Рішення

від 03.04.2013 по справі 913/821/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2013 року Справа № 913/821/13

Провадження №18/913/821/13

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» , м. Антрацит Луганської області

до Краснолуцької міської ради , м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 670204,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Камишацький О.Ю. за дов. від 03.04.2013;

від відповідача: Борискін В.І. за дов. від 31.03.2013.

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 670204,13 грн. за договором про переведення боргу від 15.03.2012.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 03.04.2013 визнав позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав, що рішеннями господарського суду Луганської області від 13.11.2008 по справі № 7/201, від 05.05.2010 по справі № 14/111 та від 16.06.2010 по справі № 6/129, з комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» на користь ТОВ «Імперія» (позивача по справі) стягнуто грошові кошти в загальній сумі 805957,15 грн. (борги по оплаті товару, поставленого за договорами поставки від 17.10.2005 № 17/10 та від 19.11.2010 № 19/11, штрафні санкції за прострочення оплати та судові витрати).

Позивач також зазначив, що 15.03.2012 між ним, КП «Міськтеплокомуненерго» та Краснолуцькою міською радою (відповідачем по справі ) укладено договір про переведення боргу згідно якому, первісний боржник КП «Міськтеплокомуненерго» перевів свій борг перед кредитором - ТОВ «Імперія» (позивачем по справі ) в сумі 670204,13 грн., (який виник із договорів поставки від 17.10.2005 № 17/10 та від 19.11.2010 № 19/11, укладених між КП «Міськтеплокомуненерго» та ТОВ «Імперія» ) на нового боржника - Краснолуцьку міську раду (відповідача по справі ).

Претензією від 06.03.2013 № 1 позивач просив відповідача сплатити заборгованість в сумі 670204,13 грн., яка переведена на останнього за договором про переведення боргу від 15.03.2012.

Відповідач вказану заборгованість позивачу не сплатив.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 670204,13 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 03.04.2013 визнав позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Доводи позивача про те, що рішеннями господарського суду Луганської області (які вказані в позовній заяві ) з КП «Міськтеплокомуненерго» на його - позивача користь стягнуто грошові кошти в загальній сумі 805957,15 грн., не відповідають дійсності.

Згідно рішенням господарського суду Луганської області (які вказані позивачем у позовній заяві: від 13.11.2008 по справі № 7/201, від 05.05.2010 по справі № 14/111 та від 16.06.2010 по справі № 6/129 ) грошові кошти в загальній сумі 805957,15 грн. стягнуті з КП «Міськтеплокомуненерго» не на користь позивача , а на користь ТОВ «Промсервіс» .

Із вказаних рішень суду витікає, що між КП «Міськтеплокомуненерго» та ТОВ «Промсервіс» було укладено два господарських договори (договір поставки від 17.10.2005 № 17/10 та договір купівлі-продажу від 19.11.2008 № 19/11 ) згідно яким ТОВ «Промсервіс» поставляло товар КП «Міськтеплокомуненерго».

Зазначеними рішеннями господарський суд стягнув з КП «Міськтеплокомуненерго» на користь ТОВ «Промсервіс» борги по оплаті товару, поставленого за вищевказаними договорами, штрафні санкції та судові витрати.

15.03.2012 між позивачем ТОВ («Імперія»), відповідачем (Краснолуцькою міською радою) та КП «Міськтеплокомуненерго» укладено договір про переведення боргу.

Згідно вказаному договору ним регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (первісного боржника - КП «Міськтеплокомуненерго») у зобов'язанні, що виникає із договору від 17.10.2005 № 17/10 та договору від 19.11.2010 № 19/11, укладеного між первісним боржником (КП «Міськтеплокомуненерго») та кредитором (позивачем по справі).

Разом з цим, як було вказано вище, із наведених рішень господарського суду витікає, що зазначені договори були укладені не з позивачем , а з ТОВ «Промсервіс» .

Таким чином, зміст договору про переведення боргу від 15.03.2012, укладений між позивачем ТОВ («Імперія»), відповідачем (Краснолуцькою міською радою) та КП «Міськтеплокомуненерго», в частині того, що договір від 17.10.2005 № 17/10 та договір від 19.11.2010 № 19/11 укладено з ТОВ «Імперія», не відповідає дійсності .

Крім того, договір про переведення боргу від 15.03.2012 укладено незаконно, так як заміна боржника в зобов'язанні, яке виникло з господарського договору, є неможливим після розгляду спору в суді, де підставою позову було порушення цього зобов'язання (стягнення боргів, які виникли з цього зобов'язання ).

Після набрання судом законної сили (про стягнення боргу, який виник в зв'язку з неналежним виконанням господарського договору), застосування положень Цивільного кодексу України щодо заміна боржника в зобов'язанні (договорі) є неправомірним, так як відносини, які виникають на підставі рішення суду між позивачем та відповідачем, не є цивільними - заснованими на юридичній рівності та вільному волевиявленні (ст. 1 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

КП «Міськтеплокомуненерго» як юридичну особу припинено , про що 18.01.2013 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи, що договір про переведення боргу від 15.03.2012, укладений між сторонами за позовом, суперечить вищенаведеним положенням Цивільного кодексу України (його зміст не відповідає дійсності, що порушує одну з загальних засад цивільного законодавства - є недобросовісним; переведення боргу у даному випадку було неможливо, так як борг вже стягнуто судом, і цивільні відносини між учасниками судового спору не виникають ), даний договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову суперечать законодавству (так як доводи позивача, викладені в позовній заяві суперечать матеріалам справи), визнання відповідачем позову судом не приймається.

За таких обставин, в позові слід відмовити в зв'язку з його необгрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати (витрати на судовий збір) покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним договір про переведення боргу від 15.03.2012, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія», Краснолуцькою міською радою та комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» .

2. В позові відмовити.

3. Судові витрати покласти на позивача.

03 квітня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08 квітня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко