Постанова

від 19.02.2009 по справі 2а-3049/08

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Гагарінський районний суд м

Гагарінський районний суд м. Севастополя

Перша інстанція

Код суду 27-02

Справа № 2а-3049\08, № 2а-2164\09

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року                            Гагарінський

районний суд м. Севастополя

у складі :                  

головуючого судді:   Євдокімової

І.А.

                                    при

секретарі             Лавріщевої  О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.

Севастополі  адміністративний позов

ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в

Гагарінському районі м. Севастополя  про

стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

суд

встановив

    Позивачка 21 жовтня

2008 року  звернулася до суду з

позовом  до Управління Пенсійного Фонду

України в Гагарінському районі м. Севастополя, в якому просить зобов'язати

Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі нарахувати їй

недоплачену щомісячну  допомогу за 2006 -

2007 роки, як  дитині війни відповідно до

Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% від

мінімальної пенсії за віком в сумі 2733 грн. 30 коп., мотивуючи тим, що ця

щомісячна соціальна допомога не виплачувалась і просить поновити строк

звернення до суду.

    В судове засідання

позивачка не з'явилася, надав суду письмову заяву про розгляд справи у її

відсутність, позовні вимоги підтримує.

    Представник

відповідача з позовом не погодилась, пояснив, що позивачкою пропущений  строк звернення до суду, крім того вказує,

що  з боку Управління Пенсійного Фонду

України в Гагарінському районі м. Севастополя не припускалося порушень чинного

законодавства України  щодо невиплати

щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», що відповідач діяв в межах своїх

повноважень і на підставі діючих законів про Державний бюджет на 2007 рік.

    Суд, вважає можливим

розглянути справу у відсутність позивачки.

    Суд, вислухавши

представника відповідача, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги

такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що

позивачка має статус дитини війни, тому має право користуватися пільгами,

передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від

18.11.2004 року.

    Відповідно до ст. 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України

від 19 грудня 2006 року, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або

щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Таким чином,

позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком.

    Відповідно до ч.1 ст.

28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового

мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.

    Розмір прожиткового

мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 62 Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік» становить з 01 жовтня - 411 грн..

    Пунктом 12 ст. 71

Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік.

    Однак, Рушенням

Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рпґ2007 визнано такими,

що не відповідають Конституції України положення п.12 ст. 11 Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію

ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому

Конституційний Суд України вказав, що 

Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний

бюджет України  зупиняти дію окремих

законів України та (або) будь - яким чином змінювати визначене іншими законами

України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив

Конституційний  Суд України, це

суперечить вимогам ст. 3  Закону України

« Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії

дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані

іншими нормативно - правовими актами.

    Звуження змісту  та обсягу конституційного права на

забезпечення достатнього життєвого рівня ( ст. 48 Конституції України) шляхом

прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.

22 Конституції України не допускається.

    Відповідно до ст. 152

Конституції України закони, інші правові акти 

або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають

чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    З огляду на правову

позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст. 58

Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних

коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних

відносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути

постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів

державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання  проголошує обов'язків, не повинні прийматися

до уваги.

    Згідно до ч. 2 ст. 99

Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк.

    Згідно  ч. 1 ст. 102 

Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних

причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за

клопотанням особи, яка бере участь в справі, однак в даному випадку поважних

причин для поновлення строку в судовому засіданні  не встановлено, тому вимоги позивачки

підлягають задоволенню за період з жовтня 2007 року, оскільки позивачка

звернулася до суду  21 жовтня 2008 року.

    Таким чином, з

відповідача Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району м.

Севастополя на користь  позивачки

підлягає стягненню 369 грн. 90 коп. за жовтень, 

листопад, грудень 2007 року  ( (

411х3)х30% = 369,90).

    Керуючись  ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу

адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист

дітей війни», Конституцією України, суд     

ПОСТАНОВИВ

    Адміністративний

позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного  Фонду України в Гагарінському районі м.

Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги

«Дітям війни» задовольнити частково.

    Зобов'язати

Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя

нарахувати і виплатити ОСОБА_1

 недоплачену щомісячну державну соціальну

допомогу «Дітям війни» за жовтень, листопад, грудень 2007 року у розмірі  369 грн. 90 коп.

    В останній частини

позову - відмовити.

    Постанова може бути

оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в

10-денний строк з дня проголошення рішення зяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги.

    Постанова набирає

законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження,

якщо заява про апеляційне оскаржена не була подана. Якщо подана заява про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк,

встановлений ст. 186 КАСУ, постанова набирає чинності після закінчення цього

строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована,

набирає  законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                                                                      

І.А. Євдокімова

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя Гагарінського

Районного суду м. Севастополя                                                                       

І.А. Євдокімова