Рішення

від 03.04.2013 по справі 910/2493/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2493/13 03.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротур-7 ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Мед»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк»

про стягнення заборгованості в розмірі 47 015 200,77 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Дзенік С.І., довіреність № 2 від 24.09.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Мошківський В.А., довіреність № 171-юр від 28.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротур-7 ЛТД» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Мед» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - третя особа) про стягнення заборгованості в розмірі 47 015 200,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови Кредитного договору № 143-031008 від 02.10.2008 р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати комісії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, як перед новим кредитором, відповідно до Договору відступлення права вимоги б/н від 27.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2493/13, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк», розгляд справи призначено на 27.02.2013 р.

21.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 12.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2493/13.

У судове засідання 27.02.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2493/13 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 27.02.2013 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 12.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2493/13 відповідач не виконав.

Представник третьої особи у судове засідання 27.02.13 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 12.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2493/13. Вимоги ухвали від 12.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2493/13 третя особа виконала.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 27.02.2013 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 20.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. позивача було зобов'язано надати суду нові докази.

20.03.2013 р. у судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. позивач не виконав.

У судове засідання 20.03.2013 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. відповідач не виконав.

20.03.2013 р. у судове засідання представник третьої особи з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 20.03.2013 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.04.2013 р.

03.04.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 03.04.2013 р. з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.04.2013 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк», далі - банк, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тонус Мед» (далі - позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір № 143-031008 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 3 000 000,00 грн., строком з 03.10.2008 р. по 04.10.2009 р. включно, зі сплатою 30 % річних. Погашення кредиту здійснюється в кінці строку (п. 1.1. Кредитного договору).

В подальшому між сторонами було укладено низку Договорів про внесення змін до кредитного договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема було збільшено ліміт кредитної лінії та встановлено проценти за користування кредитними коштами в залежності від валюти кредиту.

27.04.2012 р. між третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротур-7 ЛТД» (далі - позивач) було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого цедент (третя особа) передає цесіонарію (позивачу) в повному обсязі всі права вимоги по зобов'язанням, що випливають із Кредитного договору та додаткових угод до нього на суму 4 645 210,23 доларів США та на суму 1 005 806,01 грн.

Відповідно до п. 2 Договору відступлення права вимоги б/н від 27.04.2012 р. право вимоги виникає по відношенню до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Мед» на суму 4 645 210,23 долари США та на суму 1 005 806,01грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вбачається з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи наявна копія Акту прийому-передачі права вимоги по зобов'язанням.

Таким чином, на підставі укладеного Договору відступлення права вимоги б/н від 27.04.2012 р. позивач набув права нового кредитора.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що банк, в якості первісного кредитора, свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував позичальнику кредитні кошти в сумі 4 325 149,20 доларів США та 950 000,00 грн., в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та сплати штрафу, визначеного умовами вказаного договору.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 35 520 917,56 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у своєму позові зазначає, що у відповідача крім заборгованості по поверненню кредитних коштів також існує заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2 614 053,82 грн.

В матеріалах справи містяться виписки по особовому рахунку відповідача, якими підтверджується заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2 614 053,82 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 25 % від суми кредиту, як це передбачено п. 3.4. Кредитного договору.

Судом здійснено розрахунок розміру штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами та встановлено, що позивачем вірно розраховано розмір зазначеного штрафу, оскільки 25 % від 35 520 917,56грн. (950 000,00 грн. + 4 325 149,2 доларів США (34 570 917,56 грн. * 25 %)) складає 8 880 229,39 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором в розмірі 47 015 200,77 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Мед» (02217, м. Київ, вул. Закревського, будинок 22; ідентифікаційний код: 33228655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротур-7 ЛТД» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, будинок 37; ідентифікаційний код: 34046729) заборгованість за кредитним договором в розмірі 47 015 200 (сорок сім мільйонів п'ятнадцять тисяч двісті) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя О.В. Нечай