Рішення

від 13.03.2013 по справі 2607/8468/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/8468/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Некос-Ріелті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року ТОВ "Некос-Ріелті" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 25 лютого 2004 року між відповідачкою та ВАТ "Банк "БІГ Енергія" був укладений Кредитний договір № 11/19-02-2004.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 одержала кредит в розмірі 23 тис. грн. строком на 1 рік.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між банком та ТОВ "Некос-Ріелті" 25 лютого 2004 року був укладений договір поруки № 32/19-02-2004, за яким позивач виступив перед банком поручителем за виконання відповідачкою своїх зобов'язань.

17 березня 2005 року між ВАТ "Банк "БІГ Енергія" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11/06-03-2005, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 50 000 гривень строком на 6 місяців. Того ж дня, між ВАТ "Банк "БІГ Енергія" та ТОВ "Некос-Ріелті" був укладений договір поруки № 32/06-03-2005.

Відповідно до умов договору поруки позивач виступив поручителем за виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором.

07 квітня 2005 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між відповідачкою та ВАТ "Банк "БІГ Енергія" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 Відповідно до якого, ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй земельну ділянку площею 0,060 га в СТ "Придніпровське" та садовий будинок, які розташовані по АДРЕСА_1

Починаючи з квітня 2004 року відповідачка порушувала свої зобов'язання за кредитними договорами, а з березня 2005 року взагалі припинила сплачувати заборгованість перед банком за користування кредитом та відсотки. ОСОБА_1 погашено кредит лише в сумі 5 000 гривень.

На виконання укладених договорів поруки ТОВ "Некос-Ріелті", як поручитель, виконало свої зобов'язання перед банком, сплативши заборгованість відповідачки, внаслідок чого до позивача перейшли права кредитора, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, проігнорувала лист ТОВ "Некос-Ріелті" з пропозицією сплатити заборгованість за кредитними договорами, ТОВ "Некос-Ріелті" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитним договорам в сумі 174 870 грн. 99 коп. та судові витрати.

15 серпня 2007 року ТОВ "Некос-Ріелті" була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, оскільки заборгованість за сумою кредитів та процентів за кредитами відповідачкою не була погашена, просить додатково до заявлених вище вимог стягнути з відповідачки на свою користь пеню у розмірі 634 256 грн. 10 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направив до суду клопотання, в якому просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомила.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 25 лютого 2004 року між відповідачкою та ВАТ "Банк "БІГ Енергія" був укладений Кредитний договір № 11/19-02-2004 (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1, 1.3 даного договору ОСОБА_1 одержала кредит в розмірі 23 000 грн. строком до 25 лютого 2005 року, з процентною ставкою у розмірі 25 % річних.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ВАТ "Банк "БІГ Енергія" та ТОВ "Некос-Ріелті" 25 лютого 2004 року був укладений договір поруки № 32/19-02-2004, за яким позивач виступив перед банком поручителем за виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором № 11/19-02-2004 (а.с. 14-15) .

17 березня 2005 року між ВАТ "Банк "БІГ Енергія" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11/06-03-2005, згідно п. 1.1. та 1.3 якого, остання отримала кредит у розмірі 50 000 гривень строком до 15 вересня 2005 року з платою за користування кредитом 23% річних (а.с. 16-20).

Відповідно до п. 4.1 кредитних договорів передбачено, що в разі несвоєчасного погашення кредиту (частини або повністю) і (або) відсотків за його користування, тобто прострочення виконання зобов'язань за цим договором, Позичальник виплачує Банку пеню в розмірі 1,5 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Облік пені здійснюється Банком касовим методом.

17 березня 2005 року між ВАТ "Банк "БІГ Енергія" та ТОВ "Некос-Ріелті" був укладений договір поруки № 32/06-03-2005 (а.с. 21-22).

Відповідно до умов договору поруки позивач виступив перед банком поручителем за виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором № 11/06-03-2005.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за двома кредитними договорами 07 квітня 2005 року між відповідачкою та ВАТ "Банк "БІГ Енергія" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 (а.с. 23-25).

Відповідно до п. 1.2 даного договору ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,060 га в СТ "Придніпровське" та садовий будинок на ній, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитами та сплати відсотків не виконала. У зв'язку з чим станом у відповідачки виникла заборгованість (а.с. 46).

Дану заборгованість, як поручитель, погасило ТОВ "Некос-Ріелті".

Відповідно до ст. 556 ЦК України та ст. 20 ЗУ "Про заставу" всі права ВАТ "Банк "БІГ Енергія" за кредитними договорами та договором іпотеки перейшли до ТОВ "Некос-Ріелті", що підтверджується листом ВАТ "Банк "БІГ Енергія" № 2693/24 вх. від 25 жовтня 2005 року (а.с. 39).

07 листопада 2005 року позивач звернувся до приватного нотаріусу КМНО ОСОБА_3 з заявою № 273 про вчинення виконавчого напису (а.с. 90).

07 листопада 2005 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис, за яким станом на 07.11.2005 року з відповідачки на користь ТОВ "Некос-Ріелті" підлягала стягненню за кредитними договорами сума заборгованості у розмірі 144 217 грн. 35 коп. (а.с. 91).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 07 грудня 2005 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми боргу в розмірі 144 217 грн. 35 коп. ( а.с. 93).

08 лютого 2006 року представник ТОВ "Некос-Ріелті" звернувся до ВДВС Вишгородського районного управління юстиції про повернення виконавчого документу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 94).

Постановою державного виконавця ВДВС Вишгородського районного управління юстиції від 08 лютого 2006 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві (а.с. 95).

09 лютого 2006 року відповідно до договорів купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки було відчужено предмет іпотеки - земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,060 га в СТ "Придніпровське" та садовий будинок на ній, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41-42).

Кошти виручені від продажу даного майна в розмірі 84 400 грн. були направлені на погашення заборгованості відповідачки перед ТОВ "Некос-Ріелті".

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з приписів ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Статтею 15 даного Кодексу встановлюється, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України.

Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитися у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Вишгородського районного управління юстиції від 08 лютого 2006 року виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом, повернуто без подальшого виконання, тобто виконавчий напис реального не виконаний, що свідчить про те, що правовідносин між ТОВ "Некос-Ріелті" та ОСОБА_1 не припинилися.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитними договорами підлягають задоволенню, а саме у розмірі 174 870 гривень 99 коп.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оскільки заборгованість за сумою кредитів та процентів за кредитами не погашена відповідачкою, то пеню слід вираховувати як: (68000+8 739, 72)*1,5/100=1 151, 10 та 1 151, 10*551 день=634 256, 10 гривень.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідачки на підставі ст. ст. 526, 611 ЦК України слід стягнути на користь позивача 809 127 грн. 09 коп., а саме:

- 174 870 гривень 99 коп. -заборгованість за кредитними договорами;

- 634 256 гривень 10 коп. - пеня.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь ТОВ "Некос-Ріелті" підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.15, 16, 509, 526, 530, 549, 554, 556, 610-612, 624, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 15, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Некос-Ріелті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Некос-Ріелті" (ідентифікаційний код 21590649) 809 127 грн. 09 коп. (вісімсот дев"ять тисяч сто двадцять сім гривень дев'ять копійок) заборгованість за договором, 1700 грн. (тисяча сімсот гривень)державного мита та 30 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна