Ухвала

від 10.02.2009 по справі 22-а-1260/08

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  

СУД

Ухвала

Іменем України

 10.02.2009 

Справа № 22-а-1260/08                      

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Ілюхіної Г.П. ,

 Санакоєвої М.А.                    

секретар судового засідання          Колб Т.П.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1

- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та

своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника відповідача: ОСОБА_2 - не з'явився, про час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника відповідача: ОСОБА_3 - Медведєва Федора Сергійовича, доверність

№23-11.0/06-146 від 25.12.2008;

розглянувши 

апеляційну скаргу  ОСОБА_1 

на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим

(суддя  Володарець Н.М.  ) від 07.08.08 у справі № 2-а-93/08

(№22а-1260/08),

за позовом  ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1)            

до           ОСОБА_2 (вул. АДРЕСА_2)

ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_3)                                

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної

Республіки Крим від 07 серпня 2008 року (суддя Володарець Н.М.) у справі

№2а-93/08 (№22а-1260/08) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в

місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3 про визнання дій

неправомірними.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з

апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати,

позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного

суду від  09.10.2008 року було відкрито

апеляційне провадження стосовно апеляційної скарги  ОСОБА_1.

Апеляційна скарга була мотивована порушенням норм

матеріального та процесуального права.

Позивач та представник відповідача - правління

державного казначейства України в місті Сімферополі у судове засідання не

з'явились, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили. Про

дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб,

які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196

Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання

сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених

про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду

справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та

відповідач  викликались в судове

засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у

відсутність представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу

адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія

встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено

судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до

ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, а

саме відмову ОСОБА_2 України в місті 

Сімферополі Автономної Республіки Крим у перерахунку на його

розрахунковий рахунок грошових коштів у рахунок повернення державного мита, мотивуючи

свої вимоги тим, що ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20

серпня 2006 року апеляційна скарга Оксенгорена Йосипа Меіровича була повернута

та ухвалою Євпаторійського міського суду від 27 листопада 2006 року було

задоволено заяву представника Оксенгорена Йосипа Меіровича за довіреністю -

ОСОБА_1 та повернуто сплачене ОСОБА_4 державне мито у сумі 760,00грн. Так, при

зверненні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим з заявою про повернення

сплачених коштів йому було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідно до пункту

17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита,

затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України №15 від

22.04.1993 року, повернення державного мита здійснюється на підставі заяви

платника податків. У наданому ним пакеті документів відсутня заява платника -

Оксенгорена Йосипа Меіровича з зазначенням банківських реквізитів для

повернення держмита. Позивач просив суд визнати відмову ОСОБА_2 Автономної  Республіки Крим у поверненні державного мита

неправомірною та зобов'язати відповідачів перерахувати на зазначений ним

розрахунковий рахунок сплачене державне мито у сумі 760,00грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позовну відмовив.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності

юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального

права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах

справи та було встановлено судом першої інстанції, ухвалою Євпаторійського

міського суду від 27 листопада 3006 року заяву представника Оксенгорена Йосипа

Меіровича - ОСОБА_1 задоволено та повернуто ОСОБА_4 державне мито у розмірі

760,00грн., сплачене ним при поданні апеляційної скарги 13.04.2006 року за

квитанцією №244 до Євпаторійського відділення АППБ "Аваль" на

розрахунковий рахунок №31415537600003, код 22090100, код одержувача 22301854,

МФО 824026, одержувач бюджет Залізничного району міста Сімферополя, банк одержувача

- ОСОБА_2 в Автономній Республіці Крим - місто Сімферополь.

Так, 18 грудня 2006 року позивач - ОСОБА_1 звернувся з

заявою до ОСОБА_2 міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про повернення

йому сплаченого його довірителем ОСОБА_4 державне мито у сумі 760,00грн.,

зазначивши свій розрахунковий рахунок для перерахунку коштів, та надавши

ксерокопію довіреності Оксенгорена Йосипа Меіровича від 21 березня 2006 року.

Згідно з листом ОСОБА_2 в місті  Сімферополі Автономної Республіки Крим від

26.12.2006 року №02-08/2407 у поверненні державного мита ОСОБА_1 було

відмовлено на підставі пункту  17

Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.

Згідно з пунктом 17 Інструкції про порядок обчислення та

справляння державного мита, затвердженої наказом Головної Державної податкової

інспекції України №15 від 22.04.1993 року, повернення державного мита

проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня

зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє

мито.

Матеріалами справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1

звернувся до ОСОБА_2 міста  Сімферополя

Автономної Республіки Крим з заявою від свого імені, залучивши до заяви

ксерокопію довіреності про надання йому ОСОБА_4 певних повноважень, в тому

числі бути його представником в будь-яких органах та на отримання грошей в його

інтересах.

Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України,

представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник)

зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона

представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від

власного імені.

Отже, з аналізу зазначеної норми виходить, що основним

правом представника є повноваження діяти від імені і за рахунок особи, яку він

представляє, отже представник має діяти від імені того, кого представляє.

Враховуючи те, що представником позивача - ОСОБА_1 було

надано заяву про повернення держмита від свого імені, а не від імені його

доверітеля, з наданням незасвідченої належним чином ксерокопії довіреності

позивача - Оксенгорена Йосипа Меіровича, суд першої інстанції, правомірно на

думку судової колегії визнав, що дії ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим  щодо відмови ОСОБА_1  у  

поверненні державного мита були правомірними, у зв'язку з чим позовні

вимоги задоволенню не підлягають.

При викладених обставинах, судова колегія

Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову

Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Володарець Н.М.) від 07.08.08 у справі №

2-а-93/08 (№22а-1260/08)  було прийнято з

додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим,

апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова

Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Володарець Н.М.) від 07.08.08 у справі №

2-а-93/08 (№22а-1260/08)  підлягає

залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу 

ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Постанову Євпаторійського міського суду Автономної

Республіки Крим (суддя  Володарець Н.М.)

від 07.08.08 у справі № 2-а-93/08 (№22а-1260/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення

згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу

адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові

рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду

апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі

складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з

дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                       

О.А.Щепанська

Судді                                         

Г.П.Ілюхіна

                                 М.А.Санакоєва