Ухвала

від 21.03.2013 по справі 2-358/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/2589/13

Головуючий у першій інстанції Куркан М.М.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2013 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів - Гірняк Л.А., Кварталової А.М.

при секретарі - Тищенко М.В.

у відкритому судовому засіданні у присутності представників прокуратури Одеської області, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, які діють на підставі довіреностей, представника відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності,

розглянула апеляційну скаргу заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі: Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області

на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 січня 2013 р.

по справі за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі: Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до ОСОБА_2, за участю третьої особи Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

про визнання неправомірним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації,-

встановила:

в березні 2012 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом в інтересах держави, в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та відділу Деркомзему у Овідіопольському районі до ОСОБА_2, за участю 3-ої особи Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання неправомірним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації.

Уточнив позовні вимоги в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, просив, визнати неправомірним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438095, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552900094 від 28 листопада 2005р., виданого відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору міни землі від 26.11.2004р.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2005р. вказаний договір міни був визнаний дійсним. Предметом договору міни є земельна ділянка площею 5,05 га, кадастровий номер 5123783000:01:002:0063, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новоградківська сільська рада (за межами населених пунктів).

Прокурор посилався на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.02.2012р., яке набрало законної сили, задоволена апеляційна скарга прокурора Малиновського району м. Одеси, рішення Малиновського райсуду м. Одеси від 31.08.2005р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності на земельну ділянку - скасоване, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору міни землі, підписаного обома сторонами 26.11.2004р. - відмовлено. За доводами прокурора не існує рішення за яким відповідач ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_2, її представник позов не визнали.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.01. 2013 р. було відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до ОСОБА_2, за участю 3-ої особи Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання неправомірним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі: Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом 1 інстанції не було прийнято до уваги, що скасовано підставу для видачі державного акту на ім'я відповідача ОСОБА_2, яка на думку прокуратури безпідставно використовує земельну ділянку, при цьому сам прокурор має право на представництво інтересів держави. Крім того, апелянт не погоджувався з висновками суду щодо обрання ним невірного способу захисту.

В судовому засіданні представники прокуратури та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області апеляційну скаргу підтримали, не спростовують, що земельна ділянка використовується відповідачем за функціональним призначенням.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Звернувшись до суду з позовом в інтересах держави, заступник прокурора виходив з того, що скасоване рішення місцевого суду на підставі якого відповідач набула право власності на спірну земельну ділянку. Суд 1 інстанції не погодився з вказаними доводами з наступних підстав.

Місцевим судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.02.2012 р., яке набрало законної сили, задоволена апеляційна скарга прокурора Малиновського району м. Одеси. Рішення Малиновського райсуду м. Одеси від 31.08.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору міни дійсним, визнання права власності на земельну ділянку, за яким відповідачкою був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438095 скасоване, ухвалене нове рішення, про відмову в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору міни землі, підписаного сторонами 26.11.2004 р., визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 29,16 га рілля, зазначеному у вищевказаному державному акті на право власності на землю (а.с.5-6).

При цьому, судом зазначено, що наслідками такої відмови є нікчемність правочину, тобто він може породити лише ті правові наслідки, які пов'язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України). З урахуванням вказаного рішення спірна земельна ділянка знаходиться не у власності держави, в особі Овідіопольської РДА, інтереси якої в даному спорі захищає прокурор, а у приватній власності. Законним власником вказаної земельної ділянки з 16.01.2001 року - з дня отримання Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ОД № 090641 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №54 від 16.01.2001 р. - є ОСОБА_3, у зв'язку з чим, повноваження стосовно володіння, користування та розпорядження вказаною ділянкою зі зазначеної дати, належить саме ОСОБА_3, а не Овідіопольській РДА, і саме ОСОБА_3 повинен бути належним позивачем по даній справі, якщо останній має підстави вважати порушеними чи оспореними свої права.

Вимагати застосування наслідків недійсного правочину вправі будь-яка особа, якщо вона доведе свою зацікавленість (ч. 6 ст. 216 ЦК України). Суд першої інстанції вірно зауважив, що згідно із ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зазначено, - прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. При цьому, пунктом 11 Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що, оскільки, правом на звернення до суду за захистом - наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, - то вказати чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Наведені вірно встановлені обставини та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права надали суду 1 інстанції підстави для висновку, що позивач не довів порушення державного інтересу в особі Овідіопольської РДА чи Державної інспекції сільського господарства в Одеській області у відносинах між приватними особами - власником земельної ділянки та її фактичним користувачем. При цьому, судова колегія звертає увагу апелянта на те, що особа, яка відповідно до закону вправі самостійно порушувати питання про застосування наслідків недійсності правочину, ОСОБА_3, взагалі не було притягнуто до участі в розгляду справи, що через неповноту суб'єктного складу, також є самостійною підставою для відмови в позові.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту. Такий висновок суду було обґрунтовано системним аналізом ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», пунктом 27 Постанови КМУ № 1021 від 09.09.2009 р. «Про затвердження порядків ведення Поземельної Книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», ст.ст. 16, 21 ЦК України. Так само згідно зі ст. 152 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають захисту способами встановленими цією статтею. Проте, право на задоволення позову має особа, яка звернулась до суду якщо вона є носієм певного матеріального права, яке вона намагається захистити. Оскільки, право власності на спірну земельну ділянку належить фізичній особі, яка не притягалась до участі в розгляді справи, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність підстав для задоволення позову. Щодо посилання в апеляційної скарзі на неприпустимість переходу права власності на земельну ділянку та Постанову Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004р. (з подальшими змінами), то на момент розгляду справи в апеляційному порядку такого рішення не існує, а тому і посилання в апеляційної скарзі на цю обставину втрачають процесуальний сенс, та відхиляються колегією суддів. Так, само посилання апелянта на безпідставне використання земельної ділянки за умови відсутності в діях відповідача складу будь-якого правопорушення та належних та допустимих доказів цього, може мати значення тільки для власника земельної ділянки - фізичної особи ОСОБА_3, права якого після скасування вказаного вище рішення Малиновського районного суду м.Одеси було відновлено та не оспорюється заступником прокурора Малиновського району м. Одеси.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307ч.1п.1, 308, 314ч.1п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі: Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області відхилити, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 січня 2013 року по справі за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі: Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до ОСОБА_2, за участю третьої особи Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання неправомірним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області Плавич Н.Д.

Гірняк Л.А.

Кварталова А.М.