Постанова

від 02.04.2013 по справі 5015/4704/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа № 5015/4704/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційні скарги прокурора Шевченківського району м. Львова та Львівської міської ради, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2013р.

у справі № 5015/4704/12

за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, м. Львів та Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Левеня", м. Львів;

до відповідача 2: Брюховицької селищної ради, смт. Брюховичі;

до відповідача 3: Відділу Держземагенства у місті Львові Львівської області, м. Львів

третя особа 1: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Мельничук О.В., м. Львів

третя особа 2: Львівське ВО "Львівсільгоспмаш", м. Львів

про скасування рішень Брюховицької селищної ради, визнання недійсним договору, витребування майна від добросовісного набувача

за участю представників сторін:

від прокуратури: Куцик В.Б.- старший прокурор відділу

від позивача 1: Чижук П.В. - представник;

від позивача 2: Крумшин Н.М. - представник;

від відповідача 1: Шумелда Р.Р., Могінська Т.А. - представники

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від третіх осіб 1,2: не з'явилися

Прокурору, представникам позивачів та відповідача-1 роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.01.2013р. у справі №5015/4704/12 (суддя Мазовіта А.Б.) в частині позовних вимог прокурора Шевченківського району м.Львова про визнання незаконними та скасування рішень Брюховицької селищної ради №83 від 26.05.2010р. "Про надання ТзОВ "Левеня" дозволу на викуп у власність земельної ділянки на обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі", № 973 від 22.07.2010р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки для обслуговування будівель ТзОВ "Левеня" по вул.Ягідна, 11 в смт.Брюховичі", № 115 від 30.06.2011р. „Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж земельної ділянки площею 1,4675га для обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11, яка орендується ТзОВ "Левеня" в смт. Брюховичі", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2011р., зареєстрованого в реєстрі за №3391, укладеного між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ "Левеня"; визнання недійсними державних актів; витребування майна від добросовісного набувача; зобов'язання повернути земельні ділянки у розпорядження держави - в позові відмовлено, а в частині позовної вимоги про зобов'язання відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області внести зміни про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ТОВ „Левеня" - провадження у справі припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Оскільки місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення сесії Брюховицької селищної ради прийняті у відповідності до вимог чинного на момент їх прийняття законодавства України, суд в задоволенні вимог щодо визнання їх недійсними-відмовив. Так як вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення майна є похідними, в їх задоволенні місцевий господарський суд також відмовив. Крім цього, щодо вимог про зобов'язання відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області внести зміни про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ТОВ „Левеня" - суд припинив провадження у справі на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України, так як Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області у спірних правовідносинах, здійснюючи надані йому повноваження, реалізуючи владні функції, не перебуває зі сторонами спору у приватноправових відносинах.

З даним рішенням суду прокуратура Шевченківського району м.Львова та Львівська міська рада не погодилися і оскаржили його в апеляційному порядку оскільки вважають, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, мотивовано своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, а також зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зважаючи на викладене скаржники просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Зокрема скаржники зазначають, що судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку наступним обставинам: Брюховицькою селищною радою перевищено повноваження, оскільки, селищна рада розпорядилася землями державної власності, так як, за земельно-кадастровими даними, земельна ділянка, що була предметом оспорюваних рішень та договорів, - відноситься до земель оздоровчого призначення державної форми власності, а тому, Брюховицька селищна рада не вправі ними розпоряджатись. При цьому скаржники стверджують, що смт. Брюховичі перебуває в адміністративно - територіальному підпорядкуванні м. Львова. Крім цього, апелянти зазначають, що при переході речових прав на землі змінилася площа земельної ділянки з 1,6га на 1,4675га, а також відбулась зміна цільового призначення земельної ділянки із земель оздоровчого призначення на землі «для обслуговування викупленого нерухомого майна», - у зв'язку із чим, на думку прокурора, була необхідність у виготовленні проекту відведення земельної ділянки, а не технічної документації із землеустрою. При цьому, землі, що були предметом спірних рішень та договорів є особливо цінними, покликаючись на приписи ст.ст. 150 та 151 ЗК України.

Представник Державної інспекції сільського господарства у Львівській області в судовому засіданні підтримав подані апеляційні скарги.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 05.03.2013р. (вх.№05-04/242/13 від 05.03.2013р.) та в судовому засіданні представники ТзОВ «Левеня», зазначили про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Аналогічну позицію заявив представник Брюховицької селищної ради, який свої заперечення виклав у відзиві на апеляційну скаргу №297 від 04.03.2013р. (вх.№05-04/267/13 від 05.03.2013р.) та в доповненні до відзиву від 26.03.2013р. №391 (вх.№05-04/1043/13), у зв'язку з чим просить апеляційні скарги відхилити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів 2,3 та третіх осіб 1,2, які були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 19.03.2013р., присутність повноважних представників сторін в судовому засіданні 02.04.2013р. була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, оцінивши докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2013р. у справі №5015/4704/12 слід залишити без змін, а апеляційні скарги залишити без задоволення, зважаючи на наступне.

Прокурор Шевченківського району м.Львова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та Львівської міської ради з позовом до ТзОВ «Левеня», Брюховицької селищної ради та Відділу Держземагенства у м.Львові, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради №83 від 26.05.2010 року «Про надання ТзОВ «Левеня» дозволу на викуп у власність земельної ділянки для обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі.»; визнати незаконним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради №973 від 22.07.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки для обслуговування будівель ТзОВ «Левеня» по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі.»; визнати незаконним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради №115 від 30.06.2011 року «Про затвердження звіту про експертно-грошову оцінку та продаж земельної ділянки площею 1,4675 га для обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11, яка орендується ТзОВ «Левеня» в смт. Брюховичі.»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №3392 укладений між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Левеня»; визнати недійсним Державні акти на право власності на земельні ділянки видані товариству з обмеженою відповідальністю «Левеня» ЯМ №547940 від 14.07.2012, ЯМ №547941 від 14.07.2012, ЯМ №547942 від 14.07.2012, ЯМ №547943 від 14.07.2012р.; зобов'язати відділ Держземагентства у місті Львові Львівської області внести зміни про скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки видані товариству з обмеженою відповідальністю «Левеня» ЯМ №547940 від : 14.07.2012, ЯМ №547941 від 14.07.2012, ЯМ №547942 від 14.07.2012, ЯМ №547943 від 14.07.2012р.; витребувати земельні ділянки у ТзОВ «Левеня»: площею 0,5105 га. кадастровий №4610166300:03:002:0115; площею 0,2675 га. кадастровий №4610166300:03:002:0116; площею 0,5105 га. кадастровий №4610166300:03:002:0114; площею 0,1790 га. кадастровий №4610166300:03:002:0113; зобов'язати відповідача ТзОВ «Левеня» повернути спірні земельні ділянки вартістю 1 805 025,00 грн. (один мільйон вісімсот п'ять тисяч двадцять п'ять гривень) - у розпорядження держави.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що згідно земельно-кадастрових даних зазначена земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення та відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України на вилучення такої необхідна згода Кабінету Міністрів України, а отже вирішення питань щодо розпорядження такої категорії земель не входить до компетенції міської (селищної) ради.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 14.12.1994 року №431 Львівське ВО "Львівсільгоспмаш" набуло права постійного користування земельною ділянкою площею 1,6 га для оздоровчого табору для дітей „Левеня". На підставі згаданого рішення Брюховицькою селищною радою видано Державний акт на право постійного користування землею від 24 січня 1995р., що зареєстрований за №4.

07.06.2010р. між ТОВ „Євродерев" та ТОВ „Левеня" укладено договір купівлі-продажу будівель, відповідно до якого відповідач-1 набув у власність будівлі загальною площею 1 415,7 кв.м., що знаходяться у смт.Брюховичі, вул.Ягідна, 11.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 22.07.2010р. №973 припинено право постійного користування земельною ділянкою Львівському ВО "Львівсільгоспмаш" площею 1,6 га оздоровчого табору для дітей, у зв'язку з добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою. При цьому, пунктом 2 зазначеного рішення ТОВ "Левеня" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки площею 1,4675 га для обслуговування будівель ТОВ "Левеня" по вул. Ягідна,11 в смт. Брюховичі.

Згідно п.3 рішення Брюховицької селищної ради від 22.07.2010р. №973 ТОВ "Левеня" надано земельну ділянку площею 1,4675 га по вул. Ягідна,11 в смт. Брюховичі в оренду терміном на 25 років для обслуговування будівель.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 26.05.2011 року №83 "Про надання ТзОВ "Левеня" дозволу на викуп у власність земельної ділянки на обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі" надано відповідачу-1 дозвіл на виготовлення технічної документації та виготовлення експертно-грошової оцінки для викупу у власність земельної ділянки, орендованої ТОВ „Левеня" площею 1,4675 га по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі для обслуговування будівель.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 115 від 30.06.2011р. "Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж земельної ділянки площею 1,4675 га для обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11, яка орендується ТзОВ "Левеня" в смт. Брюховичі" затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,4675 га по вул.Ягідна, 11 в смт.Брюховичі, яка знаходиться в оренді в ТОВ „Левеня" за ціною 1 630 696 грн. При цьому, пунктом 2 вказаного рішення вирішено продати земельну ділянку площею 1,4675 га по вул.Ягідна, 11, яка орендується ТОВ „Левеня" для обслуговування будівель по ціні 1 805 025 грн.

01.08.2011р. між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ "Левеня" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О.В., та зареєстрований в реєстрі за №3391.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2011р. 14.07.2012р. відповідачу-1 були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯМ №547940, ЯМ №547941, ЯМ №547942, ЯМ №547943.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до Генерального плану смт. Брюховичі землі, що перебувають у власності ТОВ "Левеня", знаходяться в межах смт.Брюховичі. Викладене, зокрема, підтверджується Генеральним планом смт. Брюховичі, затвердженим рішенням Брюховицької селищної ради від 26.12.2003р. № 226, схемою Генерального плану смт.Брюховичі, з нанесеними на ній межами смт. Брюховичі та оздоровчого табору "Левеня". Із схеми генплану вбачається, що оздоровчий табір "Левеня" розташований в межах житлової та громадської забудови смт. Брюховичі. Аналогічні дані містяться й у висновках про наявність містобудівних обмежень щодо режиму використання земельної ділянки (складові частини технічних документацій із землеустрою).

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до вимог ч.1 ст. 142 Конституції України та ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

В силу приписів ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Вирішення питань регулювання земельних відносин, відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено до виключної компетенції ради та вирішуються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Ні Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ні Земельним кодексом України не передбачено погодження прийняття рішень одного органу місцевого самоврядування іншим, а відтак, доводи прокурора про порушення прав чи інтересів Львівської міської ради у даних правовідносинах суд відхиляє як безпідставні.

Посилання апелянтів на ту обставину, що Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР" від 04.01.1965р. здійснено адміністративне районування, відповідно до якого смт.Брюховичі перебуває в адміністративно-територіальному підпорядкуванні м.Львова, а тому відповідно Брюховицька селищна рада не вправі розпоряджатися спірною земельною ділянкою, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відсутні докази делегування Брюховицькою селищною радою повноважень стосовно вирішення земельних питань Львівській міській раді. При цьому, в судових засіданнях представником Брюховицької селищної ради повідомлено про делегування окремих повноважень Львівській міській раді у сфері адміністрування, зокрема, здійснення контролю за додержанням фінансової дисципліни і бюджетних зобов'язань підприємств, установ, організацій; організації методичної допомоги школам; охорони пам'яток історії та культури; організації контролю за санітарним та радіаційним станом; забезпечення виконання законодавства про військовий обов'язок. В частині розпоряджень землями чи іншими об'єктами нерухомого майна, що належить територіальній громаді селища, то такі повноваження позивачу-2 не делегувались.

Отже, Брюховицька селищна рада вправі була розпоряджатись спірними землями, як приймаючи рішення від 14.12.1994 року № 431 про надання їх в постійне користування Львівському ВО «Львівхімсільгоспмаш», так і 22.07.2010р., надаючи у тимчасове платне користування ТзОВ «Левеня», та 30.06.2011р., приймаючи рішення про продаж земельної ділянки ТзОВ «Левеня».

Зокрема, щодо доводів прокурора про те, що при прийнятті рішення від 22.07.2010р. №973 Брюховицькою селищною радою допущено порушення ст..123 ЗК України, оскільки надання земельної ділянки межі якої не встановлено в натурі проводиться за проектами землеустрою щодо відведення, а не на підставі технічної документації, як це було зроблено відповідачем-2. Як попередньо встановлено судом, пунктом 2 рішення Брюховицької селищної ради від 22.07.2010р. №973 ТОВ "Левеня" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки площею 1,4675 га для обслуговування будівель ТзОВ "Левеня" по вул. Ягідна,11 в смт. Брюховичі. Згідно п.3 цього рішення ТОВ "Левеня" надано земельну ділянку площею 1,4675 га по вул. Ягідна,11 в смт. Брюховичі в оренду терміном на 25 років для обслуговування будівель.

Відповідно до ст.123 ЗК України (в редакції, що діяла на момент винесення відповідачем-2 рішення від 22.07.2010р. №973) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Такі рішення приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок, відповідно до закону, чи надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

В силу вимог п.3 ч.1 ст.123 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Аналогічні вимоги містяться й у п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004р. №677. Згідно вказаного Порядку проект відведення земельної ділянки розробляється у разі зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону; надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

З матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття Брюховицькою селищною радою рішень про надання в оренду та про продаж спірної земельної ділянки, її цільове призначення не змінювалось, а її межі вже були встановленими станом на час видачі державного акту Львівському ВО "Львівсільгоспмаш", що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ - ЛВ № 003404 від 24.01.1995р. та актом встановлення і узгодження меж земельної ділянки для обслуговування будівель від 05.07.2010р., за яким всі межі проходять по існуючій огорожі та зовнішніх стінах будівлі, а отже залишилися незмінними. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правових підстав для виготовлення проекту відведення земельної ділянки в даному випадку не було.

Технічна документація із виносу меж земельної ділянки в натуру, яка затверджувалась п.2 рішення Брюховицької селищної ради від 22.07.2010 року № 973, повністю узгоджується із вимогами п. "и" ст.25 Закону України "Про землеустрій".

При цьому слід зазначити, що невідповідність розмірів земельної ділянки зумовлена неточністю замірів параметрів земельної ділянки, при виготовленні Акту на право постійного користування ВО «Львівсільмаш», через застосування вимірювальних пристроїв, що були у використанні в 1994р. та коли на території України застосовувалась Інструкція з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000,1:000, 1:500 (ГКИНП-02-038-79), в редакції 1972року. За цією інструкцією площі землекористування визначались із точністю до 0,1га. Натомість у 2010р. заміри проводили із застосуванням більш точних вимірювальних приладів, а розрахунок площі проведено у відповідності до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:000, 1:500, затвердженої Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при КМУ № 56 від 09.04.1998р., зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 23.06.1998р. за № 393/2833 з наступними змінами та доповненнями, за яким площа земельної ділянки зазначалась із точністю до 0,0001га.

Як стверджував прокурор в судових засіданнях, за земельно-кадастровими даними земельна ділянка, яка була предметом оспорюваних рішень та договору купівлі-продажу, відноситься до земель оздоровчого призначення державної форми власності, а тому, на його думку, Брюховицька селищна рада не вправі ними розпоряджатись.

Згідно даних Держкомзему, інформація щодо земельної ділянки за адресою вул. Ягідна, 11, смт. Брюховичі у звітності за формою 6-зем вперше внесена 24.01.1995р. в день реєстрації Державного акту на право постійного користування землею Львівського ВО "Львівсільгоспмаш" і з цього часу не змінювалась, що підтверджується листом Відділу Держземагенства у м. Львові від 26.11.2012р. № 4001-15/285, що долучений до матеріалів справи. Так відповідно до даних державного земельного кадастру, землі відносились до оздоровчого призначення, такі дані містяться як і в договорі оренди, так і в договорі купівлі-продажу земельної ділянки. Цільове призначення земельної ділянки не змінювалося.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, в силу вимог ч.1, 2 ст.3, ст. 4 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 2196-XII від 13.03.1992р.) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визначались рівноправними. Розпоряджалися землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали у користування та вилучали їх. У державній власності перебували всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб'єктами права державної власності на землю виступали: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Землі, що перебували у державній власності, могли передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим. Таким чином, Земельний кодекс України в редакції 1992р. розрізняв державну, колективну та приватну форми власності на землі; державну, в свою чергу, розподіляв на загальнодержавну та державну. До державної форми власності відносились землі в межах території Республіки Крим, землі в межах територій областей, районів, міст, селищ, сіл.

Комунальної власності на землі, як окремої форми власності, за цим кодексом не було, вона була складовою державної власності та складалась із земель в межах територій областей, районів, міст, селищ, сіл; суб'єктами прав на ці землі виступали обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів. Лише в чинному Земельному кодексі України визначена така форма власності на землі, як комунальна (ст.ст. 80, 83 ЗК України), суб'єктами прав на ці землі є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Відтак Брюховицька селищна рада вправі була розпоряджатись спірними землями.

Щодо доводів прокурора про те, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, а тому Брюховицька селищна рада не вправі була вилучати земельну ділянку і нею розпоряджатися, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст..49 ЗК України землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до п.З ст.149 ЗК України селищні ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Розмежування земель державної та комунальної власності на території смт.Брюховичі не проведено. Тому відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, тобто Кабінет Міністрів України або обласні державні адміністрації.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 22.07.2010 року № 973 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки для обслуговування будівель ТзОВ «Левеня» не проводилось вилучення земельної ділянки в порядку передбаченому ст..149 ЗК України, а було припинено право постійного користування на підставі п.а та є ст..141 ЗК України.

Відповідно до цієї статті, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (лист-відмова керуючого санацією від права користування ВАТ «Завод «Львівсільмаш» від 14.02.2006 року) та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (Договір купівлі-продажу будівель від 07.06.2010 року).

Порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою передбачений п.3 і 4 ст.142 ЗК України, зокрема: припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Крім цього, а ні прокурором, а ні позивачами не представлено належних документів, які б посвідчували право державної власності на спірні земельні ділянки та не представлено доказів про користування державним органом спірною земельною ділянкою.

У відповідності до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з думкою місцевого господарського суду про те, що рішення Брюховицької селищної ради від 26.05.2010р. №83 "Про надання ТзОВ "Левеня" дозволу на викуп у власність земельної ділянки на обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі", рішення від 22.07.2010р. №973 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки для обслуговування будівель ТзОВ "Левеня" по вул.Ягідна, 11 в смт.Брюховичі", рішення від 30.06.2011р. №115 "Про затвердження звіту про експертно-грошову оцінку та продаж земельної ділянки площею 1,4675 га для обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі, яка орендується ТзОВ "Левеня", прийняті відповідачем-2 відповідно до чинного на момент їх прийняття законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування. Відповідно відсутні й правові підстави для задоволення вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування майна від добросовісного набувача та зобов'язання відповідача-1 повернути земельні ділянки у розпорядження держави. При цьому слід зазначити, заявляючи вимогу зобов'язати ТОВ "Левеня" передати спірні земельні ділянки у розпорядження держави, прокурор не вказує, в чиїй особі. Так, прокурором визначено позивачем-1 Державну інспекцію сільського господарства у Львівській області, яка не наділена правом розпорядження землями державної чи комунальної власності. Позивачем-2 прокурор зазначив Львівську міську раду, яка є органом місцевого самоврядування і не наділена правом розпорядження землями на території Брюховицької селищної ради (навіть у випадку, якщо б вони були державної власності).

Згідно ст.13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим Кодексом. В обґрунтуванні вимог позовної заяви прокурор вказує про те, що спірними землями вправі розпоряджатись Кабінет Міністрів України, однак не надавши при тому жодних доказів того, що спірні землі є особливо цінними чи є державною власністю. Слід також відмітити, що прокурором при визначенні в позовній заяві суб'єктного складу учасників даного спору, не зазначено Кабінету Міністрів України в якості позивача.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову в частині визнання незаконними та скасування рішень Брюховицької селищної ради №83 від 26.05.2010р. "Про надання ТзОВ "Левеня" дозволу на викуп у власність земельної ділянки на обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11 в смт. Брюховичі", № 973 від 22.07.2010р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів на оренду земельної ділянки для обслуговування будівель ТзОВ "Левеня" по вул.Ягідна, 11 в смт.Брюховичі", № 115 від 30.06.2011р. „Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж земельної ділянки площею 1,4675га для обслуговування будівель по вул. Ягідна, 11, яка орендується ТзОВ "Левеня" в смт. Брюховичі", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2011р., зареєстрованого в реєстрі за №3391, укладеного між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ "Левеня"; визнання недійсними державних актів; витребування майна від добросовісного набувача; зобов'язання повернути земельні ділянки у розпорядження держави - вірним.

Щодо вимоги про зобов'язання відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області внести зміни про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ТОВ „Левеня", то місцевий господарський суд вірно встановив про необхідність припинення провадження в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з непідвідомчістю вказаного спору господарському суду, так як Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області у спірних правовідносинах, здійснюючи надані йому повноваження, реалізуючи владні функції, не перебуває зі сторонами спору у приватноправових відносинах, Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності, що узгоджується з позицією, викладеною в розділі 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин".

Доводи, викладені апелянтами, як підстава скасування рішення, спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства України і відхилені судом апеляційної інстанції, за їх необґрунтованістю і безпідставністю.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. У відповідності до п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам) , за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Зважаючи на те, що апеляційні скарги прокурора Шевченківського району м.Львова та Львівської міської ради залишені без задоволення, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржників, а враховуючи положення п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір за розгляд апеляційних скарг слід порівну віднести на позивачів у справі, а саме Львівську міську раду та Державну інспекцію сільського господарства у Львівській області.

Розмір судового збору за розгляд апеляційних скарги у відповідності до ст.ст.4,6 Закону України «Про судовий збір» та пунктів 2.2.1, 2.10, 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» складає 21491,25грн. (573,50грн.х6=3441грн.+18050,25грн.). Оскільки Львівською міською радою при поданні апеляційної скарги сплачено 573,50грн. до стягнення підляють 10172,12грн. Натомість з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області слід стягнути 10745,62грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2013 року у справі №5015/4704/12 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Шевченківського району м.Львова та Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області (79024, м.Львів, вул.Липинського,54, код ЄДРПОУ 38057289) в дохід державного бюджету України (Отримувач коштів УДКСУ у Личаківському районі м.Львова Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО) 825014 Рахунок отримувача 31216206782006 Код класифікації доходів бюджету 22030001 Призначення платежу Судовий збір, Львівський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 25263462) - 10745,62грн. судового збору.

4. Стягнути з Львівської міської ради (79005, м.Львів, пл..Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) в дохід державного бюджету України (Отримувач коштів УДКСУ у Личаківському районі м.Львова Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО) 825014 Рахунок отримувача 31216206782006 Код класифікації доходів бюджету 22030001 Призначення платежу Судовий збір, Львівський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 25263462) - 10172,12грн. судового збору.

5. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

6. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 05.04.2013р.