Рішення

від 10.04.2013 по справі 910/2192/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2192/13 10.04.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" ПРОМНАНОРЕСУРС"

про стягнення 306 432,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Фомін А.В. - за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Брянківське управління шахтобудмеханізації" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" ПРОМНАНОРЕСУРС" про невиконання зобов'язань за договором та стягнення 306 432 грн., з яких 288 000,00 грн. основного боргу та 18 432,00 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 01/09-2012п від 05.09.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.03.13 р.

06.03.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові матеріали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.13 р. розгляд справи відкладено на 27.03.13 р.

26.03.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла телеграма про розгляд справи без участі представника.

27.03.13 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.13 р. розгляд справи відкладено на 10.04.13 р.

10.04.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові матеріали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 10.04.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (надалі - позивач, покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" ПРОМНАНОРЕСУРС" (надалі - відповідач, продавець) було укладено договір поставки № 01/09-2012п, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відповідно до графіків, узгоджених сторонами, поставити позивачу товар за ціною і в обсягах, передбачених договором (п.3.4), а позивач зобов'язався прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених договором (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, договірна ціна, узгоджена в Протоколі-узгодженні договірної ціни, яка складає 4800 грн. за одну тону товару.

Пунктами 4.1., 5.1. договору сторони погодили, що відвантаження заявленої партії товару здійснюється продавцем протягом 30 банківських днів з моменту перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця. Оплата за поставлений товар здійснюється у формі 100% передоплати за кожну партію товару.

Позивачем на виконання умов договору було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму у розмірі 288 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 264 від 19.09.12.

Відповідач свої зобов'язання по поставці товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 288 000,00 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 9.3. договору сторони встановили, що за порушення строків поставки товару понад 30 днів, покупець має право вимагати пеню у розмірі 0,1% від суми оплаченого, але не поставленого товару за кожний день прострочки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Розрахунок пені за договором поданий через відділ діловодства суду 10.04.13р., який фактично збільшує позовні вимоги, судом до уваги не приймається, оскільки вимоги ст.22 ГПК України, позивачем не виконані.

Згідно з розрахунком позивача, який додано до позовної заяви відповідачу за порушення виконання зобов'язань за договором нараховано пеню у розмірі 18 432,00 грн.

Суд, здійснивши перерахунок суми пені, виявив невірність розрахунку позивача:

Розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 288000.00 01.11.2012 - 29.01.2013 90 7.5000 % 0.041 %* 10622.95

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 10 622,95грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 288 000,00 грн. заборгованості, 10 622,95 грн. пені, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенню позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно суму задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО" ПРОМНАНОРЕСУРС" (01004, м. Київ, вул. Крутий спуск, 6/2 А; код ЄДРПОУ 37635349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (94105, Луганська обл. м. Брянка, вул. Шахтарської дивізії, 25; код ЄДРПОУ 35825814) 288 000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 10 622 (десять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 65 коп. пені 5 972 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 46 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4 Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.13 р.

Суддя С.М. Мельник