнятості з 21.10.2002 року.

Пунктом 12 Положення про Ріпкинський районний центр зайнятості, визначено, що центр є юридичною особою, має самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства.

Пунктом 8 вказаного вище Положення передбачено, що директор укладає від імені центру договори та несе персональну відповідальність за належне використання виділеного у його розпорядження майна, матеріальних цінностей, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що Контрольно-ревізійним відділом в Ріпкинському районі, правонаступником якого є Чернігівська міжрайонна Державна фінансова інспекція, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності РЦЗ, про що 21.12.2012 року складено акт № 16-25/57, який підписано відповідачем 26.12.2012 року.

Вказаною ревізією встановлено, що 13.04.2010 року Ріпкинським РЦЗ укладено договір № 13 з суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, про надання послуг з комплексного одноразового прибирання приміщень центру, за яким виконавцю перераховано кошти в розмірі 29562 грн. та 03.05.2010 року складено акт приймання-здачі виконаних робіт, однак послуги фактично не надавались, а завдані Центру збитки становлять 25583 грн. 62 коп.

17.06.2011 року ОСОБА_1, від імені Ріпкинського РЦЗ, уклав договір № 31 з ТОВ "Біапром" про придбання офісного паперу у кількості 225 пачок, вартістю 60 грн. за пачку, що на 24 грн. більше середньої ринкової вартості аналогічного паперу в 2011 році, внаслідок чого завдано майнову шкоду в розмірі 6075 грн.

Крім того, 24.11.2010 року Ріпкинським РЦЗ, в особі ОСОБА_1, укладено договір № 68 з приватним підприємством "Аванта-Трейд" про придбання генератора "Defiant dgg 2800", вартістю 8500 грн., в той час як середньоринкова вартість аналогічного товару становила 3225 грн., внаслідок чого завдано майнову шкоду, в розмірі 5275 грн.

За наслідками ревізії 19.01.2012 року Чернігівською міжрайонною Державною фінансовою інспекцією на адресу директора Ріпкинського РЦЗ, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1673 від 29.11.2006 року "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів", було направлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією КРВ в Ріпкинському районі та повернення зайво витрачених коштів, на загальну суму 36933 грн. 62 коп.

Пунктом 2 вказаної вище Постанови також передбачено, що недотримання фінансового та бюджетного законодавства, незабезпечення виконання законних вимог Державної фінансової інспекції, є підставою для розгляду питання про відповідність займаній посаді керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, бюджетних установ або розірвання контракту з керівниками суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював фактичних обставин справи, в тій їх частині, що особисто він, за власною ініціативою, підписав договори купівлі-продажу товарів і постачання послуг, а також розміру сплачених коштів.

В той же час, не погоджуючись з рішенням Держфінінспекції, Ріпкинський РЦЗ звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги від 19.01.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року в задоволенні позову Ріпкинського РЦЗ було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року, рішення суду І інстанції залишено без змін.

Незважаючи на набрання чинності судовим рішенням, ОСОБА_1 не виконав вимоги Держфінінспеції та не повернув зайво витрачених коштів.

Частиною 1 ст.130 КзпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

У відповідності до п.2 ст.133 КЗпП України, керівники підприємств, установ, організацій несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Згідно ч.ч.3-4 ст.233 КЗпП України, в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації встановлено строк позовної давності в один рік, з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, у тому числі при зверненні до суду прокурора. Днем виявлення шкоди при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації слід вважати день підписання відповідного акту або висновку.

ОСОБА_1 підписав акт ревізії 26.12.2011 року, а прокурор звернувся до суду з позовом 16.01.2013 року.

В той же час, у судовому засіданні встановлено, що інформація з Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції про результати ревізії проведеної в Ріпкинському районному центрі зайнятості, згідно п.5.3 "Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України", затвердженого 19.10.2006 року, надійшла до прокуратури Ріпкинського району 25.01.2012 року.

Викладене підтверджується повідомленням Чернігівської МДФІ від 25.03.2013 року та копією з книги вхідної кореспонденції прокуратури Ріпкинського району за 2012 рік.

Таким чином, саме з 25.01.2012 року прокурору прокурору стало відомо про завдану відповідачем шкоду.

Крім того, суд приймає до уваги, що вимога Держфінінспекції в Чернігівській області оскаржувалась у судовому порядку.

Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

За наведених обставин суд приходить до висновку про поважність причин пропуску прокурором строку звернення до суду і необхідність його поновити.

З матеріалів справи вбачається, що середній місячний заробіток ОСОБА_1 складає 5474 грн. 14 коп.

Суд вважає, що відповідач, як керівник Ріпкинського районного центру зайнятості, в порушення вимог Постанови КМУ № 1673 від 29.11.2006 року, нераціонально використовував державні фінансові ресурси, що призвело до заподіяння майнової шкоди, за що має нести відповідальність, встановлену законом.

Закриття СУ УМВС України в Чернігівській області з підстав, передбачених п.2 ст.6 КПК України, кримінальної справи № 24/43538, порушеної за фактом розтрати державних коштів у великих та особливо великих розмірах посадовими особами Чернігівського обласного центру зайнятості, не виключає покладення на посадових осіб інших видів відповідальності, в тому числі цивільно-правової.

Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Поновити прокурору строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 на користь Ріпкинського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 14249996, р/р 37172300901421, МФО 853592 банк - ГУДК у Чернігівській області) матеріальну шкоду, у межах середнього місячного заробітку, в розмірі 5474 грн. 14 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка не була присутня під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 09.04.2013 року.

Суддя Є.А. Жовток