Рішення

від 18.03.2013 по справі 1509/1522/12

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 1509/1522/12

Провадження № 1509/1522/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"18" березня 2013 р. Іванівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Погорєлова І. В.

при секретарі Іваницькій І. Р.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 01 серпня 1996 року Іванівською районною радою народних депутатів Одеської області був зареєстрований Статут селянського (фермерського) господарства «Ніка», засновником і керівником якого був чоловік позивачки ОСОБА_2. Останній одержав право постійного користування земельною ділянкою площею 29,00 гектарів, що розташована на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Останнім місцем проживання ОСОБА_2 і місцем відкриття спадщини є с. Севериівка Іванівського району Одеської області, що підтверджується довідкою Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із фермерського господарства «Ніка»; земельної ділянки площею 29,00 гектарів в межах згідно з планом, наданої для ведення селянського(фермерського) господарства, розташованої на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, належної померлому на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД № 09-058.Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 123. Також до складу спадщини увійшов ТЗ ВАЗ 2109, 1989 року випуску, коричневого кольору, типу легковий комбі, об'єм двигуна 1300, ідентифікаційний номерНОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Березівським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області 23.08.2003 року. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги за законом. Спадщину вона прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, про відмову від спадщини не заявляла. Однак отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно вона не може в зв'язку з тим, що статутний капітал у селянському (фермерському) господарстві не визначений, земельна ділянка, площею 29,00 га з цільовим призначенням для ведення селянського(фермерського) господарства, належить засновнику на праві постійного користування. Через невизначення статутного капіталу фермерського господарства, власником якого був чоловік позивачки, а земельна ділянка належала на праві постійного користування, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва на право на спадщину за законом. Крім того, на теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об»єкта нерухомості. Фермерське господарство пройшло державну реєстрацію як суб»єкт підприємницької діяльності, але воно немає державної реєстрації як об»єкт цивільно-правових відносин, та немає правовстановлюючого документу як об»єкт нерухомості. Фермерське господарство продовжує діяльність, позивачкою сплачуються всі необхідні внески по податку, обробляється земля. Ст.19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» , в редакції 1991 року визначає, що успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України, такі ж самі вимоги щодо успадкування майна фермерського господарства містяться в ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», а ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» визначає, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Отже, до складу майна селянського (фермерського) господарства «Ніка» входить право постійного користування земельною ділянкою площею 29,00 гектарів, що розташована на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області і надана для ведення селянського (фермерського) господарства «Ніка». Ст.27 ЗК України УРСР, що діяла на момент надання ОСОБА_2 земельної ділянки у постійне користування, визначає вичерпний перелік підстав для припинення права користування нею. Смерть землекористувача земельної ділянки не припиняє права користування земельної ділянки, тому позивачка вважає, що зазначена земельна ділянка є матеріальною основою фермерського господарства «Ніка», в зв'язку з чим до неї перейшло право постійного користування земельною ділянкою, в порядку спадкування після смерті чоловіка. Відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності

на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

До попереднього судового засідання позивачка надала до суду заяву, в якій просила суд розглядати справу за її відсутності, зазначила, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області до попереднього судового засідання надав суду заяву в якій пояснив, що Северинівська сільська рада Іванівського району Одеської області визнає позов в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, та просить справу розглядати за відсутністю представника відповідача.

Оскільки представник відповідача визнав позовні вимоги повністю, суд, на підставі ч.4 ст.130 ЦПК України, в порядку ч.4 ст.174 цього кодексу, ухвалив закінчити розгляд справи та ухвалити рішення, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги визнання відповідачем позову, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визначаючи норми матеріального права, що підлягають застосуванню та надаючи правову кваліфікацію фактично розглядуваним у справі правовідносинам, суд виходить з того, що до спадкових відносин підлягають застосуванню правила книги шостої Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 була відкрита спадщина ОСОБА_2, що складається із цілісного майнового комплексу фермерського господарства «Ніка», ідентифікаційний код юридичної особи 22504221, юридична адреса фермерського господарства: с.Северинівка Іванівського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. З метою ведення фермерського господарства спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД № 09-058 була виділена земельної ділянки площею 29,00 гектарів в межах згідно з планом, надана для ведення селянського(фермерського) господарства, розташована на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, належної померлому. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 123. На підставі редакції статуту фермерського господарства «Ніка», яка пройшла державну реєстрацію 01.08.1996 року чоловік позивачки є його Засновником. До складу спадщини також входить ТЗ ВАЗ 2109, 1989 року випуску, коричневого кольору, типу легковий комбі, об'єм двигуна 1300, ідентифікаційний номерНОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Березівським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області 23.08.2003 року. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, позивачка є дружиною ОСОБА_2 і спадкоємицею першої черги за законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, про відмову від спадщини не заявляла.

Однак отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно позивачка не може в зв'язку з тим, що статутний капітал у селянському (фермерському) господарстві не визначений, земельна ділянка, площею 29,00 га з цільовим призначенням для ведення селянського(фермерського) господарства, належить засновнику на праві постійного користування. Через невизначення статутного капіталу фермерського господарства, власником якого був чоловік позивачки, а земельна ділянка належала на праві постійного користування, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва на право на спадщину за законом. Крім того, на теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об»єкта нерухомості. Фермерське господарство пройшло державну реєстрацію як суб»єкт підприємницької діяльності, але воно немає державної реєстрації як об»єкт цивільно-правових відносин, та немає правовстановлюючого документу як об»єкт нерухомості. Фермерське господарство продовжує діяльність, позивачкою сплачуються всі необхідні внески по податку, обробляється земля. Ст.19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» , в редакції 1991 року визначає, що успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України, такі ж самі вимоги щодо успадкування майна фермерського господарства містяться в ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», а ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» визначає, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Отже, до складу майна селянського (фермерського) господарства «Ніка» входить право постійного користування земельною ділянкою площею 29,00 гектарів, що розташована на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області і надана для ведення селянського (фермерського) господарства «Ніка». Ст.27 ЗК України УРСР, що діяла на момент надання ОСОБА_2 земельної ділянки у постійне користування, визначає вичерпний перелік підстав для припинення права користування нею. Смерть землекористувача земельної ділянки не припиняє права користування земельної ділянки, тому позивачка вважає, що зазначена земельна ділянка є матеріальною основою фермерського господарства «Ніка», в зв'язку з чим до неї перейшло право постійного користування земельною ділянкою, в порядку спадкування після смерті чоловіка. Відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності

на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

З огляду на наведене, беручи до уваги неможливість оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку , враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5,10, 60,61,88,130,174, 213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1218,1220, 1221,1233, 1236,1268,1270,1297 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 та складається із: ТЗ ВАЗ 2109, 1989 року випуску, коричневого кольору, типу легковий комбі, об'єм двигуна 1300, ідентифікаційний номерНОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Березівським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області 23.08.2003 року; цілісного майнового комплексу фермерського господарства «Ніка», ідентифікаційний код юридичної особи 22504221, юридична адреса фермерського господарства: с. Северинівка Іванівського району Одеської області; земельної ділянки площею 29,00 гектарів в межах згідно з планом, наданої для ведення селянського(фермерського) господарства, розташованої на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, належної померлому на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД № 09-058.Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 123.

Рішення є підставою для внесення змін до Статуту СФГ «Ніка» та внесення змін до технічної документації земельної ділянки.

Рішення є підставою для реєстрації (перереєстрації) автомобіля марки ТЗ ВАЗ 2109, 1989 року випуску, коричневого кольору, типу легковий комбі, об'єм двигуна 1300, ідентифікаційний номерНОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя:І. В. Погорєлов