Постанова

від 14.03.2013 по справі 804/1133/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 804/1133/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників

позивача ОСОБА_1

відповідача Таран О.В., Кравченка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року №0002751742 та №0002761742, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року №0002751742 та №0002761742.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тому мають бути скасовані.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 14 листопада 2012 року по 4 грудня 2012 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 14 листопада 2012 року №№627, 628, 629, 630, виданих Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, та плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 4-ий квартал 2012 року посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11 грудня 2012 №156-17/2-1942018982, згідно якого встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4:

- пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України - неналежне ведення обліку доходів та витрат;

- пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України - заниження оподатковуваного доходу за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за перевіряємий період на суму 34581,19 грн.;

- пункту 51.1 статті 51, підпунктів 176.2 «б» та 176.2 статті 176 Податкового кодексу України - податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку (відомості за формою 1 ДФ) до Західно-Донбаської ОДПІ надано в неповному обсязі за І квартал 2011 року (термін подачі з 1 квітня 2011 року по 9 травня 2011 року) та за ІІ квартал 2011 року (термін подачі з 1 липня 2011 року по 9 серпня 2011 року);

- статей 185, 187, 188, 192, підпункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України - заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту, за рахунок чого занижено податок на додану вартість за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 70246 грн., в тому числі по періодах: січень 2011 року - 2539 грн., лютий 2011 року - 5293 грн., березень 2011 року - 3488 грн., квітень 2011 року - 2534 грн., травень 2011 року - 14837 грн., червень 2011 року - 8875 грн., липень 2011 року - 6280 грн., вересень 2011 року - 26400 грн.

На підставі акту перевірки Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0002751742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 43226,49 грн., у тому числі за основним платежем 34581,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8645,3 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0002761742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 78417 грн., у тому числі за основним платежем 70246 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8171 грн.

Щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб.

У ході перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 станом на 1 січня 2011 року та станом на 31 грудня 2011 року мала заборгованість перед постачальником товарів ТОВ «АЛЬТІМ-М» (код ЄДРПОУ 35986947) в сумі 132000,00 грн. за одержаний в 2008 році товар.

Згідно пошуково-довідкової системи центральної бази даних, відомостей державного реєстратора встановлено, що підприємство находилось на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС. Постановою Господарського суду від 14 травня 2009 року №Б29/73-09 ТОВ «АЛЬТІМ-М» визнано банкрутом, підприємство знято з податкового обліку 26 червня 2009 року, скасовано державну реєстрацію 16 червня 2009 року.

З витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців вбачається, що стан юридичної особи ТОВ «АЛЬТІМ-М» - юридичну особу припинено 16 червня 2009 року у зв'язку з визнанням її банкрутом.

При цьому, до перевірки не було надано жодного документу, підтверджуючого пред'явлення і претензій або судового позову ТОВ «АЛЬТІМ-М» до ФОП ОСОБА_4 щодо погашення суми боргу.

Таким чином, товарно-матеріальні цінності в сумі 132000,00 грн. від ТОВ «АЛЬТІМ-М» були придбані ФОП ОСОБА_4 без компенсації їх вартості, тобто платник ФОП ОСОБА_4 не поніс ніяких витрат (в грошових, матеріальних, нематеріальних формах).

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишається нестягненою по одержаним товарно-матеріальним цінностям розцінюється як безоплатно надані товари.

При цьому, така заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги і підпадає під дію підпункту підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.

Суд зазначає, що податкова інспекція вірно дійшла до висновку про порушення ФОП ОСОБА_4 підпунктів 14.1.13, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено валові доходи 2011 року у сумі 132000,00 грн. по заборгованості перед ТОВ «АЛЬТІМ-М», по якій у вересні 2011 року закінчився строк позовної давності та яку в подальшому не буде сплачено ТОВ «АЛЬТІМ-М» у зв'язку з припиненням юридичної особи-підприємства, оскільки, на думку суду, перебіг строку позовної давності в даному випадку розпочався 10.01.2008р. - в день виписки накладної, податкової накладної та рахунку на оплату 313500 грн., зважаючи на принцип невідкладного виконання зобов'язань за договором, встановлений ст.526 ЦК України. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до накладної від 10.08.2008 року товар, а саме селітра в кількості 35 т. на виконання умов договору № 01/09-08 від 01.09.08р. була отримана позивачем саме 10 вересня 2008 року. Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки договором № 01/09-08 від 01.09.08р., укладеним між ОСОБА_4 та ТОВ «АЛЬТІМ-М», інший строк оплати товару не встановлений, суд погоджується з висновком ОДПІ, згідно якого перебіг строку позовної давності за вказаним договором поставки розпочався саме в вересні 2008 року.

Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що сума мала бути включена до складу доходу за 2009 рік, а не за 2011 рік, оскільки ФОП ОСОБА_4 вищевказана заборгованість не включена самостійно до валового доходу за II квартал 2009 року, коли було припинено державну реєстрацію ТОВ «АЛЬТІМ-М», а також до валового доходу будь-якого іншого періоду протягом строку позовної давності, а рахувалася в заборгованості, як на 1 липня 2009 року, 1 січня 2011 року так і на 31 грудня 2011 року, відповідно за результатами перевірки сума заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед ТОВ «АЛЬТІМ-М» у розмірі 132000,00 грн. була включена податковою в повному обсязі до валових доходів того періоду, в якому минув строк позовної давності, а саме - вересень 2011 року.

Щодо реалізації олії соняшникової та макухи соняшникової за ціною нижчою ціни придбання насіння соняшника, то протягом перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_4 в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні та липні 2011 року було реалізовано олію соняшникову та макуху соняшникову нижче ціни придбання насіння соняшника, яке використано на виготовлення олії та макухи.

Згідно даних книги обліку доходів та витрат (форма №10) валові витрати на закупку сировини насіння соняшника становлять 11278622,51 грн. по операціям, в яких вартість сировини перевищує вартість готової продукції, до валових доходів віднесено 1895333,88 грн. , а до валових витрат - 2028944,32 грн ., а згідно додатку №7 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік від 7 лютого 2012 року №9015282394 вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції становить 11225180,04 грн. , що на 53442,47 грн. менше показника книги обліку доходів та витрат. Згідно пояснення ФОП ОСОБА_4 від 3 грудня 2012 року вх .№23508 /10 суму валових витрат в розмірі 52456,87грн. зменшено за травень 2011 року.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт , наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналізом записів книги форми 10 встановлено, що до витрат на виготовлення олії відноситься лише вартість сировини - насіння соняшника. При цьому, затрати на електроенергію та витрати на заробітну плату не включаються в собівартість олії та не беруть учать у формуванні валових доходів, натомість включаються до валових витрат.

З операцій наведених вище взагалі не вбачається прагнення позивача на отримання доходу від здійснення господарської діяльності та виникає питання стосовно доцільності взагалі проводити господарську діяльність при відсутності мети отримати дохід.

Поняття доходу визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №1. Так, доходом є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід , тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної і особи -підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно розділом III цього Кодексу.

ФОП ОСОБА_4 дійсно маючи первинні документи, що підтверджують витрати, які перевищили суму отриманого доходу (тобто, отримавши збитки), не надала будь-яких доказів, які б свідчили, що придбання та продаж даного товару з від'ємним фінансовим результатом вплинуло на дохід його господарської діяльності чи на можливість отримання такого доходу.

Зростання доходу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових, згідно з податковим обліком.

Таким чином, ФОП ОСОБА_4 здійснила реалізацію олії соняшникової та макухи соняшникової за ціною нижчою ціни придбання насіння соняшника, що стало причиною заниження податку з доходів фізичних осіб, так як по даним операціям сума валових витрат перевищила суму валових доходів.

Щодо донарахування податку на додану вартість суд зазначає, що за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року ФОП ОСОБА_4 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 1861840 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року встановлено їх заниження всього у сумі 26476 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 76 грн., за вересень 2011 року у сумі 26400 грн.

Березень 2011 року: перевіркою первинних банківських документів, видаткових та податкових накладних, реєстрів, виданих податкових накладних, даних декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року встановлено, що ФОП ОСОБА_4 відвантажено ПП «Кристал-1», ідн.371511104617, макуху соняшникову на загальну суму 235493,70 грн., в тому числі ПДВ - 39248,95 грн. Сума ПДВ включена до податкових зобов'язань березня 2011 року. На поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 протягом березня 2011 року надійшло 235950,00 грн., що більше ніж сума відвантаженого товару на 456,30 грн. Податок на додану вартість у розмірі 76,05 грн. з суми передплати не включено до податкових зобов'язань березня 2011 року.

Таким чином, в порушення вимог статті 185 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_4 податкові зобов 'язання за березень 2011 року занижено на 76 грн.

Вересень 2011 року: у ході перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 станом на 1 січня 2011 року та станом на 31 грудня 2011 року мала заборгованість перед постачальником товарів ТОВ «АЛЬТІМ-М» (код ЄДРПОУ 35986947) в сумі 132000,00 грн. за одержаний в 2008 році товар.

З витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців згідно яких стан юридичної особи ТОВ «АЛЬТІМ-М» - юридичну особу припинено 16 червня 2009 року у зв'язку з визнанням її банкрутом.

При цьому, до перевірки не було надано жодного документу, підтверджуючого пред'явлення претензій або судового позову ТОВ «АЛЬТІМ-М» до ФОП ОСОБА_4 щодо погашення суми боргу.

Таким чином, товарно-матеріальні цінності в сумі 132000,00 грн. від ТОВ «АЛЬТІМ-М» були придбані ФОП ОСОБА_4 без компенсації їх вартості, тобто платник ФОП ОСОБА_4 не поніс ніяких витрат (в грошових, матеріальних, нематеріальних формах).

Товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання.

З огляду на вищенаведене на порушення вимог статей 185, 187, 188, 192 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_4 занижено зобов'язання по податку на додану вартість на 26400,00 грн. (132000,00 грн. х 20%).

Таким чином, в порушення вимог статті 185 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_4 податкові зобов 'язання за вересень 2011 року занижено на 26400 грн.

Щодо донарахування податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, що і використовувалися підприємцем поза межами господарської діяльності, слід зазначити, що перевіркою достовірності показників, відображених у поданих Деклараціях з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_4 за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року встановлено, що підприємцем при визначенні податкового кредиту по звітним періодам 2011 року враховано суми податків, нарахованих (сплачених) протягом таких звітних періодів у зв'язку з придбанням товарів, а саме паливно-мастильних матеріалів, що використовувалися ним поза межами господарської діяльності.

Згідно АІС РПП, даними обліку ФОП ОСОБА_4, реєстраційними даними видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 визначено наступні види діяльності: виробництво нерафінованих олії та жирів (15.41.0), виробництво борошна (15.61.1), інші види оптової торгівлі (51.70.0), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах (52.1).

Перевіркою встановлено, що фактично згідно даних обліку та звітності, декларацій про доходи в період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року ФОП ОСОБА_4 здійснювала види діяльності виробництво нерафінованих олії та жирів, інші види оптової торгівлі.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/робіт, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених)платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв 'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено, що вартість паливно-мастильних матеріалів не включалася ФОП ОСОБА_4 до собівартості вироблених та реалізованих олії та макухи, суми від реалізації яких складали базу оподаткування податком на додану вартість в перевіряємому періоді.

Перевіркою також не встановлено отримання ФОП ОСОБА_4 доходу від реалізації паливно-мастильних матеріалів.

Згідно пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари /послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника .

Враховуючи викладене , паливно-мастильні матеріали не використовуються в оподатковуваних операціях, а тому суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не зазначено обґрунтованих підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 березня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник