Рішення

від 27.03.2013 по справі 921/208/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2013 р.Справа № 921/208/13-г

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробонус", м. Ірпінь, Київської області, смт. Ворзель, вул. Крупської,18

до відповідача Фермерського господарства "Андрій", с. Швайківці Чортківського району Тернопільської області

про стягнення 19 155 грн.82 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Хомук С.М., представник за довіреністю № 03/2 від 01.02.2013р.

Відповідача : не з"явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 - 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробонус", м. Ірпінь, Київської області, смт. Ворзель, вул. Крупської,18 звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Фермерського господарства "Андрій", с. Швайківці Чортківського району Тернопільської області - 19 155 грн.82 коп., з яких 18 750 грн.08 коп. - сума основного боргу та 405 грн.74 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.02.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 13.03.2013 р.., який було відкладено на підставі клопотання відповідача про неможливість прибуття в судове засідання.

У відзиві на позов № 2 від 13.03.2013р. відповідач позовні вимоги вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, зокрема, звертає увагу на те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо 15 % скидки при отримання товару на суму більше 100 тис. грн., однак жодних доказів на підтвердження зазначеного суду не надав.

27.03.2013р. відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив. Ухвала суду від 13.03.2013р. про відкладення розгляду справи направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: с. Швайківці Чортківського району Тернопільської області, про що свідчить виписка з реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Тернопільської області від 15.03.2013р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи, що ухвала суду про відкладення розгляду справи направлена відповідачу за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРЮОФОП, а саме: с. Швайківці Чортківського району Тернопільської області, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, щодо 15 % знижки, про яку зазначав відповідач у відзиві на позов повідомив, що жодних домовленостей між сторонами про це не існує. Також заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Суд, керуючись п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України, зокрема, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача задовільнив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

05 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробонус" (надалі - позивач) в особі генерального директора Василенко Л.В., що діяла на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фермерським господарством "Андрій", (надалі - відповідач) в особі директора Мудрого І.Т., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено Договір поставки № 05084 (надалі - Договір). У відповідності до умов даного договору позивач (Постачальник за договором) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність відповідача (Покупця за Договором) засоби захисту рослин та/або міндобрива та/або мікродобрива (надалі - товар), а відповідач, в свою чергу, зобов"язувався прийняти і оплатити отриманий товар (п.1.1.Договору).

Товар поставляється партіями в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідно до Специфікацій, що оформляються Сторонами на кожну партію Товару і є невід"ємними частинами Договору. Кількість, одиниця виміру, асортимент, ціна Товару, вартість партії Товару визначається Сторонами в Специфікації до Договору(п. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції (партії продукції), що постачається за цим Договором, вказується у видаткових (товарних чи товаро-транспортних) накладних, що є невід"ємною частиною даного Договору (п.п.1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту Договору він по своїй правовій природі є договором поставки, і, на підставі ст. 712 ЦК України, до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вищезазначеного Договору позивачем відпущено відповідачу товар на загальну суму 118 680 грн.08 коп., а саме :

- 05.05.2011р. за видатковою накладною № 795 на суму 7 004 грн. 40 коп.;

- 10.06.2011р. за видатковою накладною № 1019 на суму 102 190 грн. 88 коп.;

- 15.07.2011р. за видатковою накладною № 1247 на суму 6 007 грн. 20 коп.;

- 02.08.2011р. за видатковою накладною № 1312 на суму 3 477 грн. 60 коп..

Про отримання товару відповідачем свідчить підпис повноважного представника відповідача та відтиск печатки ФГ "Андрій" (належним чином завіреними копіями видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи).

Пунктом 4.3 Договору сторони узгодили, що товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: - по кількості - згідно кількості, зазначеної в видаткових накладних, підписаних Сторонами; - по якості - згідно документів якості.

Сторони визначили в п.5.2. Договору, що Покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у порядку, що визначений у специфікаціях, які є невід"ємною частиною цього Договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково на суму 99 930 грн.00 коп. В зв"язку з вищезазначеним, станом на день подання позову за відповідачем рахується загальна заборгованість за отриманий товар в сумі 18 750 грн.08 коп.

Адресований відповідачу лист № 09-05/12 від 15.05.2012р. з вимогою перерахувати заборгованість в сумі 18 750 грн.08 коп. залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повні оплаті вартості отриманого товару не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в частині основного боргу в сумі 18 750 грн.08 коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням 3% річних, що згідно розрахунку позивача за період з 31.05.2012 р. по 19.02.2013 р. становить 405 грн. 74 коп.

Розглянувши наданий позивачем розрахунки суми заборгованості та 3% річних, суд приймає їх як правомірні та обґрунтовані, а позовні вимоги вважає такими, що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Твердження відповідача у відзиві на позов про наявність між сторонами домовленості про 15 % знижку при отриманні товару на суму більше ніж 100 тис.грн. судом до уваги не приймається, оскільки не підтверджено жодним доказом та заперечено представником позивача.

На день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату вартості отриманого відповідачем товару суду та позивачу не надано.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст.33.34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 18750 грн.08 коп. - основного боргу та 405 грн. 74 коп. - 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтвердження матеріалами справами та не спростовані відповідачем.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4 2 -4 7 , 22, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Андрій", с. Швайківці Чортківського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 21154434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробонус", м. Ірпінь, Київської області, смт. Ворзель, вул. Крупської,18 (ідентифікаційний код 36426339) - 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п"ятдесят) грн.08 коп. - основного боргу, 405 (чотириста п"ять) грн. 74 коп. - 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. в повернення судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення буде виготовлено 01 квітня 2013 р.

Суддя Ю.О. Чопко