Постанова

від 08.04.2013 по справі 812/2881/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2013 року Справа № 812/2881/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 у розмірі 1228,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 у розмірі 1228,54 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації вносять плату до Пенсійного фонду України на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списками № 1, 2.

Державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 у розмірі 1228,54 грн. за період з 01 грудня 2010 року по 01 січня 2011 року.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 у розмірі 1228,54 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у адміністративному позові просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідолявся належним чином. Поштове відправлення, яке направлялось на адресу відповідача, повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення (арк. справи 14-15).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» зареєстровано та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк. справи 7).

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

За період з 01 грудня 2010 року по 01 січня 2011 року заборгованість державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області складає 1228,54 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку (арк. справи 9, 11).

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного суд робить висновок, що необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем були отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (арк. справи 10).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Суд зазначає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку, пенсій призначених на пільгових умовах, з огляду на таке.

Строк звернення до адміністративного суду визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, серед іншого, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, наведеною нормою встановлено, як загальний строк звернення до суду шестимісячний строк, так і спеціальні строки, які можуть бути встановлені іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цим Законом, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 15 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески це - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; - кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи, що покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1, передбачено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що на ці правовідносини розповсюджуються також і положення частини 15 статті 106 цього Закону щодо строків давності.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 1228,54 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 у розмірі 1228,54 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з к державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Суходільська» (ідентифікаційний код 00178465, місцезнаходження: 94420, Луганська область, м. Краснодон, м. Суходільськ) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01 грудня 2010 року по 01 січня 2011 року у розмірі 1228,54 грн. (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12 квітня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб