Постанова

від 28.02.2013 по справі 826/1078/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2013 року 11:04 № 826/1078/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел системи мовлення»

до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва ДПС

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтел системи мовлення» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013р. № 000012280.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Ізумруд» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ізумруд» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

На підставі наказу № 1845/22-80 від 05.12.2012 року, виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, та направлення № 7161/22-80 від 05.12.2012 року та відповідно до постанови СВ ПМ ДПС у м.Києві від 09.07.2012 року згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78. Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби III рангу Федонюком Максимом Сергійовичем, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел системи мовлення" по взаємовідносинах з ТОВ «Ізумруд» (код за ЄДРПОУ 32377965) з питань законності формування податкового кредиту та валових витрат за період з 01.01.2009 року по 01.07.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 2174/22-80/33833100 від 18.12.2012р., у висновках якого встановлені порушення ст. 7 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 26 417грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.01.2013р. № 000012280, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 33 021,00 грн., з якої 26 417,00,00 грн. основного платежу та 6 604,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Ізумруд», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено судом, між ТОВ «Комтел системи мовлення» та ТОВ «Ізумруд» укладено договір поставки від 27.10.2009р. № 200/09, за яким ТОВ «Ізумруд» зобов'язалося передавати у власність ТОВ «Комтел системи мовлення» товар (комплектуючі), а ТОВ «Комтел системи мовлення» зобов'язалося приймати такий товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Як стверджує позивач, на виконання своїх зобов'язань ТОВ «Ізумруд» поставило, а ТОВ «Комтел Системи Мовлення», в свою чергу, прийняло та оплатило товар (комплектуючі) що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Здійснення оплати товару на користь ТОВ «Ізумруд» підтверджено банківською випискою від 25.05.2010 року.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій позивача та ТОВ «Ізумруд».

Так, відповідно постанови СУ ПМ ДПС у м. Києві від 20.06.2012р. відносно громадянина ОСОБА_2 - директора ТОВ «Ізумруд» порушено кримінальну справу №54-3414 за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_3 та разом з іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, протягом 2009-2011 років, діючи на території м. Києва, створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «НВП «Арт Пром» (код ЄДРПОУ 37634209), ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (код ЄДРПОУ 37515907), ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (код ЄДРПОУ 37500602), ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232), ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» (код ЄДРПОУ 36644829) та ТОВ «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 32377965).

Допитаний по справі ОСОБА_4 зазначив, що вказані підприємства він зареєстрував (перереєстрував) у державних органах без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за вказівкою ОСОБА_3 та за грошову винагороду. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені вказаних товариств не здійснював, їх рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерський облік та податкову звітність не вів.

Відповідно до протоколу допиту обвинуваченого від 15.05.2012р. ОСОБА_2 від імені ТОВ «Ізумруд» жодних товарів та послуг ТОВ «Комтел системи мовлення» не поставляв, фінансово-господарську документацію з ТОВ «Комтел системи мовлення» не підписував.

Судом встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1,2,3 ст. 358 КК України. В судовому засідання захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування до підсудного ОСОБА_2 Закону України «Про амністію» від 28.07.2011 року, так як злочин вчинений ним є не тяжким і не являється особливо тяжким.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки нафтопродуктів між позивачем та контрагентом ТОВ «Ізумруд» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів ТОВ «Укртатнафта-Октан».

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ТОВ «Ізумруд» в рамках правового поля, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 07 березня 2013 року