Постанова

від 02.04.2013 по справі 811/294/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

02 квітня 2013 року Справа № 811/294/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І.,

при секретарі Дегтярьові Д.В.,

за участю:

позивача: представник Гросул Ю.О.

відповідача: представник Крижановський Р.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, винесені 24 вересня 2012 року №0000670224 та №0000680224. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 вересня 2012 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2012 року №0000670224 з податку на додану вартість на загальну суму 8800,00 грн. та №0000680224 з податку на прибуток на загальну суму 8491,00 грн., прийняті відповідачем на підставі акту перевірки №130/22-4/37096772 від 07.09.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ювента-Оіл" (код за ЄДРПОУ 37096772) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Ріне" (код ЄДРПОУ 23694318) та ПП "Белвас" (код ЄДРПОУ 32222453) за червень, вересень 2011 року.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 року №0000670224 на загальну суму 8810,00 грн. (в тому числі за основним платежем 7383,00 грн. та за штрафними санкціями 1427,00 грн.) ТОВ "Ювента-Оіл" порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ, із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 року №0000680224 на загальну суму 8491,00 грн. ТОВ "Ювента-Оіл" порушено п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ, із змінами та доповненнями.

Позивач не погоджується з даними рішеннями, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, щодо подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував, що підтримано відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити. З наданих до суду письмових запереченнях та додаткових пояснень зазначив, що Кіровоградською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Ювента-Оіл" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Ріне" та ПП "Белвас" за червень, вересень 2011 р., якою встановлено порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 7383 грн. в т.ч.: за червень 2011 року на суму 4532 грн.; за вересень 2011 року на суму 2851 грн.; пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 8491 грн., в т.ч.: за II квартал 2011 року на суму 5212 грн.; за III квартал 2011 року на суму 3279 грн. За вказаних обставин, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області ДПС вважає, що доводи скаржника не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог /а.с.167-173 т.1/.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, адміністративний суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача, згідно вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №1308 від 29.08.2012 року, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" (код за ЄДРПОУ 37096772) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Ріне" (код за ЄДРПОУ 23694318) та ПП "Белвас" (код за ЄДРПОУ 32222453) за червень, вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №130/22-4/37096772 від 07.09.2012 року /а.с.17-39 т.1/.

Згідно висновків даного акту, перевіркою правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Ріне" (код за ЄДРПОУ 23694318) та ПП "Белвас" (код за ЄДРПОУ 2453) за червень, вересень 2011 року встановлено порушення:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в 7383 грн. в т.ч.:

- за червень 2011 року на суму 4532 грн.;

- за вересень 2011 року на суму 2851 грн.;

2) п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 8491 грн., в т.ч.:

- за 2 квартал 2011 року на суму 5212 грн.;

- за 3 квартал 2011 року на суму 3279 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем 24.09.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000670224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 8810,0 грн., в тому числі 7383,0 грн. основного платежу, 1427,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій /а.с.40 т.1/;

- форми "Р" №0000680224, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 8491,0 грн., в тому числі 8491,0 грн. основного платежу, 0,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій /а.с.42 т.1/.

Згідно частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 24.09.2012 року за №0000670224 та №0000680224, суд виходить із наступних обставин справи.

1. Податок на додану вартість.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем задекларовано за червень та вересень 2011 року податкових зобов'язань по ПДВ всього в сумі 10168437 грн.. Позивачем задекларовано за червень та вересень 2011 року податкового кредиту з ПДВ всього в сумі 187126 грн..

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за червень, вересень 2011 року встановлено його завищення в сумі 7383 грн., в т.ч. за червень 2011 року в сумі 4532 грн., за вересень 2011 року в сумі 2851 грн..

Згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", а також, податкових декларацій з ПДВ встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг): 1) в ТОВ "Ріне" (код за ЄДРПОУ 23694318) на загальну суму ПДВ - 156,0 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 90,00 грн., за вересень 2011 року на суму 66,00 грн.; 2) в ПП "Белвас" (код за ЄДРПОУ 32222453) на загальну суму ПДВ - 7272,0 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 4442,00 грн., за вересень 2011 року на суму 2785,00 грн..

До вказаних висновків відповідач прийшов взявши д відома акти перевірок ТОВ "Ріне" та ПП "Белвас", зокрема. Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС була проведена перевірка ТОВ "Ріне" та складено довідку від 06.06.2012 р. №43/22-5/23694318 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ріне" (код за ЄДРПОУ 23694318) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року". У вищенаведеному акті зазначено: "...що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ріне" ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами та доповненнями) в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у періоді з 01.01.09 по 31.12.11 р., які підпадають під визначення п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями, діючий на час вчинення порушення) та п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Відомості наведені у деклараціях з податку на додану вартість за 2009-2011 роки не відповідають дійсності та підлягають коригуванню. Враховуючи здійснення операцій на підставі нікчемного правочину на порушення п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями, діючий на час вчинення порушення) та п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Ріне" безпідставно завищено податкові зобов'язання на загальну суму 5086859 гри., в тому числі за грудень 2010 р. - 228756 грн., червень 2011р. - 119431грн., лютий 2011р .- 315078 грн., березень 2011 р. - 317761 грн., квітень2011 р. - 342305 грн., травень 2011 р. - 373684 грн., червень 2011 р. - 727904 грн., липень 2011 р. - 706713 грн., серпень 2011 р.- 843030 грн., вересень 2011 р.- 548332 грн., жовтень 2011 р .- 495678 грн., листопад 2011 р. - 57691 грн., грудень 2011 р.- 523 грн....."

Виходячи з наведеного, на думку відповідача, ТОВ "Ріне" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в т.ч. ТОВ "Ювента-Оіл". Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Ріне", відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

Також, Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС була проведена перевірка ПП "Белвас" та складено акт від 19.09.2011 року за №90/23-1/32222453 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Белвас" (код за ЄДРПОУ 32222453) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Євросвіт" (код за ЄДРПОУ 31703622) за період з 01.05.11 по 30.06.11 р." У вищенаведеному акті встановлено порушення ПП "Белвас" ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215,ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП " Белвас" при придбанні товарів (послуг) у ТОВ "Євросвіт" (код за ЄДРПОУ 31703622) товар (послуги), по вказаних правочинах, не були передані в порушення ст.662, 655 656 ЦК України. Перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарі (послуг) за період з 01.05.11 по 30.06.11 року, які підпадають під визначення п.п185..1 п.185, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ(зі змінами та доповненнями), а саме ПП ",Белвас" сформовано податковий кредит з податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Євросвіт" на суму 883581,20 грн., в т.ч. за травень на суму 476273,09 грн., за червень на суму 407308,11 грн.

ПП "Белвас" безпідставно сформовано податкові зобов'язання в сумі 889134,0 грн., в т.ч. за травень на суму 479 333,0 грн., за червень на суму 409 801,0 грн."

Виходячи з цього, на думку відповідача, ПП "Белвас" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в т.ч. ТОВ Ювента-Оіл". Отже, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ позивача по взаємовідносинам з ПП "Белвас", відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки в акті перевірки не зазначено жодного доказу порушення вимог податкового законодавства саме позивачем по справі, що в свою чергу позбавило останнього на податковий кредит з ПДВ. Висновки акту про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту з ПДВ ґрунтуються не на дослідженні в ході перевірки первинних документів по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Ріне" та ПП "Белвас", а на актах перевірок даних підприємств.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

ТОВ "РІНЕ".

Встановлено, що у червня 2011 р. взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Ріне" базувалися на підставі договору. Так, 01.06.2011 р. між ТОВ "Ріне" (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір реалізації №б/н. Відповідно до вказаного договору ТОВ "Ріне" зобов'язувалося поставити, а ТОВ Ювента-Оіл", прийняти та оплатити послуги по цінам і в кількості, що погоджені сторонами та вказані в рахунку-фактурі /а.с.76-78 т.1/.

На виконання умов договору позивач на підставі рахунку №102 від 01.06.2011 р. згідно з платіжним дорученням №3647 від 10.06.2011 р. перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Ріне" суму коштів, передбачену договором та рахунком /а.с.79-80 т.1/. В свою чергу, ТОВ "Ріне" на підставах та в строки передбачені договором виконало свої зобов'язання по передачі товару, що підтверджується видатковою накладною №370 від 18.06.2011 р. /а.с.81 т.1/, та виписало податкову накладну №46 від 10.06.2011 р. /а.с.82 т.1/.

У вересні 2011 р. позивачем, згідно з умовами договору реалізації №412 від 23.08.2011 р., на підставі рахунку №412 від 23.08.2011 р. було придбано у ТОВ "Ріне" водяний насос та розподілювач запалювання для автомобіля ВАЗ /а.с.83-86 т.1/.

Кошти за вказаний товар було перераховано позивачем на поточний рахунок продавця згідно з платіжними дорученнями №4923 від 16.09.2011 р. /а.с.87 т.1/. Отримання товару відбулося 16.09.2011 р. згідно з видатковою накладною №866 /а.с.88 т.1/.

16.09.2011 р. ТОВ "Ріне" виписало позивачу податкову накладну №81 /а.с.89 т.1/.

Отже, суд приходить до висновку, що в момент вчинення правочинів (укладання та виконання умов договорів) між позивачем та ТОВ "Ріне" були додержані всі умови передбачені договорами та вимоги цивільного законодавства України. Доказів того, що на час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з позивачем ТОВ "Ріне" не було зареєстроване як юридична особа у встановлено порядку та, відповідно, платником податку на додану вартість відповідачем не надано. Даних обставин не встановлено й в ході розгляду справи.

ПП "Белвас".

У червні 2011р. взаємовідносини між позивачем та ПП "Белвас" базувалися на підставі договору поставки №255 від 20.06.2011 року. Відповідно до договору, ПП "Белвас" (Продавець) зобов'язувалося поставити, а позивач (Покупець), прийняти та оплатити товар, а саме: краска для бордюрів, розчинник 747 на загальну суму 26653,25 грн. /а.с.90-91 т.1/.

Кошти за вказаний товар було перераховано на поточний рахунок продавця згідно з платіжним дорученням №3815 від 17.06.2011 року. Отримання товару відбулося 20.06.2011 року згідно з видатковою накладною №РН-0000255. У зв'язку з цим, ПП "Белвас" виписано позивачу податкову накладну №91 від 20.06.2011 р. /а.с.93-95 т.1/.

У вересні 2011 року взаємовідносини між позивачем та ПП "Белвас" базувалися на підставі договорів підряду на виконання ремонтних робіт №17, №18, №19, №20 від 01.09.2011 року.

Відповідно до умов Договору підряду №17 на виконання ремонтних робіт від 01.09.2011 року, ПП "Белвас" (Підрядник) зобов'язувався на свій ризик власними силами та способами виконати ремонт кровлі (система організованого водозливу) на АЗС №20, а позивач (Замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Згідно до п.3.1, п.3.2 договору, термін виконання робіт становить 3 календарних дні, і починає свій перебіг від дня отримання Підрядником (ПП "Белвас") коштів та завершується датою повернення об'єкту Замовнику (позивачу). Пунктом 5.1 договору передбачено, що Замовник оплачує вартість робіт на умовах 100% передоплати протягом 10 днів після підписання Договору /а.с.96-99 т.1/.

Так, на виконання умов вищевказаного договору позивачем відповідно до платіжного доручення №4937 від 16.09.11 р. перерахувало на поточний рахунок ПП Белвас" передплату у розмірі, встановленому договором. В свою чергу ПП "Белвас" на підставах та в строки передбачені договором виконало свої зобов'язання, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та виписано податкову накладну №78 від 16.09.2011 року /а.с.100-109 т.1/.

Відповідно до умов договору підряду №18 на виконання ремонтних робіт від 01.09.2011 р., ПП "Белвас" зобов'язувався на свій ризик власними силами та способами виконати заміну вікон на АГЗС №34, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Згідно п.3.1, п.3.2 договору, термін виконання робіт становить 3 календарних дні, і починає свій перебіг від дня отримання Підрядником (ПП "Белвас") коштів та завершується датою повернення об'єкту Замовнику (позивачу). П.5.1 договору передбачено, що Замовник оплачує вартість робіт на умовах 100% передоплати протягом 10 днів після підписання Договору /а.с.110-113 т.1/.

На виконання умов договору позивачем, відповідно до платіжного доручення №4943 від 16 вересня 2011 року, перерахувало на поточний рахунок ПП"Белвас" передплату у розмірі передбаченому договором. В свою чергу, ПП "Белвас" на підставах та в строки передбачені договором виконало свої зобов'язання, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та виписано податкову накладну №79 від 16.09.2011 року /а.с.114-123 т.1/.

Відповідно до умов договору підряду №19 на виконання ремонтних робіт від 01 вересня 2011 року, ПП "Белвас" зобов'язувався на свій ризик власними силами та способами виконати заміну вікон на АГЗС №3, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Згідно п.3.1, п.3.2 договору, термін виконання робіт становить 3 календарних дні, та починає свій перебіг від дня отримання Підрядником (ПП "Белвас") коштів та завершується датою повернення об'єкту Замовнику (позивачу). П.5.1 договору передбачено, що Замовник оплачує вартість робіт на умовах 100% передоплати протягом 10 днів після підписання Договору /а.с.124-127 т.1/.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем відповідно до платіжного доручення №4942 від 16.09.2011 року перерахувало на поточний рахунок ПП Белвас" передплату у розмірі передбаченому договором. В свою чергу ПП "Белвас" на підставах та в строки передбачені договором виконало свої зобов'язання, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та виписано податкову накладну №80 від 16.09.2011 року /а.с.128-137 т.1/.

Відповідно до умов договору підряду №20 на виконання ремонтних робіт від 01 вересня 2011 року, ПП "Белвас" зобов'язувався на свій ризик власними силами та способами виконати заміну вікон на АГЗС №32, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Згідно п.3.1, п.3.2 договору, термін виконання робіт становить 3 календарних дні, та починає свій перебіг від дня отримання Підрядником (ПП "Белвас") коштів та завершується датою повернення об'єкту Замовнику (позивачу). Пунктом 5.1 договору передбачено, що Замовник оплачує вартість робіт на умовах 100% передоплати протягом 10 днів після підписання договору /а.с.138-141 т.1/.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем відповідно до платіжного доручення №4941 від 16 вересня 2011 року перерахувало на поточний рахунок ПП Белвас" передплату у розмірі передбаченому Договором. В свою чергу ПП "Белвас" на підставах та в строки передбачені Договором виконало свої зобов'язання, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та виписано податкову накладну №81 від 16.09.2011 року /а.с.142-151 т.1/.

Отже, суд приходить до висновку, що в момент вчинення правочинів (укладання та виконання договорів) між позивачем та ПП "Белвас" були додержані всі умови передбачені договорами та вимоги цивільного законодавства України. Доказів, що на час здійснення фінансово-господарських відносин з позивачем ПП "Белвас" не було зареєстроване як юридична особа у встановлено порядку та, відповідно, платником податку на додану вартість відповідачем не надано. Даних обставин не встановлено й в ході розгляду справи.

Крім того, реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ "Ріне" і ПП "Белвас" підтверджується й самими підприємствами у письмових поясненнях, наданих до суду /а.с.21-28 т.2/.

Таким чином, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Ріне" і ПП "Белвас" не відбулись, а укладені договори є нікчемними.

Згідно до ч.2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Посилання відповідача на ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладений ним у 2011 році правочини з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є позивач та ТОВ "Ріне" і ПП "Белвас" були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Отже, в ході розгляду справи та дослідженні наданих документів по питанню правомірності формування податкового кредиту з ПДВ встановлено, що податковий кредит з ПДВ, сформовано та задекларовано позивачем у червня, вересні 2011 року з дотриманням вимог чинного податкового законодавства і документально підтверджується, що вказує на неправомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки №130/22-4/37096772 від 07.09.2012 року.

2. Податок на прибуток.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток встановлено їх заниження всього в сумі 36917 грн., в т.ч. за 2 кв. 2011 р. в сумі 22661 грн., за 3 кв. 2011 р. в сумі 14256 грн.. В ході проведення перевірки, відповідно до викладеного в п.3 акту, не встановлено факту передачі товарів від продавців ПП "Белвас" та ТОВ "Ріне" до покупця ТОВ "Ювента-Оіл". Отже, враховуючи викладене, позивачем на порушення вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищено суму витрат по нікчемному правочину у загальній сумі 36917 грн., в т.ч. за 2 кв. 2011 р. в сумі 22661 грн., за 3 кв. 2011 р. в сумі 14256 грн..

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ПП "Белвас" та ТОВ "Ріне" за червень, вересень 2011 року встановлено його заниження на загальну суму 8491 грн., в т.ч.: за 2 кв. 2011 року - 5212 грн., за 3 кв. 2011 року - 3279 грн., в результаті порушень податкового законодавства, що відображено в п.3 та п.4.2.2 даного акту.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом в дослідницькій частині по податку на додану вартість, висновки відповідача про нікчемності правочинів, укладених позивачем та підприємствами-постачальниками ТОВ "Ріне" та ПП "Белвас", є необґрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням податковою службою повноважень, встановлених чинним законодавством.

Згідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом в ході дослідження питання про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, останній правомірно відніс сплачені ТОВ "Ріне" та ПП "Белвас" суми до податкового кредиту, відповідно до належним чином оформлених податкових накладних.

Отже, проведеним дослідженням наданих позивачем первинних документів встановлено, що суми, віднесені до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року (5212 грн.)., за ІII квартал 2011 року (3279 грн.), документально підтверджується.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену суму ПДВ до податкового кредиту, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до частини 1 статті 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 1512,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 24 вересня 2012 року №0000670224.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 24 вересня 2012 року та №0000680224.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" (код за ЄДРПОУ 37096772) з Державного бюджету України судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 173 грн. 01 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько