Постанова

від 09.08.2011 по справі 9101/4386/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. справа № 2а-6931/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Богданенка І.Ю.

при секретарі судового засідання: Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Чернігівського районного центру зайнятості Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі №2а-6931/10/0870 за позовом Чернігівського районного центру зайнятості Запорізької області до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року Чернігівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом у сумі 3088,87 грн. із зарахуванням коштів на р/р 371723009013 в Головному управлінні державного казначейства України в запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20497636.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом порушено норми матеріального і процесуального права. 11.08.2010 року позивачем було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, в якому встановлено, що відповідач одночасно з реєстрацією в центрі зайнятості була зареєстрована як фізична особа -підприємець, у зв'язку з чим вона належала до категорії зайнятого населення, що призвело до незаконного надання статусу безробітного та незаконної виплати отриманих нею коштів.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт здачі відповідачем свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до ДПІ у Токмацькому районі та в подальшому зміна прізвища фактично унеможливлювали здійснення відповідачем підприємницької діяльності у період з 03.04.2007 року по 27.02.2008 року, наявність у відповідача у цей період статусу фізичної особи -підприємця, суд вважав недостатнім доказом, оскільки на його думку, позивач помилково ототожнив наявність цього статусу у відповідача з фактичним здійсненням ним підприємницької діяльності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу позивача від 03.04.2007 року №070403 з 03.04.2007 року по 26.02.2008 року виплачувалась допомога по безробіттю згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Згідно довідки позивача їй було виплачено допомогу як безробітній за цей період у розмірі 3088,87 грн. (а.с.15,19,164).

11.08.2010 року відповідачем було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно якого ОСОБА_1 на період одержання допомоги по безробіттю не припинила приватну підприємницьку діяльність, відносилась до зайнятого населення, а тому незаконно одержувала вищевказану допомогу. Наказом позивач від 12.08.2010 року №НТ100812 було прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 коштів допомоги по безробіттю, одержаних нею за період з 03.04.2007 року по 26.02.2008 року у сумі 3088,87 грн., про що останню було поінформовано, однак ОСОБА_1 добровільно кошти не повернула. (а.с.16,18,20-25).

Згідно розпорядження виконкому Токмацької районної ради народних депутатів від 07.10.1994 року №57-р зареєстровано підприємницьку діяльність без створення юридичної особи ОСОБА_2 18.03.2008 року у зв'язку зі зміною прізвища було внесено зміни до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця на ОСОБА_1 Остання подавала декларації про доходи до органів податкової служби за період з 1994 року. (а.с.62-159).

Згідно з п.1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, допомога по безробіттю надається застрахованим і незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

У ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно п.п.»б»ч.3 ст.1 цього Закону громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення.

Якщо особа зареєстрована як приватний підприємець (незалежно від того, сплачує вона єдиний податок чи перебуває на загальній системі оподаткування), вона не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю. Після того як фізична особа -підприємець припинить підприємницьку діяльність вона зможе стати на облік у центрі зайнятості і матиме право на отримання допомоги по безробіттю, за умови сплати страхових внесків під час здійснення підприємницької діяльності.

Факт припинення підприємницької діяльності згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем. Відповідно до ч.3 ст.46 цього Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем. Лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа матиме право набути у встановленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

Процедура скасування державної реєстрації була передбачено п.25, 27 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 року №276, яке діяло до 01.07.2004 року та яким було передбачено, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за особистою заявою підприємця -громадянина, а також на підставі рішення суду у разі провадження діяльності, що суперечить законодавству або несвоєчасного повідомлення підприємцем -громадянином про зміну свого постійного або тимчасового місця проживання. Орган державної реєстрації, який прийняв рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, виключає його із журналу обліку реєстрації і в 10-ти денний термін подає до відповідної державної податкової інспекції повідомлення за встановленою формою.

За таких підстав колегія суддів не може врахувати як належний доказ припинення підприємницької діяльності відповідачкою подання нею заяви 25.11.1994 року до ДПІ у Токмацькому районі про те, що вона не буде займатися підприємницькою діяльністю та здає свідоцтво, оскільки органи податкової служби не є органом держаної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та процедура скасування державної реєстрації відповідачкою не була здійснена.

Відповідно до п.6.14 ч.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Чернігівського районного центру зайнятості Запорізької області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі №2а-6931/10/0870 -скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівського районного центу зайнятості допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом, у сумі 3088,87 грн. із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок 37172300901316 в Головному управлінні державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20497636.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 19.08.2011 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: І.Ю. Богданенко