Рішення

від 02.04.2013 по справі 905/1116/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/1116/13-г

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДТОРГ», м.Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФУД», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 3294,78 грн., з яких сума основного боргу 1624,12 грн., пеня у розмірі 33,37 грн., штраф у розмірі 1624,12 грн., 3% річних у розмірі 6,67 грн., інфляційні витрати у розмірі 6,50 грн.,

за участю представників:

від позивача: Коротенко В.Л., за довір. від 25.08.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДТОРГ» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФУД» про стягнення заборгованості в розмірі 3294,78 грн., з яких сума основного боргу 1624,12 грн., пеня у розмірі 33,37 грн., штраф у розмірі 1624,12 грн., 3% річних у розмірі 6,67 грн., інфляційні витрати у розмірі 6,50 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 216-218 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару з відстрочкою платежу від 30 липня 2010 року № 196. Позивач зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Сума заборгованості становить 1624, 12 грн.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 33,37 грн. та штраф у розмірі 1624,12 грн.

На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 6,67 грн. та інфляційні витрати у розмірі 6,50 грн.

Загальна сума заборгованості становить 3294,78 грн.

27 березня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про зміну розміру позовних вимог, в якій останній зазначив, що відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 1624,12 грн., у зв'язку з чим, просив змінити розмір неврегульованих сум та стягнути з відповідача пеню за період з 20 грудня 2012 року по 05 березня 2013 року у розмірі 50, 05 грн., штраф у розмірі 1624,12 грн., 3% річних за період з 20 грудня 2012 року по 05 березня 2013 року у розмірі 10,01 грн., інфляційні витрати у розмірі 6,50 грн.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Також, 02 квітня 2013 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій останній зазначив, що відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 1624,12 грн., що підтверджується реєстром банківських виписок, у зв'язку з чим, просив припинити провадження в справі в цій частині.

Пунктом 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Підстави для неприйняття заяви про відмову в частині стягнення основної суми боргу у суду відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні просив припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу та задовольнити позовні вимоги в іншій частині.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 83000, місто Донецьк, вул. Горького, 146. Причини неявки суду не відомі, заперечень не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФУДТОРГ» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ФУД» (Покупець) укладений договір постачання товару з відстрочкою платежу № 196 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується продати, а Покупець прийняти продукти харчування та алкогольні напої в обсягах і за ціною згідно товарно-транспортних накладних на одержання товару, що є додатком до договору (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови постачання, загальну суму та порядок розрахунку, відповідальність сторін, строк дії договору.

Договір підписано представниками сторін, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Згідно із пунктом 2.2 договору Постачальник зобов'язаний поставити товар Покупцю протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання замовлення від Покупця, за умови що Покупець надав Постачальнику всі необхідні копії документів, що підтверджують його право здійснювати торгівлю певними видами товарів.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, які містяться в матеріалах справи, замовлення на товар були надані Покупцем в усній формі (а.с.16).

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма товарно-транспортними накладними, яким сторони за обопільною згодою надають силу специфікації.

Ціни на товари, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюється окремо на кожну партію товару відповідно до товарно-транспортних накладних (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що форма і порядок розрахунку - готівкою, безготівкова з відстрочкою платежу на 5 (п'ять) календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним Покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника або дата внесення готівки в касу Постачальника.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було здійснено постачання товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними №ФТс-0637642 від 14 грудня 2012 року на суму 490,32 грн., №ФТс-0637644 від 14 грудня 2012 року на суму 599,28 грн., №ФТс-0637646 від 14 грудня 2012 року на суму 534,52 грн. на загальну суму (а.с.9-10,11-12,13-14).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, товарно-транспортні накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем вищевказаних накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Вищезазначені товарно-транспортні накладні підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, що підтверджує факт отримання відповідачем товару.

Згідно із пунктом 4.2 договору приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем при одержанні від Постачальника відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15 червня 1965 року (П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25 квітня 1966 року (П-7).

Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на те керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. До договорів повинні бути додані розписки матеріально-відповідальних осіб, що вони ознайомлені з Правилами приймання товарів за їх особистими підписами. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Згідно із пунктом 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Як вбачається із договору, Покупець навів зразки печатки (штампу) підприємства та підписів матеріально-відповідальних осіб, якими підтверджується отримання товару.

Також, факт постачання товару відповідачу підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.17,18,19).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи була сплачена основна сума боргу в розмірі 1624,12грн., що підтверджується реєстром банківських виписок, наданого представником позивача (а.с.36).

Враховуючи надану представником позивача заяву про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 1624,12 грн., провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 50, 05 грн., штрафу у розмірі 1624,12 грн., 3% річних у розмірі 10,01 грн., інфляційних витрат у розмірі 6,50 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми отриманого товару за кожний день прострочення платежу.

За прострочення платежу понад 30 (тридцяти) днів Покупець крім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 100 % від неоплаченої суми отриманого товару (пункт 5.2 договору)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, сума 1624,12 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 20 грудня 2012 року по 05 березня 2013 року в розмірі 50,05 грн.(а.с.35).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 20 грудня 2012 року по 05 березня 2013 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 50,05 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 20 грудня 2012 року по 05 березня 2013 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 10,01 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за період з грудня 2012 року по січень 2013 року на суму заборгованості 1624,12 грн., суд визнає його вірним, сума 6,50 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДТОРГ» до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФУД» в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 1624,12 грн. - припинити.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДТОРГ» до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФУД» про стягнення заборгованості в розмірі 1690,68 грн., з яких пеня у розмірі 50,05 грн., штраф у розмірі 1624,12 грн., 3% річних у розмірі 10,01 грн., інфляційні витрати у розмірі 6,50 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФУД» (83000, місто Донецьк, вул. Горького, 146, п/р 26003002323621 в АТ «ОТП Банк», м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30416305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««ФУДТОРГ» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1в, п/р 26009962495997 у філії ПАТ ПУМБ в м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 37133981) пеню в розмірі 50 (п'ятдесят) грн., 05 коп., штраф в розмірі 1624 (одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн., 12 коп., 3 % річних в розмірі 10 (десять) грн., 01 коп., інфляційні витрати в розмірі 6 (шість) грн., 01 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФУД» (83000, місто Донецьк, вул. Горького, 146, п/р 26003002323621 в АТ «ОТП Банк», м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30416305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««ФУДТОРГ» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1в, п/р 26009962495997 у філії ПАТ ПУМБ в м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 37133981) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 02 квітня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08 квітня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.