Рішення

від 27.03.2013 по справі 910/141/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/141/2013 27.03.13 За позовом Державного підприємства "Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком"

Про стягнення 39 396,42 грн

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники :

від позивача: Кравченко Л.С. за довіреністю.

від відповідача : не з'явився.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №157/981 від 20.12.2012 Державного підприємства "Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 08/09 про базування та зберігання суден від 16.04.2009 в сумі 28 4013,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання відповідно до договору № 08/09 на базування та зберігання повітряних суден від 16.04.2009, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 39 396,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/141/13, розгляд справи призначено на 21.01.2013.

В судове засідання призначене на 21.01.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

В судове засідання призначене на 21.01.2013 представник позивача, не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 11.02.2013.

В судове засідання призначене на 11.02.2013 представник відповідача, не з'явився.

Представник позивача, 11.02.2013 через канцелярію Господарського суду міст Києва, подав заяву про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні призначеному на 11.02.2013 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладено на 27.02.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. справу було передано судді Підченко Ю.В. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2013р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 27.03.2013 р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Цюкало Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Заступника. Голови господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. справу було передано судді Цюкало Ю.В. для подальшого розгляду справи.

В судове засідання призначене на 27.03.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2013 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009 між позивачем (надалі - Авіакомпанія) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір № 08/09 про базування та зберігання суден (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 7.1 Договору сторонами погоджено термін дії Договору до 31.12.2009 і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Згідно п.7.2 Договору встановлено, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення дії даного договору не заявить про намір його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно доп.1.1 Замовник замовляє, а Авіокомпанія здійснює комплекс послуг, пов'язаних з розміщенням та зберіганням ВС Як-40 UR-CLA.

Відповідно до п. 3.1. Договору Замовник до 5 числа поточного місяця, здійснює передоплату в розмірі вартості послуг за базування ВС, вказаних в додатку № 1 до цього договору. Остаточний розрахунок з надання Авіакомпаній послуг проводиться на підставі реєстру, до 5 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для оплати, є рахунок, виставлений Авіакомпаній (п. 3.2 Договору).

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та неоспореними відповідачем, складає 34 672,50 грн., що підтверджується виставленими платіжними вимогами-дорученнями в період з 01.05.2012 по 31.01.2013 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок боргу та рахунки № 53 від 31.05.2012, №54 від 31.05.2013, № 3 від 30.06.2012, № 4 від 30.06.2012, № 16 від 31.07.2012, № 15 від 31.07.2012, № 26 від 31.08.2012, № 40 від 28.09.2012, № 47 від 31.10.2012, № 58 від 30.11.2012, № 67 від 29.12.12, № 3 від 31.01.2013 (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 та 21.01.2013 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 та 21.01.2013 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором № 08/09 про базування та зберігання суден від 16.04.2009 в сумі 34 672,50 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за період з 31.05.2012 по 31.01.2013 у розмірі 34 672,50 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 34 672,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 3.2 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 34 672,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 868,23 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 4.1 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 868,23 грн. у відповідності до п. 4.1 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.1 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2005 № 216-р, Державне підприємство "Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" відноситься до переліку підприємств державного сектору економіки. Таким чином відповідачу нараховано штраф у розмірі 7 % - 2 427,08 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 428,61 грн. трьох відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованиї на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком" (01054, м.Київ, вул.. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 34619937) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на Державного підприємства "Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49008 Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд. 1; ідентифікаційний код 14308368) 34 672 (тридцять чотири шістсот сімдесят дві) грн. 50 коп. - основного боргу; 1 868 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) грн. 23 коп. - пені; 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 61 коп. - 3% річних; 2 427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн. 08 коп. - штраф 7% та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.04.2013

Суддя Ю.В. Цюкало