Постанова
від 09.04.2013 по справі 2011/20844/12
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-А/638/212/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Григор'євої А.О.,

при секретарі - Виставной А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до службової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС України Кірсанова Діоніса Нодаровича про визнання дій службової особи протиправними та встановлення відсутності компетенції ,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до службової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС України Кірсанова Д.Н, у якому просить визнати протиправними дії заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Кірсанова Д.Н. щодо складання (виготовлення) протоколу № 1247 (серії АА № 156197) від 07.12.2012 року про адміністративне правопорушення та акту від 07.12.12 року за №5574/2305/22646760, додаток 1 до даного акту, встановити відсутність компетенції у заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Кірсанова Д.Н., по визнанню угод недійсними або не чинними та пов'язаних з угодами фактів вчинення господарських операцій.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем були незаконно, з порушенням встановлених законом підстав та існуючого порядку оформлені акти індивідуальної дій стосовно позивача, а саме були виготовлені пов'язані між собою підставою виникнення документи: протокол № 1247 (серії АА № 156197) від 07.12.2012 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 163-1 КУпАП (надалі «протокол») та акт від 07.12.12 року за №5574/2305/22646760 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ ПВН «АСПО-1», код ЄДРПОУ 22646760 з питань взаємовідносин з ПП «Константа строй-інвест» код ЄДРПОУ 36006578 за квітень 2011 року та з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» код ЄДРПОУ 35698428 за серпень 2012 року (надалі «акт перевірки»), тобто про порушення норм адміністративних та цивільних законів, безпосередньо позивачем ОСОБА_1, який є безпосереднім керівником НВП «АСПО-1» ТОВ.

Позивач вважає, що оскаржувані документи є актами індивідуальної дії, які складені безпідставно, оскільки зазначеними актами засвідчено, що позивач, діючи як директор НВП „АСПО-1" ТОВ, допустив податкові порушення, викладені у протоколі № 1247 (серії АА № 156197) від 07.12.2012 року та у акті від 07.12.12 року за №5574/2305/22646760 , у зв'язку з чим відмовився підписати запропонований йому зазначений акт податкової перевірки та протокол про адміністративні порушення.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що не був присутнім при складанні даних документів, які йому запропонували підписати пізніше. У цьому протоколі та акті, на думку позивача, цілком довільно, бездоказово та безпідставно зазначається про порушення позивачем особисто норм Податкового кодексу, а саме ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що начебто порушено норми ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу, а також ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Ці висновки про порушення податкового обліку були зроблені не тільки за відсутності позивача, а також без перевірки самих документів податкового обліку, податкових декларацій, а отже зроблені не внаслідок встановлення факту адміністративного порушення та аналізу первинних та облікових документів, а виключно на помилкових та хибних припущеннях відповідача. Діючий порядок оформлення результатів документальних перевірок, який є інструктивним обов'язковим для відповідача документом, приписує обов'язково запропонувати акт перевірки на підпис посадовим особам після ознайомлення з актом перевірки. Відповідач міг складати оскаржувані акти тільки після запропонування позивачу підписати акт перевірки, яка згідно акту перевірки проводилася за адресою: проспект Леніна, 9, тобто за місцем знаходження відповідача.

Безпідставне складання оскаржуваних актів є на думку позивача протиправними діями, які порушують конституційні права позивача, як особи, якої безпосередньо стосуються оскаржувані акти індивідуальної дії. У зв'язку з чим позивач вважає, що має право на судове оскарження дій відповідача по складанню оспорюваних актів індивідуальної дії.

Позивач зазначає, що незаконність складання (виготовлення) оскаржуваних актів безпосередньо витікає як із змісту самих складених відповідачем документів, так і із змісту наданих суду чинних судових рішень по справам, пов'язаним предметои із даним позовом

У судовому засідання позивач та його представник підтримали доводи, викладені у позовній заяві, наданих суду поясненнях, просили суд позов задовольнити.

Відповідачеві неодноразово направлялися та подавалися через канцелярію за місцем роботи відповідача судові повістки. Відповідач та представники відповідачів до суду не з'явилися, про судове засідання були повідомлені належним чином. Відповідач причини неявки суду не повідомив.

У зв'язку з неявкою відповідача та за згодою позивача суд вважає за можливе розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно ч.4 ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідач, який на момент вчинення оспорюваних дій являвся службовою особою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обл. ДПС, займаючи посаду заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, за адресою свого місця роботи 7 грудня 2012 року склав та оформив протокол № 1247, серії АА № 156197, від 07.12.2012 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та водночас з цим протоколом акт від 07.12.12 року за № 5574/2305/22646760 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ ПВН «АСПО-1», код ЄДРПОУ 22646760 з питань взаємовідносин з ПП «Константа строй-інвест» код ЄДРПОУ 36006578 за квітень 2011 року та з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» код ЄДРПОУ 35698428 за серпень 2012 року. Директором вищеназваної НВП «АСПО-1» ТОВ є позивач, що підтверджується наданими позивачем документами про повноваження та сторонами не заперечується.

У оспорюваних документах відповідач зазначає місце їх складання - м. Харків, пр. Леніна,9, хоча із змісту оскаржуваних документів слідує, що відповідач мав здійснювати дії з проведення саме виїзної перевірки, отже з обов'язковим фактичним виходом до позивача, місце роботи якого знаходиться за іншою адресою - Харків, пр. Правди,5

При цьому відповідач як на підставу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності безпосередньо у тексті протоколу посилається на акт від 07.12.12 року за № 5574/2305/22646760 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ ПВН «АСПО-1», код ЄДРПОУ 22646760 з питань взаємовідносин з ПП «Константа строй-інвест» код ЄДРПОУ 36006578 за квітень 2011 року та з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» код ЄДРПОУ 35698428 за серпень 2012 року. З чого вбачається, що на підставі висновків акту перевірки був складений протокол, а отже вбачається предметна пов'язаність заявлених позовних вимог підставами їх виникнення та усвідомлення відповідачем пов'язаності позовних вимог позивача.

Складання протоколів та акту перевірки прямо передбачається порядком оформлення результатів документальних перевірок, відповідно до якого протокол та акт перевірки складаються безпосередньо під час проведення документальної перевірки та виявлення під час перевірки адміністративних правопорушень. У зв'язку з чим порядок оформлення результатів документальних перевірок приписує обов'язково запропонувати посадовій особі, у даному випадку ОСОБА_1, акт перевірки та протокол на підпис після ознайомлення з даними документами з дотриманням вимог діючого законодавства.

Стаття 280 КУпАП містить перелік обставин, що підлягають обов'язковому з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Згідно з цією нормою, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При складанні протоколу відповідач зобов'язаний був зокрема роз'яснити позивачу його права, зокрема права на правову допомогу, роз'яснити порядок оскарження прийнятих рішень. Складений протокол у п.3 протоколу (дата та місце вчинення правопорушення) містить - місце вчинення Харків , АДРЕСА_1», отже відповідач вважає, що правопорушення здійснено за місцем помешкання позивача.

Однак, у вступній частині протоколу зазначена інша адреса його складання - Харків, пр. Леніна, 9, тобто місце роботи відповідача

Отже, при складанні протоколу не було всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, та її вирішення в точній відповідності з законом (як вимагає ст. 245 КУпАП), що призвело до відсутності оцінки доказів, що повинного ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (відповідно до вимог ст.. 252 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Ч.2 ст.7 КУпАП встановлює, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд погоджується з доводами позивача, що у даному випадку вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення дотримані не були, при складанні протоколу та акту не було додержано законності, оскільки відомості, приведені у протоколі та акті, не відповідають дійсним фактичних обставинам (оскільки не були досліджені) і прямо протирічать закону.

Додаток №1, на який є посилання відповідача у складеному ним акті перевірки, взагалі не був наданий позивачеві ні для ознайомлення, ні для підписання, суд погоджується, що це є доказом приховування від позивача відомостей, викладених у додатку №1 до протоколу та акту перевірки

Крім того, провадження у справі за адміністративним правопорушенням №3/638/342/13 за протоколом № 1247 (серії АА № 156197) від 07.12.2012 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, Дзержинським районним судом м. Харкова було закрито у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС, чинність постанови суду від 28 січня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення звільняє позивача від доказування, чи мало місце діяння по порушенню податкового законодавства.

Відповідно до ст. 124 Конституції, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до Статті 14 Кодексу адміністративного судочинства постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, суд не погоджується з обґрунтуванням відповідачем недійсності цивільних договорів з виконання робіт №172 від 05.04.11 р., №174 від 05.04.11 р., №175 від 11.04.11 р., №183 від 27.04.11 р., які відповідно до актів виконаних робіт та документів про їх оплату, були повністю виконані ще у квітні 2011 року, що визнається відповідачем у акті перевірки, на стор. 6 акту, обставинами липня та серпня 2011 року, від 12.07.12 р. є хронологічно хибними. Висновки акту (на стор. 10 акут) про те, що був відсутній факт вчинення господарських операцій, протирічить чинним судовим рішенням та спростовується викладеними безпосередньо у акті перевірки відомостями про неможливість проведення зустрічної звірки за №281/36006578 від 60.03.2012 р.

Викладені відповідачем у розділі 4 «Висновки» акту перевірки відомості про те, що начебто позивачем не складаються та не зберігаються первинні документи, а також що не ведеться бухгалтерський облік, не відповідають дійсності та безпосередньо спростовуються фактичними даними викладеними у розділі 3 акту , де також відповідачем детально та доказово перераховані усі вищенаведені договори, акти прийому-прийняття виконаних робіт, зазначені усі податкові накладні, перераховані усі платіжні документи, що свідчать про оплату виконаних робіт. Зазначене прямо спростовує висновок відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, який суд вважає хибним.

Відповідно до п.4 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Відповідно до вищеназваної постанови Пленуму Верховного суду, оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду питання про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину також є компетенцією виключно суду.

Також, відповідно до п.5 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання право чинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, відповідно до правових позицій Верховного Суду України, самостійно, в адміністративному порядку, вирішувати питання про недійсність правочину або про застосування наслідків нікчемного правочину відповідач як службова особа органу державної податкової служби не мають права у зв'язку із відсутністю повноважень, передбачених законами України.

Суд також враховує правові позиції касаційної інстанції у адміністративному судочинстві - Вищого адміністративного суду України, зокрема викладені у Постанові Вищого адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. по справі К/9991/50772/12. Відповідно до зазначеного судового рішення, підстави вважати правочин нікчемним можуть встановлюватися тільки законом, а не актом перевірки, які б факти у акті перевірки не були б викладені, зазначені у акті перевірки висновки є сугубо суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені при відсутності інформації, наданої у передбаченому законом порядку, жодним законом не передбачено право державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податків у податкових деклараціях.

При розгляді позову суд враховує також правові позиції Європейського суду з прав людини, яка визнається самостійним джерелом права і підлягає застосуванню судами України відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, судом враховуються чинні рішення Європейського суду з прав людини щодо питання про відсутність повноважень у податкових органів вирішувати у позасудовому порядку питання про дійсність цивільно-правових угод ,зокрема це рішення у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03). У справі Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. У справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. У справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії Європейський суд з прав людини ще раз підтвердив свої висновки, викладені у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Таким чином, опираючись на практику Європейського суду з прав людини, можна стверджувати, що службові особи податкового органу не мають права визнавати угоди недійсними із застосуванням наслідків такого визнання, навіть у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару. Виняток складають лише ситуації, де платника податків було залучено до таких зловживань або йому було відомо чи могло бути відомо про них.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному спорі належними доказами правомірного складання акту перевірки та протоколу мали б бути відповідні судові рішення про визнання цивільно-правових угод недійсними.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки складених ним акту і протоколу.

Безпідставне складання акту перевірки та протоколу, яким у позасудовому порядку визнані цивільні угоди недійсними є низкою протиправних дій, які порушують права позивача, оскільки відомості, приведені у протоколі і акті по суті спірного питання, не відповідають обставинам справи.

.

Недотримання процедури складання протоколу та акту, викладення у акті відомостей, що не відповідають дійсності, викладення у акті приписів щодо визначення угод недійсними об'єктивно зумовлює і неправомірність дій суб'єкта владних повноважень по реалізації владних приписів зазначених актів індивідуальної дії.

Вище наведене доводить, що при складанні протоколу і акту не було додержано законності.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем прямо порушено вимоги ст.279 КУпАП, яка встановлює. порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також вимоги ст.86 Податкового кодексу в частині законності складання акту перевірки за участю позивача за умов відсутності відмови від підпису акту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України .

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних або юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень по оскарженню його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій або бездіяльності.

Суд вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Безпідставне складання оскаржуваних актів є протиправними діями, які порушують конституційні права позивача, як особи, якої безпосередньо стосуються оскаржувані акти індивідуальної дії. Безпідставне оформлення актів індивідуальної дії стосовно ОСОБА_1 як директора НВП «АСПО-1» ТОВ за його фактичної відсутності за місцем складання відповідачем документів та місцем фактичного проведення самої перевірки, є протиправними діями, які порушують права позивача, визначені діючими на момент перевірки порядком оформлення результатів документальних перевірок.

З урахуванням вищенаведеного, згідно приписів частини 3 статті 2, п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, визнання протиправними дій відповідача по складанню протоколу та акту перевірки є достатнім способом захисту прав та інтересів позивача. В зв'язку з чим суд вважає, що вимога про встановлення відсутності повноважень у відповідача не являється у даному випадку необхідним додатковим способом судового захисту, передбаченого законом, а отже не підлягає задоволенню, оскільки порушене право позивача вже захищено судом у спосіб визнання дій відповідача протиправними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 13, 41, 129 Конституції України, ст. ст. 3, 4, 8, 11, 55, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Кірсанова Д.Н. по складанню протоколу № 1247 (серії АА № 156197) від 07.12.2012 року про адміністративне правопорушення та акту від 07.12.12 року за №5574/2305/22646760 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ ПВН «АСПО-1», код ЄДРПОУ 22646760 з питань взаємовідносин з ПП «Константа строй-інвест» код ЄДРПОУ 36006578 за квітень 2011 року та з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» код ЄДРПОУ 35698428 за серпень 2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.О. Григор'єва

СудДзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення09.04.2013
Оприлюднено11.04.2013
Номер документу30542038
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2011/20844/12

Ухвала від 09.04.2013

Адміністративне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Григор'єва А. О.

Постанова від 09.04.2013

Адміністративне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Григор'єва А. О.

Постанова від 09.04.2013

Адміністративне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Григор'єва А. О.

Ухвала від 06.02.2013

Адміністративне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Григор'єва А. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні