Рішення

від 01.04.2013 по справі 916/646/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2013 р.Справа № 916/646/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства „Укртелеком"

до відповідача: Комунальної установи „Міська стоматологічна поліклініка №1"

про стягнення 104,49грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судовому засіданні приймали участь представник

Від позивача: Стоянов О.К. - довіреність;

Чумак О.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства „Укертелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Комунальної установи „Міська стоматологічна поліклініка №1" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку в розмірі 4221,31грн., з яких основний борг у сумі 4116,82грн, 3% річних в розмірі 31,25грн., інфляційні збитки в сумі 12,40грн. та пеня в розмірі 60,84грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2012р. порушено провадження по справі №916/646/13.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, проте 28.03.2013р. до суду від відповідача надійшла заява відповідно якої відповідач вказує що сума основного боргу ним була сплачена в повному обсязі в підтвердження чого надає платіжні доручення. Крім того відповідач просить суд розгляд справи здійснювати за відсутністю його представника.

01.04.2013р. представник позивача надав до суду довідку про сплату відповідачем суми основаного боргу, в зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. провадження по справі №916/646/13 в частині стягнення з Комунальної установи „Міська стоматологічна поліклініка №1" основного боргу в сумі 4116,82грн. було припинення на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.04.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив .

04.04.2001р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком" в особі Одеської дирекції відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" та Комунальною установою „Міська стоматологічна поліклініка №1" був укладений договір №001046 „Про надання послуг електрозв'язку", згідно умов якого, Підприємство відповідно до умов Договору надає послуги електрозв'язку, перераховані в Додатку 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2, а саме Позивач взяв на себе зобов'язання безперебійне і якісне надавати послуги телефонного зв'язку, а Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком" №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", що підтверджується п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком" (протокол №3 від 16.04.2004) на наказу ВАТ „Укртелеком" від 14.05.2004р. №173 запроваджені нові назви філії ВАТ „Укртелеком", в т.ч. Одеську дирекцію ВАТ „Укртелеком" перейменовано в Одеську філію ВАТ „Укртелеком" з правонаступництвом в частині основної діяльності.

Відповідно до п.3.2.8 споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п.4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно з п.4.3 споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5 передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не більше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримання в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Споживач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим в період з 01.10.2012р. по 01.02.2013р. у нього утворилась заборгованість за отримані послуги зв'язку в розмірі 4116,82грн.

31.01.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за послуги зв'язку, проте зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг електрозв'язку №001046 від 04.01.2001р. стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства „Укертелеком" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.п. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послу, затверджених постановою КМ України від 11.04.2012р. №295 споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та враховуючи вищенаведене у відповідача дійсно існувала заборгованість за отримані послуги зв'язку в розмірі 4116,82грн. яка під час розгляду справи ним була сплачена, в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині, як це вже зазначалось, було припинення на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.

Проте, факт сплати заборгованості відповідачем не позбавляє позивача права нарахування штрафних санкцій.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 60,84грн., 3%річних в сумі 31,25грн. та інфляційні збитки в розмірі 12,40грн. Розглянувши здійсненні позивачем розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних збитків господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 60,84грн., 3%річних в сумі 31,25грн. та інфляційні збитки в розмірі 12,40грн за порушення грошових зобов'язань за договором про надання послуг електрозв'язку підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Комунальної установи „Міська стоматологічна поліклініка №1" (65063, м. Одеса, вул. Сегедська, 1; код ЄДРПОУ 02008425) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства „Укертелеком" (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) 60 (шісдесят) грн. 84 коп. - пені, 31 (тридцять одну) грн. 25 коп. - 3% річних, 12 (дванадцять)грн. 40 коп. - інфляційних збитків та 1720(одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 08.04.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.