Ухвала

від 09.04.2013 по справі 801/408/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/408/13-а

09.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

за участю сторін:

представник відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Мирний"- Тихоліз Ігор Степанович, довіреність № б/н від 06.12.11

представник позивача: Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 801/408/13-а за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Мирний" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 30.01.13

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Селянського (фермерського) господарства "Мирний" (вул. Свободи, 1-а, с. Сінокісне, Роздольненський район, Автономна Республіка Крим, 96241)

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі № 801/408/13-а позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Селянське (фермерське) господарство "Мирний" (96241, АР Крим, Роздольненський район, с. Сенокосне, вул. Свободи, 14, ЄДРПОУ 31497406) подати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів заяву про реєстрацію роботодавця у Кримському республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів за формою № 1, затвердженою Наказом Міністерства праці від 14.03.07 р. № 98 та виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Не погодившись з даною постановою, відповідач - Селянське (фермерське) господарство "Мирний", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що на підставі даних про численність працівників списочного складу за кожен день, відображених в табелі обліку робочого часу працівників, в якому фіксується численність працівників, що з'явились та не з'явились на роботу, у відповідності із п. 3.2.4, п. 3.2.5, п. 3.2.6, п. 4.1, п. 4.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 №286, ним визначено середньосписочну численність працівників господарства в еквіваленті повної зайнятості за 2011 рік, яка склала 4,8 людини.

У судове засідання 09.04.2013 представник позивача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим від 06.12.12 №9671/03-10, у Селянського (фермерського) господарства "Мирний" середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2011 рік складає 10 осіб, з них інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - нуль (а.с. 5).

16.11.12 за вих. № 04-4/5458 Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Селянського (фермерського) господарства "Мирний" з вимогою щодо надання до 29.11.12 заяви про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проте, відповідач на вимогу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не надав до позивача заяви про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875 від 21.03.1991 інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 18 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 19 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцем знаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Процедура реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів визначена у Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007.

Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців. Для реєстрації роботодавці подають відділенню Фонду відповідну заяву та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 3 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.

Таким чином, основною ознакою, за якою юридична особа має зареєструватися у фонді є визнання її роботодавцем, незалежно від її статусу у відносинах з іншими суб'єктами.

При цьому в статті 19 Закону окремо зазначені такі суб'єкти, як установи, до яких належать всі бюджетні, державні органи, у тому числі органи місцевого самоврядування.

Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 №286 затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно з п. 2.3 Інструкції в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Пунктом 2.4 Інструкції встановлено, що до облікової кількості включаються штатні працівники, які:

2.4.1 фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;

2.4.2 прийняті на роботу з випробувальним терміном;

2.4.3 прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

- середньооблікової кількості штатних працівників;

- середньої кількості зовнішніх сумісників;

- середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Пунктами 3.2.1 та 3.2.4 Інструкції встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.

Згідно з п. 3.2.5 та 3.2.6 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Таким чином, до середньооблікової кількості штатних працівників включаються всі працівники, які перебували у трудових відносинах, незалежно від повноти їх робочих дня чи тижня.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 Інструкції, в еквівалент повної зайнятості перераховується весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування з фонду оплати праці.

Кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається у такому порядку: за кожною категорією штатних працівників, для яких встановлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата. Загальна кількість людино-годин, за які була нарахована заробітна плата за кожною категорією працівників, ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої на підприємстві згідно з законодавством або колективним договором.

До працівників, для яких встановлено скорочену тривалість робочого часу, належать: особи віком до 18 років, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, медичні, педагогічні працівники тощо (стаття 51 КЗпП України).

Якщо на підприємстві для усіх працівників або їхньої частини тимчасово встановлено скорочену тривалість робочого часу через економічні причини, розрахунок табельного фонду робочого часу здійснюється, виходячи із тривалості, встановленої відповідно до законодавства.

Розрахунок табельного фонду робочого часу працівників, для яких запроваджено підсумований облік робочого часу, здійснюється згідно з передбаченим для них графіком роботи

Судова колегія не може взяти до уваги посилання відповідача на пункти 4.1 та 4.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 №286, оскільки зазначені норми стосуються перерахування численності працівників в еквіваленті повної зайнятості, яка не впливає на кількість працівників, при якій у підприємства виникає обов'язок подавати документи для реєстрації до органів Фонду соціального захисту інвалідів.

Тобто, відповідач, який є юридичною особою, роботодавцем, повинен зареєструватися у Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів незалежно від того, чи є він суб'єктом приватного права, чи виконавчим органом місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини 1 статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Мирний" залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі № 801/408/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко