Постанова

від 28.03.2013 по справі 805/3170/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 р. Справа № 805/3170/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України в м. Маріуполі Донецької області

до Іллічівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Маріуполя

про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 51117,21 грн.

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області звернулось до суду з позовом до Іллічівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Маріуполя Донецької області про стягнення суми капіталізованих платежів в розмірі 51 117,21 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у в м. Маріуполі Донецької області як платник страхових внесків. 16 жовтня 2012 року засновником відповідача прийнято рішення про припинення Іллічівської санітарно-епідеміологічної станції м. Маріуполя Донецької області шляхом ліквідації. Позивач, посилаючись на ліквідацію установи відповідача без правонаступництва та приписи Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату непрацездатності», Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року, наполягав на обов'язковому проведенні відповідачем капіталізації платежів для продовження здійснення страхових виплат ОСОБА_1, якою було отримано виробничу травму в установі відповідача.

28 березня 2013 року через канцелярію суду представником позивача надано заяву про розгляд справи за відсутності представника відділення, до якої додані копії додаткових документів на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог.

Ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка направлялися відповідачу за адресою реєстрації: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Вузівська, буд. 1, проте конверт повернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відміткою «за закінченням строку зберігання». З огляду на зазначене та враховуючи приписи статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи наведене, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач, Іллічівська санітарно-епідеміологічна станція м. Маріуполя Донецької області є юридичною особою, 23 вересня 2005 року зареєстрований Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (арк. справи 25, 26). Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відповідач, що підтверджується страховим свідоцтвом, виданим відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області № 0548001031 від 16 січня 2008 року (арк. справи 7).

На підставі наказу Міністерства охорони здоров'я № 176-о від 21 вересня 2012 року "Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я" розпочато процедуру ліквідації Іллічівської санітарно-епідеміологічної станції м. Маріуполя Донецької області шляхом ліквідації (арк. справи 29-35). Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на день судового розгляду установа відповідача перебуває в процедурі припинення з 16 жовтня 2012 року. (арк. справи 25,26).

Згідно наявного в матеріалах справи акту про нещасний випадок на виробництві (форми Н-1) від 28 січня 2011 року, співробітник відповідача ОСОБА_1, що обіймала посаду техніка відділення гігієни праці від 25 січня 2011 року отримала травму на виробництві (арк. справи 8-9). Медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Маріуполя за наслідком огляду ОСОБА_2 встановила останній ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 15 % з 1 липня 2012 року, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії ДОН-04 № 073741 від 07 червня 2012 року (арк. справи 10).

Відповідно до постанови № 0548/5043/4043/14 від 25 червня 2012 року позивача потерпіла ОСОБА_2 перебуває на обліку у Фонді з 22 червня 2011 року та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання. Зазначеною постановою позивач призначив потерпілій щомісячні страхові виплати з 1 липня 2012 року в розмірі 236,26 грн. на місяць безстроково. (арк. справи 28).

Відповідно до розрахунку капіталізованих платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сума капіталізованих платежів визначена до сплати відповідачем складає 51 117,21 грн. (арк. справи 6).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (дала за текстом Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно статті 6 цього Закону № 1105-XIV суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є страховиком. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Згідно частини 1 статті 8 Закону № 1105-XIV особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

В статті 15 Закону України № 1105-XIV зазначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року N 765 .

Згідно з приписами частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до частини 2 пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Оскільки нормами пункту 2 частини 2 статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначений безумовний обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат за інших підстав, передбачених законодавством, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, із застосуванням порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку щодо наявності в відповідача обов'язку перерахування капіталізованих платежів та обґрунтованість вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 51 117,21 грн.

З огляду на наведене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області до Іллічівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Маріуполя Донецької області про стягнення коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 51117,21 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Іллічівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Маріуполя Донецької області (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Вузівська, буд. 1, ЄДРПОУ 05499694) суму капіталізованих платежів у розмірі 51 117,21 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто сімнадцять гривен 21 копійка) на наступні реквізити: р/р 37177400900053 в ГУДКСУ в Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, код платежу 50060000, одержувач: відділення ФССНВВ, код ЄДРПОУ 25968665).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.