Постанова

від 03.04.2013 по справі 5015/1781/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа № 5015/1781/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мілко-Лан» без номера від 11.02.2013 року (вх. №307 від 14.02.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року

у справі №5015/1781/12

за позовом Простого товариства «BIAL-POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI», м. Ополе, Республіка Польща

до Фермерського господарства «Мілко-Лан», с. Сусідовичі, Старосамбірський район, Львівська область

про стягнення 127447 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: директор Бойко А.Ф.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року у цій справі (суддя Козак І.Б.) позов задоволено, стягнуто з Фермерського господарства «Мілко-Лан» (надалі ФГ «Мілко-Лан») на користь Простого товариства «BIAL-POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI» 115861 грн. заборгованості, 11586 грн. штрафу та 2549 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, скаржник зазначає, що на момент вирішення спору у нього не виник обов'язок по поставці товару на суму 115861 грн., оскільки рахунок-фактуру від 10.04.2011 року №V1-01 не можна вважати доказом погодження сторонами істотних умов договору, зокрема, місця поставки товару. Апелянт вважає, що сторони договору не погодили ні предмета поставки, ні ціни, ні строку дії договору, оскільки не підписали специфікацію. Таким чином, на думку апелянта, має місце прострочення кредитора, а отже, стягнення суми з відповідача за невиконання умов контракту від 01.03.2011 року №Z-01/04/2011-PL є помилковим, безпідставним та передчасним. Також відповідач вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального закону, оскільки він не отримав процесуальних документів зі суду, а дізнався про оскаржуване судове рішення під час його примусового виконання. ФГ «Мілко-Лан» просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника; просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

1 березня 2011 року між відповідачем (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено Контракт №Z-01/04/2011-PL (надалі Контракт), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити і продати, а Покупець прийняти та оплатити поливні гранули з лузги соняшника (Товар).

Відповідно до п.1.2 Контракту кількість, ціна, якість, умови поставки Товару визначаються в додаткових угодах (Специфікаціях) до даного Контракту, які складаються на місячну партію Товару і є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п.3.1 Контракту ціна одної метричної тони нетто Товару зазначається в додаткових угодах (Специфікаціях) до даного Контракту.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що оплата може здійснюватися в Злотих PLN/985. Оплата за кожну окрему партію Товару здійснюється Покупцем шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця, на підставі виставленого Продавцем рахунку на оплату, у відповідності з додатковою угодою (Специфікацією) до Контракту (п.4.2 Контракту). Датою здійснення Покупцем повної оплати за Товар вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.3 Контракту).

Відповідно до п.5.1 Контракту поставка Товару залізничним, автомобільним транспортом, у відповідності до даного Контракту, здійснюється на умовах DAP (Інкотермс 2010), пункт призначення зазначається в додаткових угодах (Специфікаціях). Строк поставки Товару Покупцю не повен перевищувати десяти днів з дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Поставка Товару залізничним, автомобільним транспортом, у відповідності до даного Контракту, здійснюється на умовах FCA (Інкотермс 2010), пункт відвантаження зазначається в додаткових угодах (Специфікаціях) (п.5.2 Контракту).

Згідно п.7.2 Контракту у випадку невиконання обов'язків згідно даного Контракту зі сторони Продавця, які виражені у відмові поставки Товару вказаного в заявці Покупця, Покупець має право виставити Продавцю неустойку (штраф) в розмірі 10% від суми вказаної у фактурі на всю партію Товару, зазначеного в додатковій угоді.

Відповідно до Додаткової угоди до Контракту №Z-01/04/2011-PL ФГ «Мілко-Лан» зобов'язується після отримання платежу, перерахованого на рахунок р розмірі 45100 злотих поставити Товар 110 тон на протязі 10 днів. Якщо ФГ «Мілко-Лан» не буде виконано п.1, воно зобов'язується виплатити повну суму договору: 45100 злотих, а також відшкодувати 10% суми 45100 злотих, що фактично відповідає умовам п.7.2 Контракту та фактурі №V-1/01 від 10.04.2011 року, згідно з якою поставці підлягали паливні гранули із насіння соняшника у кількості 110 тон на загальну суму 45100 злотих.

21 квітня 2011 року Покупець перерахував Продавцю 45100 злотих, що стверджується підтвердженням виконання закордонного грошового переказу та не оспорюється сторонами по справі.

Відносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є відносинами поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Аналогічні за змістом положення містить ст.265 ГК України.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ч.1, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України.

Виставлення відповідачем рахунку-фактури, в якій зазначено предмет поставки, кількість товару, одиниця виміру, сума поставки, умови поставки (DAP, Ostroleku); оплата цієї фактури позивачем розцінюється судом апеляційної інстанції як узгодження істотних умов Контракту та вчинення дій, спрямованих на його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Контрактом, зокрема, п.5.1, передбачено граничний строки поставки (не пізніше 10 днів з дати зарахування грошових коштів) Продавцем Товару. Таким чином, відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов'язання щодо поставки Товару не пізніше 01.05.2011 року.

Що стосується тверджень апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального закону, то суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні ухвали про відкладення розгляду справи від 29.05.2012 року та від 19.06.2012 року, та повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду відповідачу, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (чинної на момент винесення ухвал).

Відтак, довідка апелянта від 02.02.2013 року №17, складена в односторонньому порядку, не є свідченням того, що місцевий господарський суд порушив процесуальне законодавство при розсилці документів - ухвал суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що місцевий господарський суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року у справі №5015/1781/12 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Фермерське господарство «Мілко-Лан».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.04.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.