Рішення

від 01.04.2013 по справі 914/941/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.13 Справа№ 914/941/13-г

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-С», м. Суми

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна Бурова Техніка», м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 334 898,01 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Церулик А.Л.- представник за довіреністю № 15/13 від 25.02.2013р.

Від відповідача: Цюх І.Т. - представник за довіреністю №14/295 від 27.03.2013р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна Бурова Техніка» про стягнення заборгованості в сумі 334 898,01 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 01.04.2013р.

В судовому засідання представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просить позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 334 898,01 грн. боргу, з яких: 278 721,28 грн. - заборгованість по оплаті за поставлений товар, 12 834,37 грн. проценти за користування коштами, 1106,53 грн. втрат від інфляції та 142 235,83 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання. На виконання вимог ухвали суду від 11.03.2013р. надав довідку про відсутність підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 62 ГПК України, копію виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо позивача та акт звірки взаєморозрахунків від 27.03.2013р. на основну суму боргу, підписаний сторонами без жодних застережень.

В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи вх.9546/13 від 01.04.2013р. у зв'язку із необхідністю проведення з позивачем звірки взаємних розрахунків і дорученням до матеріалів справи, надав докази надіслання акту звірки взаємних розрахунків від 27.03.2013р. Також подав відзив вх.№9549/13 від 01.04.2013р., в якому не заперечує проти основної суми боргу, процентів за користування коштами та інфляційних втрат. Щодо нарахування пені просить застосувати п.6 ст. 232 ГК України та подав контрарозрахунок пені.

Представник позивача заперечує про відкладення розгляду справи у зв'язку поданням ним акту звірки взаємних розрахунків від 27.03.2013р. надісланим йому відповідачем, підписаний сторонами без жодних застережень.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і вбачає можливість розгляду справи за наявними доказами в матеріалах справи.

У судовому засіданні 01.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

30 березня 2011 року між ТОВ "Еко-С" (Продавець), далі за текстом позивач, та підприємством ТОВ "Універсальна Бурова Техніка" (Покупець), далі - відповідач, було укладено Контракт купівлі-продажу №1/44П від 30.03.2011р. (надалі - Договір). Згідно п.1.1. Договору Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити і поставити озброєння долота (твердосплавний зубок, насадки), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Відповідно до п.7.1. розрахунки за продукцію проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця - 50% попередня оплата заявленої продукції. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 банківських днів з дати письмового повідомлення Покупця про готовність відгрузки продукції Постачальником.

На протязі 2011-2012 років згідно Договору позивачем на адресу відповідача було проведено ряд поставок товару:

- видаткова накладна №РН-0000004 від 31 березня 2011 року на суму 138600 грн. 00 коп. з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-0000005 від 21 квітня 2011 року на суму 115500 грн. 00 коп. з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-0000006 від 31 травня 2011 року на суму 64931 грн. 48 коп. з ПДВ;

видаткова накладна №РН-0000007 від 14 липня 2011 року на суму 155589 грн. 78 коп. з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-0000008 від 18 липня 2011 року на суму 33233 грн. 46 коп. з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-000010 від 8 серпня 2011 року на суму 97418 грн. 50 коп. з ПДВ ;

- видаткова накладна №РН-000011 від 16 серпня 2011 року на суму 112550 грн. 68 коп. з ПДВ ;

- видаткова накладна №РН-000012 від 18 серпня 2011 року на суму 38482 грн. 64 коп. з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-000013 від 7 вересня 2011 року на суму 146414 грн. 74 коп. з ПДВ.

Поставки відбулися на загальну суму 902721 грн. 28 коп. з ПДВ .

Проте відповідач в повному обсязі за Товар не розрахувався.

Так, відповідач частково здійснив оплату на загальну суму 624 000 грн. 00 коп. з ПДВ відповідно до платіжних доручень::

- платіжне доручення № 1527 від 27 квітня 2011 р. на суму 54000 грн.00 коп. з ПДВ;

- платіжне доручення № 1754 від 16 червня 2011 р. на суму 320000 грн.00 коп. з ПДВ;

- платіжне доручення № 1931 від 6 липня 2011 р. на суму 150000 грн.00 коп. з ПДВ;

- платіжне доручення № 2024 від 15 липня 2011 р. на суму 100000 грн.00 коп. з ПДВ;

Таким чином, станом на 01.02.2013 р. заборгованість ТОВ "Універсальна Бурова Техніка" перед ТОВ "Еко-С" по Контракту №1/44П від 30.03.2011 р. за відвантажений Товар склала 278 721 грн. 28 коп. з ПДВ, що не заперечується позивачем та відповідачем та підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 27 березня 2013 року, підписаний сторонами без застережень та скріплений печатками.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направляв відповідачу претензію №07-01/12 від 30.01.2012 р., претензію №22-09/12 від 24.09.2012 р., претензію №03-01/13 від 21.11.2013 р. У своїх відповідях на претензії №14/155 від 28.02.2012 р. та №14/527 від 15.08.2012 р. відповідач визнає наявність заборгованості у розмірі 278 721 грн. 28 коп., однак просить відтермінувати звернення до суду у зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства.

21.02.2013 р. відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу та штрафних санкцій (вих. №05-02/13 від 21.02.2013 р.).

На момент розгляду справи в суді доказів повної чи часткової оплати заборгованості за Договором сторонами не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за контрактом купівлі-продажу № 1/44П від 30.03.2011р., що, зокрема, вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами та скріпленими печатками, без жодних застережень.

Доказів здійснення відповідачем повної оплати вартості поставленого йому товару на момент розгляду спору суду не подано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 278 721,28 грн. основного боргу, оскільки такі обґрунтовано заявлені та підтверджені Актом звірки взаємних розрахунків від 27 березня 2013р.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 12 834,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 106,53 грн. нараховані правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.9.2. Договору, за прострочення платежу (п.7 Договору) Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі за шість місяців з дня виникнення заборгованості, яка відповідно становить 21 594,93 грн. (по видаткових накладних №РН-000011 від 16.08.2011р.; №РН-000012 від 18.08.2011р.; № РН-000013 від 07.09.2011р.). В частині стягнення 20 640,90 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 549, 610-612, 625, 626, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Тураша, будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи 37349178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-С» (40020, Сумська область, місто Суми, вулиця Машинобудівників, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 30133943) 278 721,28 грн. - борг за поставлений товар, 12 834,37 грн. проценти за користування коштами, 1 106,53 грн. - втрати від інфляції, 21 594,93 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання та 6 285,14 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В частині стягнення 20 640,90 грн. пені слід відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.04.2013 року.

Суддя Коссак С.М.