Рішення

від 04.04.2013 по справі 905/1820/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.13 р. Справа № 905/1820/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект», м. Донецьк

до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «1-3 Новогродівська», м.Селидове, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 12 069, 59 грн.,

за участю представників:

від позивача: Волосян Л.В., за довір. від 02.04.2013р.,

від відповідача: Тюшкиної Л.А., за довір. від 17.01.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскомплект» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 Новогродівська» про стягнення заборгованості в розмірі 12 069, 59 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 17 лютого 2010 року №26-С. Зазначив, що відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується видатковими накладними. Внаслідок чого, з урахуванням часткової сплати сума заборгованості становить 12 069, 59 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі у розмірі 12 069, 59 грн.

Підстави для неприйняття визнання позову відповідачем у суду відсутні.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2010 року між Державним підприємством «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «1-3 Новогродівська» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскомплект» (Постачальник) укладений договір №26-С (надалі по тексту - договір).

Умовами договору сторони визначили предмет, ціну та порядок розрахунку, умови поставки, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити продукцію у власність Покупця, а саме: міст задній у зборі (фронтальний навантажувач) в кількості 1 шт., міст передній у зборі (фронтальний навантажувач) в кількості 1 шт., в строки та за цінами, узгодженими обома сторонами згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із пунктом 1.2 договору Покупець зобов'язується своєчасно оплатити вартість продукції згідно із умовами чинного договору та прийняти поставлену продукцію у власність.

Сума договору становить 79 569, 59 грн., в тому числі ПДВ 13 261, 60 грн. (пункт 2.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій узгодили наступне.

«Доповнити пункт 1.1 договору наступною поставкою: диск колісний L-34 в кількості 2 шт.; колесо фронтального погрузчика б/у в кількості 1 шт.; колесо фронтального погрузчика в кількості 1 шт., в строки та за ціною, узгодженою обома сторонами, згідно із специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору.

З урахуванням вищезазначеного, викласти пункт 2.1 договору у наступній редакції: Сума договору становить 97 069, 59 грн., в тому числі ПДВ 16 178, 27 грн.» (а.с.11).

Вищевказана додаткова угода підписана та скріплена печатками підприємств без зауважень.

У наявних в матеріалах справи Специфікаціях міститься інформація про найменування, кількість та ціну продукції, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств (а.с.12,13).

Згідно із пунктом 2.2 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 днів від дня отримання продукції Покупцем.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка продукції здійснюється транспортом Постачальника або Покупця по узгодженню сторін. У разі поставки товару транспортом Покупця Постачальник відшкодовує Покупцю вартість транспортних витрат.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що право власності на продукцію, а з ним і ризик втрати товару, переходить від Постачальника до Покупця з моменту передання продукції та підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору позивачем поставлена продукція, що підтверджується видатковими накладними від 22 лютого 2010 року №РН-0000019 на суму 17 500, 00 грн., від 03 березня 2010 року №РН-0000031 на суму 79 569, 59 грн. на загальну суму 97 069, 59 грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.14,15).

Вищезазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Позивачем до матеріалів справи були надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриману продукцію згідно договору, а саме, банківські виписки на суму 10 000 грн. та 75 000 грн.(а.с.16-17).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання продукції, борг на суму 12 069, 59 грн. визнав в повному обсязі.

Сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2010 року по 07 березня 2013 року на загальну суму 20 346, 32 грн., з яких заборгованість за договором від 17 лютого 2010 року №26-С становить 12 069, 59 грн. (а.с.19).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 12 069, 59 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект» до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «1-3 Новогродівська» про стягнення заборгованості в розмірі 12 069, 59 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. К.Маркса, 41, р/р 26003300135231 в Селидівському відділенні 5484 ВАТ «ГСБУ», МФО 394307, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект» (83005, м.Донецьк, вул. Купріна, 23, р/р 26006220168973 в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 32991336) заборгованість в розмірі 12 069 (дванадцять тисяч шістдесят дев'ять) грн., 59 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. К.Маркса, 41, р/р 26003300135231 в Селидівському відділенні 5484 ВАТ «ГСБУ», МФО 394307, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект» (83005, м.Донецьк, вул. Купріна, 23, р/р 26006220168973 в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 32991336) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 04 квітня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.