Рішення

від 09.04.2013 по справі 906/370/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" квітня 2013 р. Справа № 906/370/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Літвінов І.М. (ловіреність від 01.03.13)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс С" (смт. Золочів, Харківська область)

до Фермерського господарства "Хмельове" (смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 53597,08 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 53597,08 грн., з яких: 47600,00 грн. основного боргу, 5760,00 грн. штрафу, 237,08грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Надав уточнений розрахунок суми пені, яка станом на 09.04.13 становить 3427,20грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс С" (продавець/ позивач) та Фермерським господарством "Хмельове" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №34/С, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно Специфікації №1 від 14.05.12 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу листову підкормку "Наномикс-соя" в кількості 1600 літрів на загальну суму 57600грн. (а.с.14).

Відповідно до пункту 4 договору, покупець проводить оплату товару окремими траншами в три етапи. Перший транш в розмірі 10000,00грн. оплачується на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Другий транш в розмірі 18800,00грн. сплачується після поставки товару, але не пізніше 01.06.12. Третій транш оплачується в розмірі 28800,00грн. сплачується після отримання товару, але не пізніше 01.09.12.

28.05.12 відповідач здійснив перший транш перерахувавши позивачу 10000,00грн. в рахунок попередньої оплати за товар, що підтверджується банківською випискою (а.с.17).

28.05.12 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 57600,00грн., що підтверджується накладною №95 та довіреністю на отримання товару №18 від 28.05.12 (а.с.15,16).

Спір виник з того приводу, що відповідач не здійснив другий та третій транші, як це передбачено умовами договору.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, товар поставлено на суму 57600,00грн., який оплачено відповідачем лише на суму 10000,00грн., внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість за поставлений товар в сумі 47600,00грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення боргу.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 47600,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.6.4 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно уточненого розрахунку позивача становить 3427,20 грн.(а.с.38).

Відповідно до стаття 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За п.6.4 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі 1% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за шість місяців прострочки і становить 3427,20 грн.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його нарахування правильним та таким, що підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого поставленого товару, що згідно розрахунку позивача становить 5760,00грн. (а.с.5).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 ЦК України).

Сторони пунктом 6.3 договору, передбачили, що штраф за неоплачений або несвоєчасно оплачений товар складає 10% від суми фактично поставленого товару.

Згідно розрахунку позивача, штраф нараховано на суму 57600,00грн.

Як встановлено судом, товар фактично поставлений на суму 57600,00грн., який оплачений 25.05.12 на суму 10000,00грн.

Фактично відповідач не виконав свого зобов'язання і не оплатив отриманий товар на суму 47600,00грн., тому штраф має нараховуватись саме на цю суму.

Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню, становить 4760,00грн. (47600х10%).

За ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 55787,20грн., з яких: 47600,00грн. боргу, 3427,20грн. пені, 4760,00грн. штрафу. В задоволенні позову в частині стягнення штрафу в сумі 1000,00грн. слід відмовити.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Хмельове" (13337, Житомирська область, Бердичівський район, смт. Гришківці, вул.Дзержинського,67; код 30839005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс С" (62203, Харківська область, смт. Золочів, вул.Коника,70,А,кв.2; код 34312449) - 47600,00грн. боргу, 3427,20 грн. пені, 4760,00грн. штрафу, 1690,20грн.судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафу в сумі 1000,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)