Рішення

від 11.04.2013 по справі 913/786/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2013 року Справа № 913/786/13-г

Провадження №8пд/913/786/13-г

За позовом Прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держземагенства у Луганській області, м. Луганськ, -

про внесення змін до договору оренди землі.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду спору:

від заявника - Паршутін А.Б. - прокурор відділу, - посвідчення №008309 від 09.10.12 року;

від позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність № И 01/03-31/1783/0/2-12 від 19.03.12 року;

від відповідача - представник не з'явився;

від 3-ї особи - Борзенко М.В. - провідний спеціаліст юридичного відділу, - довіреність №8-1-30/1641 від 01.04.13 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Луганською міською радою (далі - міськрада, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря" (далі - ТОВ "Заря", орендар) 20.08.2004 року, державна реєстрація від 14.10.2004 року №5210, зі змінами до нього, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0166 га, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, тупік Центрального ринку, 1-а, надана в оренду терміном на 49 років, а саме:

викласти п. 8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 28.03.13 року до 11.04.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням з його боку вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 11.04.13 року від прокурора, позивача та третьої особи надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та позивач заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2;37-38).

Станом на день вирішення цього спору по суті оператор поштового зв'язку не повернув до суду поштові відправлення, спрямовані ним на адресу відповідача, - про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду.

Позивач у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав: місто Луганськ, тупік Центрального ринку, 1-а (а.с.3-7), що підтверджується також довідкою з ЄДР серії АБ №497662 від 26.03.13 року (а.с.28-30).

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Прокурор, позивач та третя особа не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Третя особа (Головне управління Держземагенства у Луганській області) позов вважає обгрунтованим, але рішення у справі, на її думку, жодним чином не впливає на її права та обов'язки (відзив на позовну заяву від 09.04.13 року за вих. №8-6-30/1909).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора, позивача та третю особу, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

20.08.04 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), у нотаріальній формі (за реєстром №2234), укладено договір оренди землі, відповідно до якого на підставі рішення Луганської міської ради від 30.06.04 року №21/219 (а.с.11-12) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування терміном на 49 років (п.7) земельну ділянку площею 0,0166 га (п.2), нормативною грошовою оцінкою 98381,89 грн. (п.4), під будівництво та розміщення громадського туалету та складських приміщень, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, туп. Центрального ринку (біля будинку 1-а) (пункти 1; 15).

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.8), яка на день укладення договору становить 2459,55 грн. та сплачується безготівково (п.9) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, впродовж 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця (п.12); щороку, станом на 1 січня поточного року, орендна плата індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України (п.10); обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.11).

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14).

Сторони домовилися, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (п.31).

Державна реєстрація договору здійснена 14.10.04 року за №5210 (а.с.17-18;19-20).

17.03.08 року, у нотаріальній формі (за реєстром №644) сторони уклали договір про внесення змін до цього договору, державна реєстрація від 26.03.08 року №040840200040, згідно якому:

у пункті 1 договору щодо його предмету слова "під будівництво та розміщення громадського туалету та складських приміщень" - замінили словами "під будівництво та розміщення торговельного комплексу та благоустрій території";

у пункті 15 розділу "Умови використання земельної ділянки слова "під будівництво та розміщення громадського туалету та складських приміщень" - замінили словами "під будівництво та розміщення торговельного комплексу та благоустрій території" (а.с.21).

16.02.12 року орендар звернувся до Луганської міської ради з заявою про прийняття рішення щодо приведення вищезгаданого договору у відповідність до чинного законодавства шляхом встановлення розміру річної орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 3 (а.с.14).

На підставі цієї заяви міська рада 10.07.12 року прийняла рішення №26/277 "Про внесення змін до договору оренди землі від 20.08.2004 року, державна реєстрація від 14.10.2004 року №5210, зі змінами до нього, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря"", - пунктом 1.1 якого вирішено внести зміни до пункту 8 договору оренди землі від 20.08.2004 року, державна реєстрація від 14.10.2004 року №5210, шляхом викладення його у наступній редакції: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3"; пунктом 3 цього ж рішення орендаря зобов'язано у місячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутися до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладення у встановленому чинним законодавством порядку договору про внесення змін до зазначеного договору (а.с.13).

10.07.12 року зазначене рішення міської ради було спрямоване на адресу відповідача у справі (а.с.15-16), але останній станом на 01.03.13 року не вжив заходів до його виконання, що підтверджується довідкою вищезгаданого Управління від 01.03.13 року за №0439 (а.с.23), - що стало підставою для звернення прокурора та міської ради до суду з цим позовом.

Станом на час вирішення цього спору по суті відповідач не надав до справи доказів вжиття ним таких заходів, позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондується пункт 31 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну нормативної грошової оцінки землі та встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.11 року (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин вищезгадане рішення Луганської міської ради від 10.07.12 року №26/277 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає встановленим, що законодавчо було змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, направлених на приведення договору оренди землі від 20.08.04 року, за реєстром №2234, державна реєстрація від 14.10.04 року №5210, зі змінами до нього, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі в частині розміру орендних ставок, - що стало підставою для виникнення цього спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача шляхом стягнення його на користь Державного бюджету України, оскільки відповідно до приписів п.11 ст. 5 Закону України від 08.07.11 року № 3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 вищеназваного Закону у разі звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру (до їх категорії належить спір по цій справі), на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" на 1 січня 2013 року (1147,00 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,32-34,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного 20.08.2004 року, у нотаріальній формі (за реєстром №2234), між Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Заря" (орендар), державна реєстрація від 14.10.2004 року №5210, зі змінами до нього, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0166 га, надана під будівництво та розміщення торговельного комплексу та благоустрій території та знаходиться за адресою: м. Луганськ, тупік Центрального ринку, 1-а, а саме:

- викласти пункт 8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3";

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" та ст. 4 Закону України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря", ідентифікаційний код 30694518, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, тупік Центрального ринку, 1-а, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО - 37991503, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Луганській області Луганської міської ради, ККД - 22030001, символ - 206, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у місті Луганську.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 11.04.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 12 квітня 2013 року.

Суддя А.П.Середа