Ухвала

від 13.12.2006 по справі 15/17-06(02-2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-06(02-2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

13 грудня 2006 р.                                                                                      Справа № 15/17-06(02-2)

          Суддя господарського суду Курко О.П.  , розглянувши матеріали справи

за позовом:ТОВ "Надбужжя Плюс" (Бершадський р-н, с. Чернятка, вул. Шевченка, 22)   

до: Відділу державної виконавчої служби у Бершадському районі ( м. Бершадь, вул. Радянська, 23)  

про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Надбужжя Плюс" подано позов до Відділу Державної виконавчої служби у Бершадському районі про скасування рішення (акт опису й арешту майна від 11.10.2006р.) і звільнення майна з-під арешту.

Вивчивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що вона подана в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, на що безпосередню посилається позивач. Однак з даного приводу слід зазначити наступне.

З 1 вересня 2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, завданням якого згідно ст. 2  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих повноважень.

Визначення поняття справа адміністративної юрисдикції дано в ст. 3 КАС України, згідно якої це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники    виконавчого   провадження   (крім   державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають  право  звернутися  до  адміністративного  суду  із позовною заявою,  якщо  вважають,  що  рішенням,  дією  або   бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права,  свободи чи  інтереси,  а  також  якщо законом  не  встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Так, зокрема, ст. 121-2 Господарського  процесуального  кодексу України передбачено порядок окремого (непозовного) провадження  щодо оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, шляхом подання скарг на дії або бездіяльність вказаних органів.  В цьому випадку скарги стосуються виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, крім того останні можуть бути подані лише стягувачем, боржником або прокурором.

В той же час відповідач звернувся до суду саме з позовної заявою яка не може бути розглянута в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскільки не відповідає зазначеним вище вимогам і підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

За вказаних обставин подана позовна заява не підлягає розгляду в господарський судах за правилами ГПК України.

В зв'язку з тим що до позовної заяви не додано доказів зарахування державного мита до державного бюджету (відсутність оригіналу платіжного доручення, довідки органу державного казначейства про підтвердження такого зарахування) в суду не має підстав для повернення позивачу державного мита в сумі 84 грн. сплаченого згідно платіжним дорученням № 118 від 04.12.2006р.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви № б/н  від  04.12.2006р. (вх № суду 6059 від 12.12.2006р.) на 2-аркушах відмовити.

Позовні матеріали  на 13 аркушах повернути позивачу.

Суддя                                                                     Курко О.П.

З