Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-10405/11/0170/26
02.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Мунтян О.І. ,
Дадінської Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 13.11.12 у справі № 2а-10405/11/0170/26
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12 адміністративний позов - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0008652301 від 10.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 638990,00 грн., у тому числі за основним платежем 638989,00 грн. і за штрафними санкціями 1,00 грн., прийняте відносно TOB "Навікас"; визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо встановлення порушень TOB "Навікас" п.п. 14.1.191 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201, Податкового кодексу України та завищення ним від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, за квітень 2011 року у розмірі 638989,00 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12, прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 02.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Навікас» з питань взаємовідносин з ТОВ «Дніпро-Авіапостач» за квітень 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.07.2011 №9113/23-4/33848871 (а.с.26-34).
На підставі виявлених порушень, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 №0008652301 (а.с.35).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судова колегія зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Навікас» (Покупець) та ТОВ «Дніпро-Авіапостач» (Продавець) укладений договір про продаж-купівлю авіаційно-технічного майна, автозапчастин №25/10-10 від 25.10.2010 (а.с.42).
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Дніпро-Авіапостач» складені та надані ТОВ «Навікас» податкові накладні (а.с.43-47). Також позивачу надані видаткові накладні від 05.04.2011 року на загальну суму 3 833 934,14грн, у т.ч. ПДВ 638989,00грн (а.с.48-52).
З наданих до суду доказів вбачається, що вартість товару сплачена ТОВ «Навікас» на користь ТОВ «Дніпро-Авіапостач» в повному обсязі в безготівковому порядку протягом квітня 2011 року, що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.55-58).
Тобто, за наслідками взаємовідносин ТОВ «Навікас» із ТОВ «Дніпро-Авіапостач» правомірно сформований податковий кредит в розмірі 638 989,02 грн. за квітень 2011 року, на підставі отриманих від ТОВ «Дніпро-Авіапостач» податкових накладних.
На підставі вище наведеного, документами бухгалтерського і податкового обліку позивача заниження податку на додану вартість в розмірі 638 989,02 грн. не підтверджено.
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподатковування» одним з обов'язків - платника податків є сплата у встановлені законами терміни сум податків і зборів (обов'язкових платежів).
Товари, отримані позивачем у його господарській діяльності використовувалися та це підтверджується документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (головні книги, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, виписки банку, та інше).
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ при його формуванні у податковій звітності за досліджений період віднесені суми ПДВ, підтверджені податковими накладними ТОВ «Дніпро-Авіапостач» (ЄДРПОУ 37231724) в загальному розмірі 638989,00грн
Таким чином, використання у господарській діяльності ТОВ «Навікас» товарів, отриманих за договором від 25.10.2012 року №25/10-10 від ТОВ «Дніпро-Авіапостач», за квітень 2011 р. підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.
Згідно з п.201.8 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №190362 ТОВ «Дніпро-Авіапостач» зареєстроване виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області. Місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 40А (а.с.18).
ТОВ «Дніпро-Авіапостач» взяте на облік платником податків у Новомосковській об'єднаній ДПІ за №2289 21.05.2010 року (а.с.25).
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу).
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Навікас» наявні всі первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 638989,00грн, отже висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Державної податкової служби, щодо донарахування податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 638989,00грн, у тому числі 1,00грн штрафних санкцій є протиправним.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12 у справі № 2а-10405/11/0170/26 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.12 у справі № 2а-10405/11/0170/26 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2013 |
Оприлюднено | 10.04.2013 |
Номер документу | 30545557 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні