Постанова

від 28.03.2013 по справі 820/1405/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 березня 2013 р. № 820/1405/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участю: представника позивача - Павленка В.М.,

представника відповідача - Бутенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради до Територіальної державної інспекції праці у Харківській області провизнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування припису,- В С Т А Н О В И В:

Позивач, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд:

- визнати дії посадових осіб Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області при проведенні перевірки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради з 06.02.2013 р. по 08.02.2013 р.- незаконними;

- зобов'язати Територіальну державну інспекцію праці у Харківській області скасувати акт перевірки №20-29-344/0141 від 12 лютого 2013 року;

- скасувати припис №20-29-344/0141-088 від 12 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області була проведена перевірка Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, за результатами якої був складений акт перевірки № 20-29-344/0141 від 12 лютого 2013 року. На підставі вказаного акту відповідачем був винесений припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №20-29-344/0141 від 12 лютого 2013 року. Пояснив, що відповідачем під час проведення перевірки не було дотримано порядку її проведення, а саме: в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач перед початком перевірки не надав належної копії посвідчення (направлення) на її проведення; порушено строки проведення перевірки та порядок вручення позивачу акту перевірки, в результаті чого позивачу було вручено два різних за змістом акта перевірки; крім того, перевірка проведена поза межами звернення ОСОБА_4, яке стало підставою для її проведення. Такі дії відповідача, на думку позивача, є незаконними. Також просив зобов'язати відповідача скасувати акт перевірки №20-29-344/0141 від 12.02.2013 р. та скасувати припис № 20-29-344/0141-088 від 12.02.2013 р.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що в ході проведення перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а акт перевірки №20-29-344/0141 від 12.02.2013 р. про результати проведення перевірки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виданий на підставі нього припис № 20-29-344/0141-088 від 12.02.2013 р., складені у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що один примірник акту перевірки був ним отриманий особисто 11.02.2013 року від державного інспектора праці, в якому не містилось висновку щодо порушення позивачем законодавства про працю при звільненні ОСОБА_4 Але 15.02.2013 року на адресу позивача поштою надійшов інший примірник спірного акту перевірки, в якому був наявний висновок про порушення позивачем ч. 1 ст. 36 КЗпП України щодо звільнення ОСОБА_4

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи - код 23148372, місцезнаходження: 64102, Харківська обл., м. Первомайський, мікрорайон-4, буд. 15А, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ( а.с. 13).

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціальне уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N386/2011 (далі - Положення) є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення).

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, зокрема, територіальну державну інспекцію в Харківській області.

Відповідно до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, який затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 30 липня 2012 року № 1291/21603 зазначено, що згідно з п 2 Порядку право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Відповідно до п. 3 Положення інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією з підстав для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Згідно з п. 4 Положення інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Згідно з п. 7 Положення за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Так, судом встановлено, що головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області на підставі наказу № 15 від 04.02.2013 року та направлення № 162 від 05.02.2013 року за дорученням Первомайської міжрайонної прокуратури за зверненням гр. ОСОБА_4 від 02.01.2013 року проведена позапланова перевірка додержання Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки №20-29-344/0141 від 12.02.2013 р.

Судом встановлено, що в порушення ч.5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивача не було ознайомлено з оригіналом направлення на проведення перевірки, а було вручено лише його факсову копію, що представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з вищевказаної копії направлення на перевірку № 162 від 05.02.2013 р., наданої до суду представником позивача, вбачається, що вказане направлення дійсне з 06.02.2013 р. по 08.02.2013 р. (а.с. 73). Однак, в копії направлення на перевірку № 162 від 05.02.2013 р., наданої в судовому засіданні представником відповідача, вказано період дії направлення - з 06.02.2013 р. по 18.02.2013 р., при цьому кінцевий строк дії направлення зазначено з виправленнями (а.с. 52). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при зазначенні кінцевого строку дії направлення державним інспектором праці було допущено технічну помилку та в підтвердження надав до суду витяг з журналу направлень на перевірки (а.с. 53). Суд критично ставиться до вказаних пояснень представника відповідача, у зв'язку з тим, що строк дії направлення на перевірку у наданому суду витягу з журналу також містить виправлення. Належних пояснень та допустимих доказів щодо строку дії направлення на спірну перевірку та про обізнаність позивача щодо періоду дії направлення - з 06.02.2013 р. по 18.02.2013 р. представником відповідача в судовому засіданні надано не було.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю) (ч. 2 ст. 6 вказаного Закону України).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення відповідачем спірної перевірки було звернення громадянки ОСОБА_4 від 02.01.2013 року.

Однак, в ході перевірки позивача Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області було перевірено також дотримання позивачем ст. 21 Закону України «Про відпустки», ст. 115 КЗпПУ та ст. 79 КЗпПУ.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача щодо обсягу проведеної перевірки, а саме: що в заяві ОСОБА_4 міститься посилання на порушення позивачем КЗпПУ стосовно інших працівників, у зв'язку з тим, що з предметом заяви громадянки ОСОБА_4 від 02.01.2013 року є порушення позивачем порядку її звільнення з займаної посади. Тому суд приходить до висновку, що в ході перевірки відповідач повинен був з'ясувати лише обставини, які слугували підставою для проведення перевірки. З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені в ході перевірки порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про відпустки», ст. 115 КЗпПУ та ст. 79 КЗпПУ стосовно інших працівників Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради є неправомірними.

Крім того, суд вказує, що відповідно до п.6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до пояснень представника позивача Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області йому було вручено два різних за змістом встановлених в ході перевірки порушень примірники акту перевірки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що обидва примірники акту перевірки, надані представником позивача та долучені до матеріалів справи, містять однакові реквізити, а саме: підстави проведення перевірки, терміни її проведення, підписи державного інспектора праці ОСОБА_6 При цьому, примірник акту, в якому наявний підпис уповноваженої особи позивача не містить встановлених відповідачем порушень законодавства про працю при звільненні ОСОБА_4 (а.с. 66-71). Що стосується другого примірника акту перевірки, то він не містить підпису уповноваженої особи позивача, та в розділі цього акту про порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, вказано, зокрема, що з питань перевірки додержання законодавства при звільненні ОСОБА_4 встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 15-21).

Представником відповідача з цього приводу в судовому засіданні було надано третій примірник акту перевірки, в якому в графі «зауважень щодо проведеної перевірки з боку суб'єкта господарювання» міститься запис державного інспектора праці: «Павленко В.М. від надання пояснень відмовився» та в графі «відмітка про відмову від підписання акту перевірки» міститься запис державного інспектора праці: «Павленко В.М. від підпису відмовився» (а.с. 42-48). У вказаному примірнику акту перевірки, зокрема, міститься порушення позивачем законодавства про працю при звільненні ОСОБА_4

Належних пояснень щодо встановлених розбіжностей, а також наявності трьох різних за змістом розділів вказаних примірників актів про порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, представником відповідача в судовому засіданні надано не було.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області було видано припис №20-29-344/0141-088 від 12 лютого 2013 року, відповідно до якого позивачу приписано привести у відповідність до вимог ч.1 ст. 36 КЗпПУ порядок звільнення працівників за згодою сторін; строки виплати заробітної плат за час щорічних відпусток в подальшому у відповідності до вимог ст. 21 Закону України «Про відпустки» та ст. 115 КЗпПУ; порядок надання відпусток в подальшому привести у відповідність до вимог ст. 79 КЗпПУ (а.с. 49). При цьому вказаний припис не містить посилання на акт перевірки, на підставі якого він був виданий.

Серед порушень встановлених в ході перевірки та зазначених в трьох примірниках акту перевірки наявні наступні порушення:

1) ч. 1 ст. 36 КЗпПУ - у разі розірвання трудового договору за угодою сторін таке припинення не здійснено за наявності згоди працівника і власника або уповноваженого ним органу, так, має місце порушення вимог діючого законодавства про працю при звільненні ОСОБА_4 тому, що заяву про звільнення ОСОБА_4 подала 24.12.2013 р. про звільнення її за згодою сторін з 24.12.2013, і тому наказ від 29.12.2012 № 216-к про її звільнення виданий при відсутності належних підстав, а саме: при відсутності особистої заяви ОСОБА_4 про її звільнення за згодою сторін з 29.02.2013,

2) ст. 21 Закону України «Про відпустки» та ч. 4 ст. 115 КЗпПУ- заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше, ніж за три дні до початку відпустки, так, при наданні щорічної відпустки працівнику ОСОБА_7 з 17.09.2012 р. оплата відпустки проведена 18.10.2012 року, при наданні відпустки працівнику ОСОБА_8 з 15.10.2012 р. оплата відпустки проведена 16.11.2012 р.

3) ч.5 ст. 79 КЗпПУ - власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє працівників про дату початку відпустки пізніш як за два тижні, так, при наданні щорічної відпустки працівнику ОСОБА_8 з 15.10.2012 р. наказ на відпустку № 80-в виданий 05.10.2012 р.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач в ході проведення спірної перевірки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради діяв з порушенням норм чинного законодавства, тому висновки, встановлені відповідачем, є необґрунтованими та незаконними, а, отже, і прийнятий на їх підставі припис №20-29-344/0141-088 від 12 лютого 2013 року підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій посадових осіб Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області при проведенні спірної перевірки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради протиправними та скасування припису №20-29-344/0141-088 від 12 лютого 2013 року - підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Територіальної державної інспекції праці у Харківській області скасувати акт перевірки №20-29-344/0141 від 12 лютого 2013 року, суд зазначає, що акт перевірки не тягне за собою будь-яких правових наслідків для суб'єкта господарювання. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, а саме: припис №20-29-344/0141-088 від 12 лютого 2013 року. Отже, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є скасування припису Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, тому приходить до висновку, що в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради до Територіальної державної інспекції праці у Харківській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування припису - задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області при проведенні перевірки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради з 06.02.2013 р. по 08.02.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки №20-29-344/0141 від 12 лютого 2013 року - протиправними.

Скасувати припис №20-29-344/0141-088 від 12 лютого 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради (код 23148372) витрати по сплаті судового збору в сумі 22,70 грн. (двадцять дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29.03.2013 року .

Суддя К.О. Севастьяненко