Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2а-10759/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р.Справа № 2а-10759/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФО-П ОСОБА_1.), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі - Охтирська ОДПІ) від 30 липня 2012 року:

- №0000381710, яким йому внаслідок порушень п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, п. 201.1 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 38.759,00 грн. (38.196,00 грн. - за основним платежем та 563,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій);

- №0000371710, яким внаслідок порушень п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України визначено суму податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 30.990,14 грн. (30.558,61 грн. - за основним платежем та 431,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення ним податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 17 липня 2012 року № 168/17-123/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року індивідуальний номер: НОМЕР_1» (далі - Акт перевірки).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Охтирська ОДПІ, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ФО-П ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що представниками податкової інспекції було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої 17.07.2012 року складено відповідний Акт перевірки №168/17-123/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 7-42).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем приписів п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року всього у сумі 30.558,61 грн. та порушення приписів п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 38.196,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у тому числі з урахуванням податкової інформації отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, щодо проведення перевірок контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» (код за ЄДРПОУ 37092055), а саме:

- акт № 1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 року про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року відповідно до якого податковим органом встановлено, що усі операції з купівлі - продажу ТОВ «Промтехноопт» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»;

- акт № 9/23-02-05/37092055 від 13.09.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика» (код ЄДРПОУ 36457295), ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти «Потенціал» (код ЄДРПОУ 00216852), ТОВ «БУД МА СХІД» (код ЄДРПОУ 33412895) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року згідно висновків якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за червень 2011 року;

- акт № 111/23-02-05/37092055 від 21.10.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків і зборів ТОВ «Агро-Синергетика» (код ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ «Торговий Дім-Атон» (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011 року, ТОВ «Агро-Синергетика» (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ «Експертно-Консалтингова Група «Анталекс» (код ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, в якому податковим органом встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій за липень 2011 року;

- висновок ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» за № 35/26-42 від 14.10.2011 року;

- висновок ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» за № 6/26-42 від 13.09.2011 року;

- акт перевірки ТОВ «Промтехноопт» з питань відсутності підприємства, посадових осіб підприємства за його місцезнаходженням за № 695/15-02-36 від 18.08.2011 року;

- довідка ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за № 791/26-12 від 18.08.2012 року (згідно якого місцезнаходження керівника ТОВ «Промтехноопт» ОСОБА_4 не встановлено).

З аналізу отриманої податкової інформації відповідачем зроблено висновки про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Промтехноопт» в квітні, червні, липні 2011 року (в подальших ланцюгах) здійснювалися з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки не мали реального товарного характеру.

Крім того, проведеною перевіркою у ФО-П ОСОБА_1 встановлено відсутність трудових ресурсів, необхідних при здійснення підприємницької діяльності, а також той факт, що операції із придбання та продажу мали нереальний характер, оскільки походження придбаного товару встановити немає можливості, зберігання та перевезення товару від постачальника до покупця не встановлено.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки Охтирською ОДПІ 30.07.2012 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000381710 та №0000371710 (т. 1 а.с. 43-44).

Колегія суддів, погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ФО-П ОСОБА_1, зазначає наступне.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно - правового договору.

Відповідно до п.201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Крім того, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування на платників податків покладено обов'язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку належно оформлених первинних документів, які відповідно до положень ПК України необхідні для віднесення певних сум для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, так як і факт оплати не є безумовним доказом реального характеру господарської операції.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ТОВ «Промтехноопт», а саме: між позивачем та його контрагентом було укладено договір (купівлі-продажу) від 18.04.2011 року №18042011.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ФО-П ОСОБА_1 документально підтвердив факт здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом. У зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей відбулись реальні зміни майнового стану платника податків, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами (т. 1 а.с. 69-107). Судом досліджено і надані позивачем договори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю БІСІ-Промо», відповідно до яких позивачем було реалізовано готову продукцію (двері алюмінієвого профілю), виготовлену з придбаного по спірному правочину товару.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються обставин виконання договірних відносин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Таким чином, зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагента - ТОВ «Промтехноопт».

Крім того, відповідно до п.177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті цього Кодексу.

Пунктом 177.2 зазначеної статті передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця.

Згідно з 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Враховуючи, що реальність спірного правочину встановлена судом та підтверджена матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності урахування позивачем витрат по такому правочину під час визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних-осіб.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01 квітня 2013 року

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова