УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2013 року Справа № 108193/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О..
Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1117/12/1370 за позовом ТзОВ "Росан-Інвест" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
07 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Росан-Інвест" звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 15.11.2011 року №0007171501 та №0007161501.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 15.11.2011 року №0007171501 та №0007161501.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Інвест" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 147; ідентифікаційний код 25234064) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.
Не погодившись з таким рішенням суду 1 інстанції ДПІ у Сихівському районі міста Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду від 16.05.2012 року прийнята без врахування фактичних обставин справи та постановлена з порушенням норм матеріального права. Апелянт покликається на те, що у зв'язку із набранням чинності розділу ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої складено Акт №4126/541/151/25234064 від 04.11.2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) (надалі -Акт перевірки).
На підставі Акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2011 р. №0007171501 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 31 255, 0 грн. та № 0007161501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 849 468, 0 грн.
Судом встановлено, що позивач у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року включив в рядок 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок 08) декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року з врахуванням збитків, одержаних у попередніх періодах (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року).
Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з 01 квітня 2011 року підлягає до застосування Розділ III "Податок на прибуток підприємств".
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(далі -Закон №334), яка застосовувалась у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування - прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У п.22.4 Прикінцевих положень Закону №334 передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Згідно зі ст. 6 Закону №334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01 квітня 2011 року встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, згідно з якою, коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим, п.3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлює, що п.150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого, що коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до п.1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України положення розділу III "Податок на прибуток" набрали чинності з 01 квітня 2011 року, та які згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у п.3 підрозділу 4 "Перехідні положення" Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.
Колегія суддів погоджується з тим , що суд першої інстанції не взяв до уваги позицію податкового органу, що до складу витрат II кварталу 2011 року належить включати виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане позивачем за результатами здійсненої господарської діяльності у І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки формування витрат 1 кварталу 2011 року неможливо здійснювати без врахування витрат 2010 року, які формуються наростаючим підсумком. Крім того, у законодавстві України відсутня норма, яка б забороняла включати такі витрати. Зазначене також слід тлумачити враховуючи зміст норми ст. 139 Податкового кодексу України, якою визначено перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, який є вичерпним.
Судом також встановлено, що за період 2010 року податковим органом не встановлено будь-яких порушень щодо незаконності формування валових витрат позивачем, що, відповідно могло б вплинути на формування рядка 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" Декларації з податку на прибуток підприємств.
Також колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з позицією, викладеною в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1160 від 10.11.2011р. "Щодо врахування у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке склалося за підсумками попереднього звітного року".
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та незаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів прийнятого ним рішення.
Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. Підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова залишити без задоволення , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1117/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.Я. Макарик
Судді О.О. Большакова
І.В. Глушко
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2013 |
Оприлюднено | 12.04.2013 |
Номер документу | 30597458 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні