Постанова

від 11.12.2006 по справі 20-4/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/380

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"11" грудня 2006 р.  12:30                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:судді Остапової К.А., розглянувши у судовому засіданні  адміністративну справу за позовом адміністративного позову Прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя до Державного підприємства “Держінвест” про стягнення 473,20 грн.,

при секретарі Соловей Ю.В.

за участю представників:

прокурор –не з'явився;

позивач –Литвиненко А.В., довіреність № 2520/07-02 від 25.05.2006;

відповідач –не з'явився;

С у т ь   с п о р а:

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя до Державного підприємства “Держінвест” про стягнення сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2006 року у розмірі 473,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2006 року.

Ухвалою суду від 28.11.2006 по справі було відкрито провадження, справа призначена до судового розгляду на 11.12.2006.

 У судове засідання відповідач явку повноважних представників не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті  9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15  травня 2003  року), статті  3 Декларації прав національностей України (від 1  листопаду 1991  року №  1771), статті  10 Закону України «Про судовий устрій»від 7  лютого 2002  року, статті  18 Закону України «Про мови»від 28  жовтня 1989  року, статтям  10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23  грудня 1998  року №  350), статті  15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представника позивача, вин давав пояснення по справі на російській мові.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в :

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.   

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник  у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

  Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування” №1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,  виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати  і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.       

Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду  України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців –підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.

         Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми,  порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того,  чи  були  зазначені  суми  фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно з п. 4.1 ч. 4 Інструкції вказано розмір страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, складає на 2006 рік –31,8% від об'єкта оподаткування –суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5% суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.

Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний   період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше  ніж  через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких  нараховуються страхові внески.

Державне підприємство “Держінвест” зареєстровано в якості платника страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, розмір суми страхових внесків, що підлягає оплаті за серпень 2006 року, визначений відповідачем у розрахунку страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування складає –473,20 грн., граничний строк оплати 20.09.2006, з яких:  445,20 грн. –збір по ставці 31,8 % з суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 28,00 грн. –збір по ставці 1-5% з суми загального оподаткованого доходу, нарахованого робітнику згідно з умовами трудового договору.

Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за серпень 2006 року у розмірі 473,20 грн.

Фактично в рахунок сплати зобов'язань, заявлених в розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період відповідачем грошових коштів не надходило.

Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових  внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з  нарахуванням пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п. 8.1 ч. 8  Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.

Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, була виписана вимога про сплату недоїмки: № Ю-421 від 02.10.2006 на суму 473,20 грн.

Вказана вимога була направлена на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою “організація вибула”, що підтверджується наданими позивачем копіями поштового конверта та повідомлення, і є не узгодженою, у встановленому порядку не оскаржувалась.

В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач сплату внесків не здійснив.

Відповідач не надав доказів погашення визнаної заборгованості.

В матеріалах справи знаходиться довідка Севастопольського міського управління статистики, в якої зазначена адреса підприємства: м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 43.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду України у Гагарінському району міста Севастополя складає  473,20 грн., з яких:  445,20 грн. –збір по ставці 31,8 % з суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 28,00 грн. –збір по ставці 1-5% з суми загального оподаткованого доходу, нарахованого робітнику згідно з умовами трудового договору.

  Суд, перевіривши розрахунок суми позовних вимог, вважає позовні вимоги в сумі 473,20 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органу Пенсійного фонду надане право подавати до органів державної виконавчої служби тільки ти вимоги, які були одержані страхувальником. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

 Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 111, 121, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Держінвест” (99059, м. Севастополя, пр. Героїв Сталінграда, б. 43; код ЄДРПОУ 32789574, р/р№2600794518709 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195, р/р 26001054800867 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (99059, м. Севастополь, пр.Героїв Сталінграда, 56; код ЄДРПОУ 22275002) заборгованість в сумі 473,20 грн., з яких:  445,20 грн. –збір по ставці 31,8 % з суми фактичних витрат на оплату праці працівників на р/р№25608705100212 у СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 384027 та 28,00 грн. –збір по ставці 1-5% з суми загального оподаткованого доходу, нарахованого робітнику згідно з умовами трудового договору на р/р№25604705100313 у СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 384027.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3.          Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                          К.А. Остапова

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

13.12.2006

Розсилка:

1.          прокурор м.Севастополя (99011, м.Севастополь, вул. Павліченко, 1)

       2.          прокурор Гагарінського району м.Севастополя (99014, м.Севастополь, вул.П.Корчагіна, 16)

3.          позивач - Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя (99059, м.Севастополь, пр.Ген.Сталінграду, 56)

4.          відповідач –ДП „Держінвест” (99059, м. Севастополя, пр. Гер. Сталінграда, 43)

       5.          справа

       6.   наряд