Рішення

від 09.04.2013 по справі 905/1618/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.13 р. Справа № 905/1618/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ», м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне

про стягнення 6 672,02грн.

за участю представників:

від позивача: Руденко Ю.В. (за довір.)

від відповідача: Могила Д.В. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 6 672,02грн., яка складається з основного боргу в розмірі 6600,00грн., 3% річних в розмірі 72,02грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на видаткову накладну від 13.01.10р. №РН-0000003, рахунок фактуру №СФ-0000003 від 13.01.10р.; довіреність на отримання цінностей №16 від 13.01.10р.; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 19.02.13р.; претензію №48 від 10.10.12р.

Ухвалою від 05.03.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1618/13-г.

19.03.13р. відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.

09.04.13р. позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог, за яким просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 6600,00грн. та 3% річних у розмірі 67,70грн. Справа розглядається з врахуванням клопотання позивача.

09.04.13р. позивач надав пояснення щодо видаткової накладної №РН-0000003 від 13.01.10р., яка була здана в бухгалтерію в січні 2010 року та була проведена в обліку по кредиту 631 рахунку.

В судовому засіданні 09.04.13р. позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 6600,00грн. та погодився з нарахуванням 3% річних в заявленій сумі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

Згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №РН-0000003 від 13.01.10р. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ» поставило Державному підприємству «Сніжнеантрацит» товар на загальну суму 6600,00грн., отримання якого підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на накладній та довіреністю на отримання цінностей №16 від 13.01.10р.

Постачальником належним чином оформлений та виставлений рахунок-фактура від 13.01.10р. №СФ-0000003 на оплату поставленого за накладною товару.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Господарським судом встановлено, що постачальником на підставі видаткової накладної поставлений, а покупцем без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар загальною вартістю 6600,00грн.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу претензію №48 від 10.10.12р. про оплату заборгованості, в якій просив сплатити суму боргу за отриману продукцію.

В претензії міститься посилання на договір №1/10 від 10.02.10р. За поясненнями сторін дане посилання є помилковим. Поставка за видатковою накладною №РН-0000003 від 13.01.10р. мала місце ще до укладення договору №1/10 від 10.02.10р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наявність боргу в сумі 6600,00грн. відповідач визнав у відзиві та шляхом підписання з позивачем акту звіряння взаємних розрахунків станом на 19.02.13р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду докази сплати позивачу зазначеної суми.

Приймаючи до уваги вищевикладене, фактичний борг ДП «Сніжнеантрацит» перед ТОВ «УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ» становить 6600,00грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 67,70грн., що нараховувались на суму заборгованості за період з 10.10.12р. по 19.02.13р.

Оскільки претензія про оплату заборгованості отримана відповідачем 12.10.13р., заборгованість за поставлений товар мала бути оплачена до 20.10.13р.

Під час розгляду справи №905/1618/13-г судом встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати заборгованості за поставлений товар, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним.

За розрахунком суду позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково за період з 20.10.12р. по 19.02.13р. - в сумі 66,61грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 3% річних в сумі 66,61грн. обґрунтовані, документально доведені і відповідачем підтверджені, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ» до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення 6667,70грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька область, м.Сніжне, вул.Леніна, буд.32; ЄДРПОУ 31906124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ» (83086, м.Донецьк, вул.Артема, буд.51; ЄДРПОУ 30868078) основний борг в сумі 6600,00грн., 3% річних в розмірі 66,61грн., судовий збір в сумі 1720,22грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.04.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 11.04.13р.

Суддя Захарченко Г.В.