Постанова

від 08.04.2013 по справі 2а-5855/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року Справа № 2а-5855/12/1370

10 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.

від позивача не прибув,

від відповідача Задорожний І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Світло Престиж» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Світло Престиж» (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001312320/2000/22-10/10 від 17.04.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки перевірка проведена на підставі постанови слідчого. Відтак відповідач в силу положень Податкового кодексу України не мав права приймати податкове повідомлення-рішення.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляду справи за відсутності представника, одночасно позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважає що позивачем порушено вимоги чинного податкового законодавства, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та, -

встановив:

Відповідачем з 14.03.2012 року по 20.03.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Світло Престиж» (код за ЄДРПОУ 37030232) з питань повноти декларування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Мрія Дім» (код ЄДРПОУ 34943530) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, про що 27.03.2012 року складено акт №18/23-2/37030232. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак, таке було залишено без змін.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є викладені у акті перевірки висновки про порушення позивачем:

- п. п. 198.3, 198.6., 201.6 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року на 31438 грн. внаслідок завищення на цю суму податкового кредиту. Такий висновок обґрунтовується з посиланням на висновки акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.03.2011 року №38/23-209/34943530 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Мрія-Дім» (ЄДРПОУ 34943530) з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, яким встановлено відсутність у контрагента позивача бази для оподаткування, відсутність поставок та укладення угод з метою настання реальних наслідків, відносини такого контрагента позивача з ПП «Велес-ЛВ», порушенням кримінальної справи № 139-0637 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів, у т.ч. ПП «Мрія Дім». Такий контрагент позивача не знаходить за місцем реєстрації, не має основних засобів чи оборотних коштів, інших умов для реального здійснення господарської діяльності.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.1. ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд розглядає адміністративні справи згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1.ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до складеного відповідачем акта перевірки та долученої до справи відповідачем копії наказу про проведення перевірки № 253 від 14.03.2012 року, така проведена з підстав передбачених п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на виконання постанови слідчого слідчої групи від 24.02.2012р., винесеної у кримінальній справі №139-0637.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті КК України за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання податковими органами.

Згідно зі ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п.86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас п. 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та того, що положення п. 86.9. ПК України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки, а отже наведена норма підлягає застосуванню за принципом «так як є».

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст. 4 ПК України, відповідно до п. 4.1.4. якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується норма закріплена у п. 56.21 ст. 56 ПК України про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Водночас із нормою п. 86.9 пов'язана норма закріплена у п. 58.4 ст. 58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Так як судом встановлено проведення позапланових перевірок позивача у рамках кримінальної справи, згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги п. 86.9 ст. 86 ПК України та прийнято його передчасно, таке слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав. При цьому суд не вважає необхідним дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести перевірку позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Судові витрати в сумі 393,00 грн. відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №0001312320/2000/22-10/10 від 17.04.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Світлопрестиж» (м. Львів, вул. Водогінна, 2, офіс 515; ЄДРПОУ 37030232) судовий збір в сумі 393 (триста дев'яносто три) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11.04.2013 року о 14:55 год.

Суддя Кравців О.Р.