Постанова

від 01.04.2013 по справі 826/3552/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2013 року № 826/3552/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва ДПС

до Приватного підприємства «Хлібна Щедрість»

про стягнення заборгованості у розмірі 5 251,05 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва ДПС (далі -ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Хлібна Щедрість» (далі - ПП «Хлібна Щедрість», відповідач) заборгованості із податку на додану вартість, податку на прибуток та земельного податку в розмірі 5 251,05 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2013 р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 01 квітня 2013 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Хлібна Щедрість» зареєстроване Деснянською районною в м.Києві державною адміністрацією 13.10.2009 р. та взяте на облік ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС за адресою: 02225, м.Київ, проспект Маяковського, буд.29, код ЄДРПОУ 36657251.

В момент виникнення податкових зобов'язань, Відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у ПП «Хлібна Щедрість» існує заборгованість перед бюджетом у сумі 5 251,05 грн.

Зокрема заборгованість з єдиного податку перед бюджетом виникла у зв'язку із поданням відповідачем розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, у якому ним самостійно нараховано у IV кварталі 2011 р. суму єдиного податку з юридичних осіб за ставкою 10% від суми виручки з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 12 271,00грн. з яких 43% припадає на зарахування до Державного бюджету України та місцевого бюджету і становить 5 276,53грн.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яким передбачений особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.

Підрозділом 8 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва нарахування, обчислення та сплата єдиного податку здійснюються суб'єктами малого підприємництва, відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм цього Указу.

Відповідно до пункту 1 Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у розмірі 43 відсотки - до місцевого бюджету. В даному випадку сума що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету складає 5276,53 грн.(12 271 грн. х 43%).

Частиною другою пункту 5 Указу встановлено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку перед бюджетом становить 5276,53 грн. Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків відповідача. Проте у зв'язку із наявністю у підприємства переплати з єдиного податку у розмірі 25,48 грн., сума недоїмки склала 5251,05 грн.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись п.п.59.4 та п.п.59.1, п.п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, де зазначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На підставі зазначених норм Податкового кодексу позивачем було винесено податкову вимогу № 131 від 27.01.2012 р. на суму 5251,05 грн., яка повернулась на адресу відправника з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Абзацом 3 п.58.3 ст.58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи та картки особового рахунку відповідача, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість на момент розгляду справи становить 5 251,05 грн.

Підпунктом 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Хлібна Щедрість» (02097, м.Київ, вул. Бальзака, буд. 6, кв. 302, код ЄДРПОУ 36657251) на користь Державного бюджету України (р/р 31510969700004 УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ м. Києві, код платежу 18050300, код ЄДРПОУ 37984978) податкову заборгованість у сумі 5 251,05 грн. (п'ять тисяч двісті п'ятдесят одна грн. 05коп.).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров