Рішення

від 02.04.2013 по справі 905/960/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/960/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон"

до Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"

про стягнення 48496,82грн.

представники сторін:

від позивача:Кожушко Т.П. - представник за довіреністю;

від відповідача:Даніліна М.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон" до Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 232398,74грн., у тому числі основного боргу у розмірі 217551,59грн., пені у розмірі 11376,75грн., 3% річних у розмірі 2516,49грн., інфляційних втрат у розмірі 953,91грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №11-002456 від 20.04.2011 в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 217551,59грн.

В підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №11-002456 від 20.04.2011; протоколу розбіжностей від 10.05.2011 до договору поставки №11-002456 від 20.04.2011; специфікації №76 (додаток) до договору №11-002456 від 20.04.2011; накладних; рахунків; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; товарно-транспортних накладних;листа №597/12/ МР від 14.11.2012; листа №659/12/МР від 05.12.2012.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.02.2013 оголошувалась перерва до 04.03.2013.

Відповідач подав відзив на позовну заяву №83/0109 від 01.03.2013, в якому проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі з наступних підстав. Відповідач вважає, що позивачем не виконані зобов'язання щодо поставки товару, в розумінні п. 6.5 договору, оскільки позивачем не був наданий повний пакет документів, передбачений умовами договору. Також відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем до позовної заяви не додано акти прийому-передачі товару, а також докази їх надіслання. За таких обставин, відповідач вважає нарахування пені, 3% річних та інфляції незаконним та безпідставним. Таким чином на думку відповідача, зобов'язання, що є предметом позову, не може вважатись порушеним з вини відповідача, оскільки до теперішнього часу не вичерпано строк його виконання, визначений умовами договору. Тобто, на момент подання позивачем позовної заяви до суду був відсутній предмет спору.

В судове засідання 02.04.2013 позивач з'явився, подав заперечення на відзив відповідача №177/13/ДП від 02.04.2013, в яких проти відзиву відповідача на позовну заяву заперечує, оскільки вважає обставини, викладені у відзиві, безпідставними, вказує на те, що відповідно до п. 6.6 договору №11-002456 від 20.04.2011 відповідачем товар на відповідальне зберігання не приймався. Крім того, у п. 5 специфікації №76 (додаток) до договору №11-002456 від 20.04.2011встановлений конкретний строк оплати товару, а саме 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця. Пунктом 8 вищевказаної специфікації визначено, що датою поставки є дата поставки товару на склад покупця з відміткою у видатковій накладній. За таких обставин, зазначені пункти специфікації не пов'язують момент оплати товару з наданням разом з товаром актів прийому-передачі, тобто обов'язок з оплати товару не покладається у залежність від надання інших документів.

До прийняття рішення по справі позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог та надав заяву №176/13/ДП від 05.04.2013 про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить суд, в частині стягнення основного боргу зменшити суму заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон" до Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод", у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 183779,30грн., що підтверджується доданими до заяви платіжними дорученнями №1305679 від 12.03.2013 на суму 66301,44грн., №1306805 від 25.03.2013 на суму 117477,86грн., остаточно вимагаючи стягнути з відповідача за договором поставки №11-002456 від 20.04.2011 суму основного боргу у розмірі 33772,29грн., пеню у розмірі 11376,75грн., 3% річних у розмірі 2510,80грн. та інфляційних втрат у розмірі 836,98грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом. Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: основний борг у розмірі 33772,29грн., пеню у розмірі 11376,75рн., 3% річних у розмірі 2510,80грн. та інфляційних втрат у розмірі 836,98грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, проти позову заперечував.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон", як постачальником (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Єнакієвський металургійний завод", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №11-002456 (з урахуванням протоколу розбіжностей від 10.05.2011 до договору поставки №11-002456 від 20.04.2011, додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5 та специфікації №76 (додаток) до договору поставки №11-002456 від 20.04.2011) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (далі - товар) на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кількість, номенклатура, виробник та рік випуску товару визначається у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною (далі специфікації).

Згідно з п. 3.2 договору постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених у специфікаціях, відповідно до ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.).

Строки поставки товару, а при необхідності, вантажоодержувач та вантажовідправник товару зазначаються у специфікаціях (п.3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені згідно з умовами поставки, зазначені у специфікаціях та містить у собі всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою товару.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до нього специфікацій (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата покупцем товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.

Згідно з п. 5.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, підписання сторонами акту прийому-передачі товару (якщо це передбачено специфікацією) та надання покупцю рахунка на оплату постачальником, якщо інше не зазначено у специфікаціях.

Датою оплати товару є дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору постачальник зобов'язався надати покупцю до початку прийому товару оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату товару;

- транспортні та супровідні документи;

- пакувальні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виготовлювача (у випадку, якщо постачальник не є виготовлювачем);

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку й сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках):

- акт прийому-передачі товару (у 2 примірниках), оформлений з боку постачальника;

- інші документи, передбачені специфікаціями.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 10.05.2011 до договору постачальником запропоновано виключити з п. 6.4 договору наступні слова: "сертифікат санітарно-гігієнічного висновку й сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках)".

Згідно з п. 6.5 договору зобов'язання постачальника з поставки товару не вважаються виконаними до надання документів, зазначених у п. 6.4 даного договору.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що даний договір діє до 31.12.2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.

Додатковою угодою №2 до договору сторони погодили внести зміни у п. 10.5 договору та викласти у наступній редакції: "даний договір діє до 31.12.2012".

Додатковою угодою №5 до договору сторони внесли зміни у п. 10.5 договору та виклали у наступній редакції: "даний договір діє до 31.12.2013".

Додатковою угодою №1 сторони внесли зміни у договірні реквізити покупця.

Додатковими угодами №3, №4 сторони дійшли згоди внести зміни у договірні реквізити постачальника.

Сторонами було погоджено та підписано специфікацію №76 (додаток) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку роликів за кресленням 30344 у кількості 1050 штук, у тому числі радіусів калібру: 12,5мм - 200 шт., 18мм - 120 шт., 16мм - 120 шт., 8,5мм - 300шт., 14мм - 160 шт., 10,5мм - 150шт., за ціною 172,66грн. без ПДВ, на загальну суму 181293,00грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 36258,60грн., разом з ПДВ - 217551,60грн.

Згідно з п. 2 специфікації №76 до договору товар поставляється на умовах поставки: СРТ склад покупця, розташований за адресою: вул. Металургійна, 47, м. Макіївка, Донецька область, 86101, Україна, відповідно до ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.).

Відповідно до п. 4 специфікації №76 (додаток) до договору строк поставки: 30 календарних днів з моменту підписання специфікації сторонами.

Пунктом 5 специфікації №76 до договору строк оплати поставленого товару 100% від вартості фактично поставленого товару з відстрочкою 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Відповідно до п.8 специфікації №76 до договору датою поставки товару є дата поставки товару на склад покупця з відміткою у видатковій накладній.

Договір, протокол розбіжностей від 10.05.2011 до договору, додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5 та специфікація №76 (додаток) до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору та специфікації №76 до договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 217551,59грн., що підтверджується видатковими накладними: №18 від 30.07.2012 на суму 117477,86грн., №28 від 31.07.2012 на суму 66301,44грн., №7 від 22.08.2012 на суму 31285,99грн., №24 від 25.09.2012 на суму 2486,30грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Поставлений згідно вищезазначених видаткових накладних товар на підставі довіреностей №111/5-680 МФ від 30.07.2012, №111/5-718 МФ від 22.08.2012, №111/5-338 МФ від 24.09.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Товар відповідачу був поставлений транспортним засобом, про що позивачем також були складені товарно-транспортні накладні: №36 від 30.07.2012, №38 від 31.07.2012, №39 від 22.08.2012, №46 від 25.09.2012, які також є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були видані відповідачу відповідні податкові накладні: №18 від 30.07.2012 на суму 117477,86грн., №29 від 31.07.2012 на суму 66301,44грн., №4 від 22.08.2012 на суму 31285,99грн., №25 від 25.09.2012 на суму 2486,30грн.; на загальну суму 217551,59грн.

Також позивачем надано копії декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2012 по вересень 2012 разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), що підтверджують відображення операцій поставки товару відповідачу в податковому обліку.

Для оплати поставленого товару відповідачу разом з видатковими накладними були надані рахунки на оплату на загальну суму 217551,59грн.: №18 від 30.07.2012 на суму 117477,86грн., №28 від 31.07.2012 на суму 66301,44грн., №7 від 22.08.2012 на суму 31285,99грн., №24 від 25.09.2012 на суму 2486,30грн.

Згідно пояснень позивача, вказані документи були передані відповідачу під час прийому передачі товару. Доводи відповідача про необхідність складення акту приймання передачі товару, судом відхиляються, оскільки видаткові накладні підтверджують факт приймання передачі товару.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази в підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 217551.59 грн., передачі позивачем відповідачу документів на виконання п. 6.4 договору.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем оплачена частково.

Відповідач підтверджує поставку позивачем товару на суму 217551,59 грн., але стверджує, що строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки позивачем не надані документи, вказані у п. 6.4 договору, а саме акти прийому-передачі товару. Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступного.

Згідно з п. 14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

Доказів того, що приймання товару за якістю здійснювалось із залученням незалежної експертної організації суду також не надано.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, поставки товару неналежної якості та неналежної комплектності.

Згідно з положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження встановлення позивачу строку для передання документів, що стосуються товару, визначених п. 6.4 Договору, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, а приймання відповідачем товару підтверджується підписами та печатками відповідача у відповідних накладних та актах приймання-передачі товару, тому суд прийшов до висновку, що зобов'язання позивач виконав відповідно до умов договору поставки №11-002456 від 20.04.2011.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012), підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Враховуючи викладене, судом не приймаються доводи відповідача щодо не виконання позивачем умов п. 6.4 договору.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від договору, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №11-007140 від 16.12.2011.

У зв'язку з тим, що відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі.

Відповідно до умов специфікацій, відповідач зобов'язаний оплатити товару з відстрочкою на 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивачем до матеріалів справи надано копію вимоги №480/12/ДП від 31.08.2012, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 1216352,26грн., пеню у розмірі 24854,50грн., 3% річних у розмірі 5409,17грн., інфляційних втрат у розмірі 557,50грн. Претензія №480/12/ДП від 31.08.2012 надіслана на адресу відповідача 31.08.2012, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи №0562008359 від 31.08.2012, реєстром №4 на відправлення УСС від 31.08.2012. Відповідач відповіді на вищезазначену претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Позивач ще неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість за поставлений товар, що підтверджується листами №597/12/МР від 14.11.2012, №659/12/МР від 05.12.2012, наданими позивачем до матеріалів справи.

У ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи надано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором №11-002456 становить 1771516,55грн. Тобто, станом на 11.03.2013 відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 1 771516,55грн., до якого увійшла спірна сума перед позивачем, про що свідчить акт звірки розрахунків, підписаний з боку позивача директором Демченко О.Т. та головним бухгалтером Курєповою О.В., з боку відповідача головним бухгалтером Белецьким Н.А.та скріплений печатками сторін

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідач сплатив частково, станом на теперішній час заборгованість становить 33772,29грн.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 33772,29грн., а матеріали справи таких не містять.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 33772,29грн грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 09.09.2012 по 21.01.2013 у розмірі 11376,75грн.

Відповідно до п. 10.2 договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати поставленого товару, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від вартості поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 10.05.2011 до договору позивачем у п. 7.2 договору внесено зміни, а саме: "у п. 7.2 договору замість: "… на 30 календарних днів" читати: "… на 10 календарних днів".

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення пені у сумі 11376,75грн та задовольняє позовні вимоги про їх стягнення у повному обсязі.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 30.08.2012 по 21.03.2013 у розмірі 2510,80грн. та інфляційних втрат за період з серпня 2012 по січень 2013 у розмірі 836,98грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд визнає його невірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Законодавство", розмір 3% річних за період з 30.08.2012 по 21.01.2013 становить 2510,66грн., який і підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 836,98грн та задовольняє позовні вимоги про їх стягнення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України може бути покладений на відповідача.

Приймаючи до уваги, що зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу пов'язане з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу вже після подання позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача, на відповідача також покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (пр. Металургів, буд. 9, м.Єнакієве, Донецька область, 86429, ЄДРПОУ 00191193 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон" (вул. Рози Люксембург, буд. 72, м.Донецьк, 83114, ЄДРПОУ 25115499) суму основного боргу у розмірі 33772 (тридцять три тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 29 коп., пеню у розмірі 11376 (одинадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. 66 коп., інфляційних втрат у розмірі 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 98 коп., судовий збір у розмірі 4645 (чотири тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 51 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 08.04.2013.