Рішення

від 02.04.2013 по справі 905/884/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/884/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Приватне підприємство "Енергосталь"

до Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод"

про стягнення заборгованості у розмірі 252642,00грн.

представники сторін:

від позивача:Івасик Т.Р. - представник за довіреністю;

від відповідача:Даніліна М.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства "Енергосталь" до Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 252642,00грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №11-007140 від 16.12.2011 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 252642,00грн.

В підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №11-007140 від 16.12.2011; специфікації №9 від 10.07.2012, специфікації № 11 від 26.07.2012, специфікації №12 від 10.08.2012, специфікації №13 від 13.08.2012, специфікації №14 від 28.08.2012.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на те, що позивач всупереч вимогам п. 6.4 договору, не надав відповідачу документів разом з поставкою товару, а саме рахунків, податкових накладних, актів приймання-передачі, сертифікатів якості. На думку відповідача, у позивача відсутнє право вимагати оплату за поставлений товар, через те, що відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає якщо зобов'язання не виконано внаслідок прострочення кредитора. За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову позивача відмовити повністю. Також відповідач просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. У задоволенні клопотання про припинення провадження у справі відмовлено.

26.03.2013 відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що товар придбавався у позивача з метою використання у господарській діяльності відповідача, тому необхідність надання сертифікатів якості (відповідності) на даний товар є обов'язковою та передбачена умовами діючого законодавства України. Необхідність оформлення та надання разом з товаром товарно-транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей також прямо передбачена умовами діючого законодавства України. Відсутність товарно-транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей та відсутність сертифікатів відповідності на продукцію виробничого призначення підтверджується проведеною Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку перевіркою, про що складено актом від 26.09.2012 №409/15-17-/1-1-00191193 про результати документальної позапланової виїзної перевірки. Відповідач вважає, що нормами діючого законодавства України не передбачений обов'язок відповідача вимагати документи, навпаки, згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок саме позивача разом з товаром надати відповідачу всі документи, що стосуються товару і підлягають передачі разом з товаром.

В судовому засіданні 02.04.2013 позивачем подані письмові пояснення, в яких останній стверджує, що він не зобов'язаний надати відповідачу сертифікати санітарно-гігієнічного висновку, оскільки відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №247 від 09.10.2000, державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають об'єкти, визначені в статті 11 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", якщо щодо них раніше не проводилася експертиза і власник об'єкта чи уповноважена ним особа не має діючого позитивного висновку на цей об'єкт. На думку позивача, він не зобов'язаний надавати сертифікат радіологічної безпеки на підставі п. 1.2 Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки населення України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №54 від 02.02.2005. Також, позивач зазначає, що ненадання позивачем , визначених у п. 6.4 договору, документів не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар, який згідно специфікацій до договору поставки №11-007140 від 16.12.2011, пов'язаний виключно з фактом поставки товару. Факт поставки товару підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засідання 26.03.2013 оголошувалась перерва до 02.04.2013.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.12.2011 між Приватним підприємством "Енергосталь", як постачальником (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Єнакіївський металургійний завод", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №11-007140 (дала - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (далі - товар) на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кількість, номенклатура, виробник та рік випуску товару визначається у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною (далі - специфікації).

Згідно з п. 3.2 договору постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених у специфікаціях, відповідно до ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010р.).

Строки поставки товару, а при необхідності, вантажоодержувач та вантажовідправник товару зазначаються у специфікаціях (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені згідно з умовами поставки, зазначені у специфікаціях та містить у собі всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою товару.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до нього специфікацій (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата покупцем товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.

Згідно з п. 5.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару і надання покупцю документів, зазначених у п.6.4 даного договору, якщо інше не зазначено у специфікаціях.

Датою оплати товару є дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору постачальник зобов'язався надати покупцю до початку прийому товару оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату товару (оригінал);

- транспортні та супровідні документи (у тому числі товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлені ресурси (оригінал) при поставці автомобільним транспортом, залізничну накладну (копія) при поставці залізничним транспортом);

- пакувальні документи (копія);

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виготовлювача (у випадку, якщо постачальник не є виготовлювачем) (копія);

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку й сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках) (копія):

- акт прийому-передачі товару (у 2 примірниках), оформлений з боку постачальника (оригінал);

- інші документи, передбачені специфікаціями.

Згідно з п. 6.5 договору покупець має право відмовитися від приймання поставленого товару до надання постачальником документів, зазначених в п. 6.4 цього договору.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін щодо необхідності надання згоди на його укладання органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог) (п. 10.4 договору).

Пунктом 10.5 договору передбачено, що даний договір діє до 16.12.2012 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.

Сторонами було погоджено та підписано специфікації (додатки) до договору: №9 від 10.07.2012, №11 від 20.07.2012, №12 від 10.08.2012, №13 від 13.08.2012, №14 від 28.08.2012, відповідно до яких постачальник зобов'язався здійснити поставку товару за найменуванням, у кількості та за ціною зазначеними у цих специфікаціях.

Загальна сума специфікацій з ПДВ 252642,00грн.:

- специфікація №9 від 10.07.2012 (додаток) до договору на суму 33192,00грн. з ПДВ 20%;

- специфікація №11 від 20.07.2012 (додаток) до договору на суму 144090,00грн. з ПДВ 20%;

- специфікація №12 від 10.08.2012 (додаток) до договору на суму 22680,00грн. з ПДВ 20%;

- специфікація №13 від 13.08.2012 (додаток) до договору на суму 41340,00грн. з ПДВ 20%;

- специфікація №14 від 28.08.2012 (додаток) до договору на суму 11340,00грн. з ПДВ 20%.

Згідно з п. 2 вищезазначених специфікацій, товар поставляється на умовах поставки: СРТ склад покупця, розташований за адресою: вул. Металургійна, 47, м.Макіївка, Донецька область, 86101, Україна, відповідно до ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.). Доставку товару в пункт призначення постачальник зобов'язаний здійснити автомобільним транспортом. Часткова та / або дострокова поставка товару допускається лише за письмовою згодою покупця.

Відповідно до п. 4 вищевказаних специфікацій строк поставки: 10 календарних днів з моменту підписання сторонами даної специфікації.

Пунктом 5 вищезазначених специфікацій строк оплати поставленого товару 100% від вартості фактично поставленого товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Відповідно до п.8 вищевказаних специфікацій (додатків) до договору датою поставки товару є дата поставки товару на склад покупця з відміткою у видатковій накладній.

Договір, специфікації: №9 від 10.07.2012, №11 від 20.07.2012, №12 від 10.08.2012, №13 від 13.08.2012, №14 від 28.08.2012 підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору та специфікацій: №9 від 10.07.2012, №11 від 20.07.2012, №12 від 10.08.2012, №13 від 13.08.2012, №14 від 28.08.2012 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 252642,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №104 від 04.07.2012 на суму 33192,00грн., №611 від 24.07.2012 на суму 144090,00грн., №362 від 28.08.2012 на суму 24240,00грн., №214 від 09.08.2012 на суму 51120,00грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Поставлений, згідно вищезазначених видаткових накладних, товар з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних видаткових накладних та містять печатку і штамп відповідача.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог видаткові накладні не містять посилань на договір №11-007140 від 16.12.2011, проте, приймаючи до уваги фактичну можливість ідентифікації товару, поставленого згідно означених видаткових накладних та товару, визначеного сторонами згідно з п. 1.1 договору та п. 1 специфікацій: №9 від 10.07.2012, №11 від 20.07.2012, №12 від 10.08.2012, №13 від 13.08.2012, №14 від 28.08.2012, суд дійшов висновку що поставка товару відбулася саме в межах договору №11-007140 від 16.12.2011. Судом також окремо досліджено видаткові накладні №545 від 24.07.2012 на суму 54978,00грн. та №611 від 24.07.2012 на суму 144090,00 грн. та встановлено, що вони виписані однією датою та поставку одних й тих же товарів у тій же кількості, у видатковій накладній №545 повторно зазначений товар, що був отриманий відповідачем по видатковій накладній №611. Надана позивачем видаткова накладна: №544 від 24.07.2012 на суму 840,00грн. не стосуються поставки за вищевказаними специфікаціями, оскільки предмет поставки не співпадає з узгодженим предметом в специфікаціях.

Товар відповідачу був поставлений транспортним засобом, про що позивачем також були складені товарно-транспортні накладні, які підписані сторонами та скріплені їх печатками: №02ААС №001014 від 24.07.2012, №02ААС №001014 від 09.08.2012, №02ААС №001015 від 28.08.2012, №02ААС №001015 від 04.07.2012, №02ААС №001015 від 24.07.2012, які також є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Разом з товаром позивачем були передані відповідачу сертифікати якості: №9 на різець на основі КНБ RNUN 090400T, №15 на різець на основі КНБ RNМN 180400, №16 на різець на основі КНБ RCМX 190400 спецформи, №17 на різець на основі КНБ RCМX 090400 спецформи, №11 на інструмент алмазно-твердосплавний №12 D=4; L=8,71; №13 на інструмент алмазно-твердосплавний №10 D=3; L=6,71; №12 на інструмент алмазно-твердосплавний №40 D=4; L=12,00; №8 на різець на основі КНБ RNUN 120400T; №10 на різець на основі КНБ RNUN 060400T, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем надано копії декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2012 по серпень 2012 разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), що підтверджують відображення операцій поставки товару відповідачу в податковому обліку відповідача.

Для оплати поставленого товару відповідачу разом з видатковими накладними були надані рахунки на оплату: №547 від 24.07.2012 на суму 37464,00грн., №546 від 24.07.2012 на суму 51648,00грн., №201 від 12.08.2012 на суму 22680,00грн., №362 від 28.08.2012 на суму 41340,00грн., №366 від 29.08.2012 на суму 11340,00грн.

Згідно пояснень позивача, вказані документи були передані відповідачу під час прийому передачі товару. Доводи відповідача про необхідність складення акту приймання передачі товару, судом відхиляються, оскільки видаткові накладні підтверджують факт приймання передачі товару. Посилання відповідача на акт перевірки податковим інспектором, судом не приймаються, оскільки він не є первинним документом та не є належним та допустимим доказом в підтвердження певних обставин.

Також судом враховані пояснення позивача про відсутність у нього зобов'язань надавати відповідачу сертифікат радіологічної безпеки, у зв'язку з тим, що поставлений позивачем товар не підлягає такій сертифікації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази в підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 252642,00 грн., передачі позивачем відповідачу документів на виконання п. 6.1 договору, а саме товаро-транспортних накладних, видаткових накладних, сертифікатів якості, рахунків на оплату.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена, станом на теперішній час заборгованість становить 252642,00грн.

Відповідач підтверджує поставку позивачем товару на суму 252642,00грн., але стверджує, що строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки позивачем не надані документи, вказані у п. 6.4 договору, а саме товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі товару, сертифікати відповідності на продукцію виробничого призначення. Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступного.

Згідно з п. 14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

Доказів того, що приймання товару за якістю здійснювалось із залученням незалежної експертної організації суду також не надано.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, поставки товару неналежної якості та неналежної комплектності.

Згідно з положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження встановлення позивачу строку для передання документів, що стосуються товару, визначених п. 6.4 Договору, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, а приймання відповідачем товару підтверджується підписами та печатками відповідача у відповідних накладних та актах приймання-передачі товару, тому суд прийшов до висновку, що зобов'язання позивач виконав відповідно до умов договору поставки №11-007140 від 16.12.2011.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012), підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Враховуючи викладене, судом не приймаються доводи відповідача щодо не виконання позивачем умов п. 6.4 договору.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від договору, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №11-007140 від 16.12.2011.

У зв'язку з тим, що відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі.

Відповідно до умов специфікацій, відповідач зобов'язаний оплатити товару з відстрочкою на 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 252642,00грн. на виконання зобов'язань по договору №11-007140 від 16.12.2011, а матеріали справи таких не містять.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 252642,00грн грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (пр. Металургів, буд. 9, м.Єнакієве, Донецька область, 86429, ЄДРПОУ 00191193 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "Енергосталь" (вул. Набережна Заводська, буд. 82, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 34059958) суму основного боргу у розмірі 252642 (двісті п'ятдесят дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 5052(п'ять тисяч п'ятдесят дві) грн. 84 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 08.04.2013.