Ухвала

від 11.04.2013 по справі 916/2013/637

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"11" квітня 2013 р.№ 916/2013/637

Суддя Щавинська Ю.М., розглянувши матеріали вх.№1478/2013

за позовом: ОСОБА_1

ОСОБА_2

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Потенціал»

Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради

про встановлення факту звільнення; визнання повноважень припиненими; стягнення заборгованості у сумі 6 446,88 грн.; зобов'язання внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - підприємців; зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Потенціал» та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, в якій просять суд встановити факт звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Компанія Потенціал» за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП Україниз 08.06.2012р.; визнати повноваження ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Компанія Потенціал» припиненими з 08.06.2012р.; встановити факт звільнення ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера ТОВ «Компанія Потенціал» за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України з 04.02.2013р.; визнати повноваження ОСОБА_2 на посаді виконуючої обов'язки директора ТОВ «Компанія Потенціал» припиненими, стягнути на користь ОСОБА_2 з представників відповідача ТОВ «Компанія Потенціал» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах заборгованість у сумі 6 446,88грн.; зобов'язати Виконавчій комітет Білгород-Дністровської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно звільнення з посади директора ТОВ «Компанія Потенціал», ЄДРПОУ 33267851 ОСОБА_1; зобов'язати учасників ТОВ «Компанія Потенціал» прийняти з відповідального зберігання первинні документи та печатку ТОВ «Компанія Потенціал» від ОСОБА_2, та повідомити Білгоро-Дністровську ОДПІ про факт звільнення головного бухгалтера ОСОБА_2, поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви, виходячи з наступного:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

З огляду на приписи ч.3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

При цьому, ст. 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.

При цьому, відповідно до п.13. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, серед іншого, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є учасниками ТОВ «Компанія Потенціал», а ними подано позов як фізичними особами - громадянами, з огляду на вимоги чинного процесуального законодавства, з урахуванням того, що вимоги, заявлені позивачами, не відносяться до корпоративних, суд доходить висновку, що зазначена позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах, в зв'язку з чим, у прийнятті позовної заяви слід відмовити, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу позивачів на те, що із заявленими позовними вимогами слід звертатися в порядку цивільного судочинства.

Одночасно господарський суд Одеської області відзначає, що згідно до ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви. Відтак, судовий збір у сумі 1172 грн., сплачений за квитанцією №5614.89.3 від 08.04.2013р., підлягає поверненню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України „Про судовий збір", суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

2. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1172 /одна тисяча сто сімдесят дві/ грн., сплачений за квитанцією №5614.89.3 від 08.04.2013р.

Додаток: позовна заява на 10 аркушах з додатками документів на 116 аркушах

Суддя Щавинська Ю.М.