Ухвала

від 08.04.2013 по справі к-25926/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2013 р. м. Київ К-25926/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2008

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009

у справі № 6/22 (22-а-20652/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2008 позов задоволено частково; визнано нечинними в частині податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток від 15.05.2007 № 0000152230/0, від 23.07.2007 № 0000152230/1, від 01.10.2007 № 0000152230/2, від 07.12.2007 № 0000152230/3 на суму 680 472,00 грн. (з яких 288 222,00 грн. основного платежу та 392 250,00 грн. - штрафні санкції); визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 15.05.2007 № 0000162230/0, від 23.07.2007 № 0000162230/1, від 01.10.2007 № 0000162230/2, від 07.12.2007 № 0000162230/3; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2008 скасовано в частині задоволених позовних вимог та постановлено в цій часині нову постанову про відмову в позові; в решті постанову залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» подало касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2008 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Оскільки в судове засідання касаційної інстанції 08.04.2013 представники сторін не з'явились, справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем подано клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача та необхідність закриття провадження у справі, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- ДПІ у Голосіївському районі міста Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.112.2006, за результатами якої складено акт № 239/1-22-30-31899678 від 07.05.2007;

- за наслідками перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000152230/0 від 15.05.2007, яким позивачу за порушення п.5.1, п.п.5.2.8 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 136 066,00 грн. (з яких: 667 884,00 грн. - основний платіж та 468 182,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) № 0000162230/0 від 15.05.2007, яким позивачу за порушення п.п. «е» п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 448 629, 00 грн. (з яких: 299 086,00 грн. - основний платіж та 149 543,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- за результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2007 № 0000152230/1 та № 0000162230/1, від 01.10.2007 № 0000152230/2 та № 0000162230/2, від 07.12.2007 № 0000152230/3 та № 0000162230/3;

- висновок про вказані порушення податкового законодавства зроблений відповідачем внаслідок того, що за результатами перевірки позивача посадові особи відповідача дійшли висновку, що позивач в 2006 році безпідставно відніс до складу валових витрат суму сплачену покупцям (ТОВ «Донбаспромекспорт» та ТОВ «Симплекспласт») за нафтопродукти, що реалізовані позивачем за договорами управління, та дебіторську заборгованість в сумі 1 518 646,00 грн., яка не може бути визнана безнадійною заборгованістю, оскільки позивачем не вчинено всіх необхідних дій по її стягненню. Крім того, за висновком податкового органу позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за неналежно оформленими податковими накладними.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, визнав необґрунтованим визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з відсутністю порушень п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при віднесенні до валових витрат у 2006 році винагороди, сплаченої покупцям за придбання нафтопродуктів, та відсутністю порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум винагороди, виплаченої на користь ТОВ «Донбаспромекспорт» у розмірі 171 335,00 грн. та ТОВ «Симплекспласт» у розмірі 56 591,00 грн., а також суми ПДВ у розмірі 71 158,00 грн. за придбані товари (роботи, послуги), які підтверджені відповідними первинними документами. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем, в порушення пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безпідставно віднесено у 2006 році до валових витрат дебіторську заборгованість у розмірі 1 518 646,00 грн.

Суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, оскільки встановив, що витрати позивача, які були віднесені ним до валових витрат, не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. А в частині відмови в позові - суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Однак, в процесі касаційного розгляду справи судом касаційної інстанції встановлено, що позивач у справі визнаний банкрутом та щодо нього 13.01.2012 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про припинення юридичної особи.

Відповідно до п.п.7, 8 ч.1 ст.223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.

Частиною 1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, установлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у вказаний реєстр 13.01.2012 внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс», ідентифікаційний код 31899678 (наведене підтверджене відповідними документами, наданими відповідачем).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 та ч.2 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ліквідації підприємства, установи, організації, що були стороною у справі, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі.

Перешкоди для закриття касаційного провадження у даній справі у зв'язку з ліквідацією позивача відсутні, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

За наведених обставин Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» слід залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2008 (в частині, що залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції) визнати такими, що втратили законну силу, та закрити провадження у справі № 6/22 (22-а-20652/08).

На підставі викладеного, керуючись ст. 55, п.5 ч.1 ст.157, ст.ст. 220, 222, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2008 (в частині, що залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції) визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження у справі № 6/22 (22-а-20652/08).

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний