Постанова

від 29.03.2013 по справі 5335/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2013 р. 12 год.27 хв.Справа №2а- 5335/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Вітвицького Д.П., адвоката Кашуби А.В., представників відповідача Кротко Н.М., Григорової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Пласт" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Пласт" (позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області № 0000342300 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 177148 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 44287 грн., посилаючись на неправомірність висновків податкового органу про нікчемність операцій позивача з ПП "НВКФ "Діод-плюс". ДПІ не з'ясовано всіх фактичних обставин здійснення господарських операцій, односторонньо і не в повному обсязі досліджено первині документи, що підтверджують придбання та реалізацію ТМЦ. Податкова інспекція не має повноважень на визнання правочинів нікчемними, всі необхідні документи, в підтвердження отриманих товарів були надані, придбаний товар позивач в подальшому використаний у виробництві, що було також встановлено ДПІ на момент перевірки. Позивач вважає, що законодавчими нормами не покладений обов'язок перевіряти статус його контрагентів, знаходження за юридичною адресою, подання ними податкової звітності. Якщо його контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для останнього.

Представник позивача та адвокат в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС прийнято на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки відносин ТОВ "Поліхім-Пласт" з ПП "Науково-виробнича комерційна фірма "Діод-плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.10 по 30.11.10. Перевіркою встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Поліхім -Пласт" при придбанні товарів ПП "НВКФ "Діод-плюс" у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2010 року, включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними. Рішенням ДПІ № 94/15-2 від 10.03.2011 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "НВКФ "Діод-плюс". Даний суб'єкт господарювання не має працюючих осіб, виробничих потужностей, приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. За юридичною адресою підприємство ПП "НВКФ "Діод-плюс" та керівник не знаходяться, договір оренди приміщення не укладався. 11.07.2011 співробітниками ВПМ ДПІ у м. Херсоні було опитано директора ПП "НВКФ "Діод-плюс" гр. ОСОБА_5, який пояснив, що не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП "НВКФ "Діод-плюс", зареєстрував підприємство на своє ім'я за грошову компенсацію. Юридичним відділом Красноперекопської ОДПІ АР Крим 04.05.2012 року направлено позовну заяву до Окружного суду АР Крим про відміну держреєстрації підприємства, 20.08.2012 судом прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи. Звіркою ПП "НВКФ "Діод-плюс" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 02.04.2008 по 31.08.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Відтак, послуги придбані у фіктивного постачальника (ПП "НВКФ "Діод-плюс") не дають права на податковий кредит.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Пласт" є юридичною особою, займається виробництвом продукції з полімеру, є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області.

В грудні 2012 року ревізором-інспектором ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Поліхім-Пласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.10 по 30.11.10 при здійсненні господарських операцій з приватним підприємством Науково-виробнича комерційна фірма "Діод-плюс". За наслідками перевірки складено акт від 20.12.12 № 661/22-0/36330040, з якого вбачається, що податкова інспекція дійшла до висновку про порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Поліхім -Пласт" при придбанні товарів ПП "НВКФ "Діод-плюс" у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2010 р.,

- п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено, що підприємством включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі ПДВ 177 148 грн., в т.ч. за серпень 2010 року у сумі 37 500 грн.; за вересень 2010 року у сумі 51 631 грн.; за жовтень 2010 року у сумі 31 000 грн.; за листопад 2010 року у сумі 57017 грн.

За період з 01.08.10 по 30.11.10 ТОВ "Поліхім - Пласт" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 304 737 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено їх завищення на суму 177 148 грн., в т.ч. за серпень 2010 року у сумі 37 500 грн.; за вересень 2010 року у сумі 51 631 грн.; за жовтень 2010 року у сумі 31 000 грн.; за листопад 2010 року у сумі 57 017 грн. ТОВ "Поліхім -Пласт" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних від ПП "НВКФ "Діод-плюс", при цьому податкові зобов'язання постачальника зменшені за результатами перевірки на загальну суму 177 148 грн. Підставою для застосування відповідачем фінансової відповідальності стало здійснення ТОВ "Поліхім-Пласт" фінансово-господарських операцій з придбання товару у "фіктивного постачальника", а саме: ПП "НВКФ "Діод-плюс", угоди, укладені позивачем із вказаним підприємством "вчинені без мети реального настання правових наслідків", та, як наслідок, "є нікчемними".

При здійсненні перевірки відповідач використав акт Красноперекопської ОДПІ №136/22-03/35788778 від 04.09.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "НВКФ "Діод-плюс" за період з 02.04.200 по 31.08.2012, відомості якого свідчать про те, що кількість працюючих не встановлена; відсутня інформація про наявність виробничих потужностей, складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ПП "НВКФ "Діод-плюс" взято на податковий облік в ДПІ у м. Херсоні 03.04.2008, в подальшому було перереєстровано на іншого власника та з 16.03.2012 перебуває на податковому обліку у Красноперекопській ОДПІ АР Крим ДПС. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.05.2008 № 100115173, видане ДПІ у м. Херсоні, 10.03.2011 року анульовано. За результатами обстеження податкової адреси: 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Заводська, б.4, кв. 1, співробітниками відділу податкової міліції Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС, складено акт обстеження від 03.05.2012 року, в якому визначено, за вказаною адресою підприємство ПП "НВКФ "Діод-плюс" та керівник не знаходяться, договір оренди приміщення не укладався. Згідно пояснення від 11.07.2011 директора ПП "НВКФ "Діод-плюс" гр.-на ОСОБА_5, встановлено, що він не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП "НВКФ "Діод-плюс", зареєстрував підприємство на своє ім'я за грошову компенсацію. 20.08.2012 судом прийнято рішення про ліквідацію фірми як юридичної особи. Актом не підтверджено реальність здійснення ПП "НВКФ "Діод-плюс" фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період з 02.04.2008 по 31.08.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 року № 0000342300 про збільшення ТОВ грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 221 435 грн. (в тому числі: основний платіж - 177 148 грн., штрафні санкції - 44 287 грн.).

З вказаними висновками податкового органу та законністю прийнятого повідомлення-рішення суд не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі Закон N 168/97-ВР) встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між позивачем та ПП "НВКФ "Діод-плюс" склались відносини з постачання позивачу поліетилену, виконання поставки підтверджується видатковими накладними, рахунками - фактурами, платіжними документами. Позивачем суми податку на додану вартість за господарськими операціями з вказаним контрагентом включено до складу податкового кредиту за звітні періоди у розмірі 177148 грн. Наявні в матеріалах справи видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. ПП "НКВФ "Діод-плюс" на час здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстровано платником ПДВ, мало право видавати податкові накладні.

Первині бухгалтерські та податкові документи підписані від постачальника керівником ОСОБА_6, не мають дефектів форми, змісту або походження. Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 повідомив, що в 2010 році до березня 2011 року був директором ПП "НКВФ "Діод-плюс", підтвердив факт продажу поліетилену гранулірованого позивачу. Офіс підприємства знаходився у м. Херсоні, вул. Суворова, 49, власником підприємства був ОСОБА_7. Також підприємство орендувало склад площею більше тисячі квадратних метрів за адресою м. Херсон, вул. Домобудівна.

З пояснень представників позивача в судовому засіданні встановлено, що поставка товару здійснювалась самовивозом власним транспортом покупця (позивача).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6). Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР. ПП "НКВФ "Діод-плюс" при оформленні податкових накладних на виконання договорів з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний серпень-листопад 2010 року сум ПДВ, сплаченого в ціні товарів за угодою з ПП "НКВФ "Діод-плюс".

Посилання відповідача на той факт, що за результатом проведеної зустрічної звірки ПП "НКВФ "Діод-плюс" встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", що свідчить про укладення угод без мети реального настання юридичних наслідків, суд вважає безпідставними, оскільки факт отримання позивачем від зазначеного контрагента товарів підтверджується первинною бухгалтерською документацією, яка наявна в матеріалах справи та досліджена судом під час розгляду справи. Крім того, відповідачем не спростовано той факт, що на момент поставки позивачу товарів з позивачем ПП "НКВФ "Діод-плюс" було зареєстровано в якості платника податків, мало статус юридичної особи, тобто у позивача не було підстав вважати недійсною укладену з ним угоду. Суд критично оцінює використання відповідачем акту Красноперекопської ОДПІ від 04.09.12, оскільки дану звірку проведено без відома та присутності директора з ПП "НКВФ "Діод-плюс", без дослідження первинних документів. Єдиною підставою для визнання угод, які укладались ПП "НКВФ "Діод-плюс", нікчемними є незнаходження підприємства за юридичною адресою у вересні 2012 року. Разом з тим, доказів незнаходження платника за юридичною адресою суду не надано. Не пояснено хто саме мешкає за даною адресою та за якими ознаками було встановлено відсутність підприємства та його керівника. Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності ресурсної бази у ПП "НКВФ "Діод-плюс" для здійснення господарської діяльності, так як дане твердження є виключно декларативним і відповідач не зміг пояснити, яким саме це заважає діяльності в сфері посередництва в торгівлі, посилання в акті перевірки на неможливість контрагентом позивача здійснювати господарську діяльність мають характер припущень.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що ПП "НКВФ "Діод-плюс" в податкових деклараціях за спірний період у складі податкових зобов'язань відобразило ПДВ по операції із позивачем. Відповідач не спростував тієї обставини, що ОСОБА_6 виконував обов'язки директора ПП у серпні - листопаді 2010 року. Доказів розшуку та опитування нового керівника підприємства суду також не надано.

Суд також приймає до уваги, що ПП "НКВФ "Діод-плюс" зареєстровано юридичною особою, в ЄДР відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням. Відомості про відсутність юридичної особи за адресою її реєстрації підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру і лише за цієї умови такі відомості можуть бути використані у спорі відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "НКВФ "Діод-плюс" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Крім того, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, суд вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагента позивача неможливо було знайти податковими органами для здійснення звірки, ним порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства-позивача як добросовісного платника податку на додану вартість фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту по операціям з таким контрагентом.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що господарські операції ТОВ "Поліхім-Пласт" та ПП "НВКФ "Діод-плюс" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару у ПП "НВКФ "Діод-плюс" до податкового кредиту.

Одночасно суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що правочини між ТОВ "Поліхім-Пласт" та ПП "НВКФ "Діод-плюс" є нікчемним з огляду на наступне. Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Державною податковою інспекцією жодних доказів того, що ТОВ "Поліхім-Пласт" та/або ПП "НВКФ "Діод-плюс" під час виконання правочинів договору купівлі-продажу завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано. Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили. Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ "Поліхім-Пласт" та ПП "НВКФ "Діод-плюс" суду не надано.

Враховуючи наведене вище, суд вважає висновки податкового органу про нікчемність правочинів - необґрунтованими, такими, що мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення -рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є нечинним, таким, що прийняте без урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158- 163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Пласт".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 20.12.12 № 0000342300.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ТОВ "Поліхім-Пласт" (вул. Промислова, 15, м. Цюрупинськ, Херсонська область, код ЄДРПОУ 36330040) витрати по сплаті судового збору в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 квітня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1