cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
УХВАЛА
08 квітня 2013 року Справа № 6/156/2011.
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали скарги позивача на бездіяльність органу Державної виконавчої служби від 27.02.2013 № 25 у справі за позовом
Закритого акціонерного товариства "Трест Луганськміськбуд", м. Луганськ
до Луганської митниці, м. Луганськ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного Казначейства України у Луганській області,
про стягнення 100 000 грн. 00 коп.
орган виконання судового рішення - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області
За участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - Мягкий В.В., дов. № 13/1-17/567 від 21.01.2013;
від 3-ї особи - Колеснікова С.Б., дов. № 15-22/18 від 02.01.2013;
від органу виконання судового рішення - Баклан А.В., дов. від 01.02.2012;
в с т а н о в и в:
Обставини справи: позивач у справі - Закрите акціонерне товариство "Трест Луганськміськбуд", 28.02.2013 звернувся до господарського суду зі скаргою від 27.02.2013 № 25 на бездіяльність органу виконання судових рішень з вимогами:
- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області незаконною;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області направити до органу казначейської служби платіжні вимоги та накласти арешт на грошові кошти в межах суми, зазначеної у виконавчому документі, що знаходяться на р/р 35214013000105, 35224014000105 КПК 3506010 в ГУДКСУ у Луганській області.
Після закінчення судового засідання та винесення даної ухвали представником позивача до канцелярії суду о 15 годині надані додаткові письмові пояснення до скарги на бездіяльність органу ДВС від 08.04.2013.
Дані пояснення не були предметом розгляду в судовому засіданні, у зв'язку з чим судом до розгляду не приймаються.
В обґрунтування вимог за скаргою позивач зазначає, що 14.11.2011 господарським судом Луганської області винесено рішення по справі № 6/156/2011, за яким позовні вимоги ЗАТ «Трест «Луганськміськбуд» до Луганської митниці задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 1 000 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Рішення набуло законної сили та 27.12.2011 позивачу видано відповідний наказ.
12.07.2012 Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області винесено постанову про арешт коштів боржника.
28.08.2012 виконавчою службою винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, 12.07.2010 державним виконавцем арештовані рахунок № 3524013000105 з залишком коштів 92 грн. 60 коп. і рахунок № 35224014000105 з залишком коштів 95 894 грн. 87 коп. Вказані рахунки належать боржнику та є реєстраційними спеціальними рахунками, у зв'язку з чим, по вказаних рахунках, казначейством було зупинено операції. Виходячи з цього, позивач зазначає, що повернення виконавчого документу з посиланням на п. 27 абз. 3 та п. 28 абз. 1 Постанови КМУ № 845 є неправомірним.
На думку позивача, дії державної виконавчої служби в ході виконавчого провадження щодо повернення виконавчого документу порушили права стягувача, а вказана постанова підлягає скасуванню.
Виходячи з цього, позивач звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС. Ухвалою суду від 05.11.2012 скаргу було задоволено частково та визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в ході виконання наказу суду № 6/156/2011 в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.2012.
Після відновлення виконавчого провадження державним виконавцем відповідно до листа № 26.12.2012 № 5798/044-33/4 до Головного управління ДКСУ у Луганській області були направлені для виконання вимоги № № 497, 498, 499, 500 від 26.12.2012.
Проте, на лист позивача від 14.02.2013 Головне управління ДКСУ у Луганській області повідомило, що станом на 19.02.2013 вказані вимоги на виконання не надходили.
Позивач зазначає, що оскільки органом казначейської служби до цього часу платіжні вимоги не отримані, це свідчить про бездіяльність органу ДВС.
Крім цього, заявник вважає, що є необхідним накладення арешту на кошти та інші цінності боржника.
На думку позивача, ДВС припущені порушення п. 6 ст. 11, ч. 1 ст. 57 та інших нормативних актів.
Відповідач за запереченнями від 15.03.2013 вважає скаргу необґрунтованою та зокрема зазначає, що накладення арешту на бюджетні рахунки на яких обліковуються захищені видатки Державного бюджету України призведе до затримки виплати заробітної плати та інших обов'язкових виплат.
3-я особа - Головне управління Державного Казначейства України у Луганській області за поясненнями на скаргу від 21.03.2013 зазначає, що 06.02.2013 набрали чинності зміни до Постанови КМУ від 03.08.2012 № 845 та змінено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. Вказаним порядком з 06.02.2013 такі дії як накладення арешту на кошти розпорядників або одержувачів бюджетних коштів, а також підприємств, установ, організацій, рахунки яких відкриті в органах Казначейської служби України не передбачені.
Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області надав заперечення на скаргу від 05.04.2013, за якими вважає скаргу позивача необґрунтованою та зазначає, що 13.11.2012 до відділу надійшла ухвала господарського суду Луганської області від 05.11.2012 про визнання незаконними дій відділу в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.08.2012.
13.11.2012 державним виконавцем відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку направлено сторонам та до суду.
10.12.2012 державним виконавцем направлено запит до ГУДКСУ в Луганській області щодо встановлення переліку рахунків, зареєстрованих за боржником.
26.12.2012 державним виконавцем на адресу ГУДКСУ в Луганській області направлено платіжні вимоги № № 497, 498, 499, 500 від 26.12.2012.
24.01.2013 державним виконавцем до суду направлено заяву про заміну сторони виконавчого провадження, яка була залишена без задоволення.
На даний час рішення суду не виконано, оскільки 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», згідно якого виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства у встановленому КМУ порядку.
06.02.2013 набрала чинності Постанова КМУ №45 від 30.01.2013, якою внесено зміни в Постанову КМУ від 03.08.2011 № 845, і нова редакція зазначеного нормативного акту не передбачає можливість накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника.
Відповідно до ст. 121- 2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Оцінивши матеріали справи, доводи сторін, 3-ої особи та органу виконання судових рішень у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.
Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службою підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.11.2011 по справі № 6/156/2011 позов ЗАТ "Трест Луганськміськбуд" до Луганської митниці задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 100000,00 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 1000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 у справі №6/156/2011 рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2012 у справі № 6/156/2011 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення позивачу видано наказ від 27.12.2011 № 6/156/2011.
10.01.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом суду та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
13.07.2012 державним виконавцем, на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках відповідача.
В той же час, 28.08.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач з даною постановою не погодився та звернувся до суду із скаргою на дії державної виконавчої служби.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.2012 скаргу позивача було задоволено частково та визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в ході виконання наказу суду № 6/156/2011 в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.2012.
13.11.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам.
В той же час, 26.12.2012 за супровідним листом № 5798/04.4-33/4 державним виконавцем було направлено до ГУДКСУ в Луганській області платіжні вимоги № № 497, 498, 499, 500 від 26.12.2012.
Відповідно до відповіді казначейства вказані вимоги на виконання не надходили.
Виходячи з цього, позивач вважає, що державний виконавець не направляв вимоги, що є з боку державного виконавця бездіяльністю.
Крім цього, позивач зазначає, що державним виконавцем не було накладено арешт на кошти боржника.
Але в даному випадку, ненадходження вимог до казначейства не є доказом того, що вимоги державним виконавцем взагалі не направлялися.
За прохальною частиною скарги позивач просить визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області та не конкретизує в чому саме полягає така бездіяльність.
При цьому, позивач зазначає, що відповідно до абз. 3 п. 28 Порядку (в редакції чинній на 2012 рік) встановлено, що платіжні вимоги повинні бути направлені до органів казначейства щороку не пізніше 15 грудня, але в даному випадку державним виконавцем вимоги направлені лише 26.12.2012.
Також позивач просить зобов'язати державну виконавчу службу направити платіжні вимоги до казначейства та накласти арешт на грошові кошти в межах стягнутої суми.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач у справі - Луганська митниця є бюджетною організацією і списання коштів з відповідних рахунків боржника здійснюється органами державного казначейства.
Згідно ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування реалізації майна державних підприємств та господарський товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, звернути стягнення на майно, яке належить на праві власності Луганській митниці не можливо.
Постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 затвержено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ» (Порядок).
Відповідно до п. 28 Порядку (в редакції чинній на 2012 рік) орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом 2 п. 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.
При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт .
Тобто, виходячи з вказаної норми, платіжна вимога направляється у випадку накладення арешту на кошти боржника, але в даному випадку, арешт на кошти, що знаходяться на рахунках Луганської митниці після відновлення виконавчого провадження не накладався.
Разом з цим, слід визначити, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку не встановлено конкретного строку для винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника.
В той же час, Постановою КМУ № 45 від 30.01.2013 були внесені зміни до Постанови №845 та відповідно до вказаного Порядку.
Зазначені зміни набрали чинності з 06.02.2013 і на момент звернення позивачем до суду із скаргою вказані зміни вже діяли.
Згідно п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 4 Порядку встановлено, що органи Казначейства: забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку; вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
При цьому, згідно п. 6 Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Тобто, на момент звернення позивачем до суду із даною скаргою змінився порядок виконання судових рішень щодо стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів.
Виходячи з цього, у державного виконавця відсутні правові підстави для направлення відповідної вимоги до органів казначейства та накладення арешту на кошти.
В даному випадку, відповідно до п. 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Виходячи з наведеного, підстав для задоволення скарги позивача не має.
У зв'язку з викладеним, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1. Скаргу Закритого акціонерного товариства "Трест Луганськміськбуд" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відхилити.
Суддя Т.А. Василенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2013 |
Оприлюднено | 11.04.2013 |
Номер документу | 30578160 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Василенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні