Рішення

від 08.04.2013 по справі 904/1967/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.13р. Справа № 904/1967/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максгуд Компані", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція", м. Дніпропетровськ

про стягнення 94 522 грн. 45 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Логвиненко Є.Л., довір. № 22 від 28.03.13р.;

від відповідача: Комлик Д.С., довір. № 1 від 01.04.13р.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максгуд Компані" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" (далі - відповідач) суму 94 522,45 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором на поставку бетону №01-14/08/12 від 14.08.12р.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначає, що заборгованість за здійснені позивачем поставки товару відповідно до видаткової накладної №РН-0000526 від 04.12.12р. на суму 798,00 грн. та видаткової накладної №РН-0000527 від 04.12.12р. на суму 840,00 грн. включена у розрахунок боргу за договором поставки бетону № 01-14/08/12 від 14.08.12р. безпідставно, оскільки зазначені поставки здійснювались позивачем не в рамках зазначеного договору, а на підставі рахунків-фактур (СФ-0000362 від 04.12.12р. та СФ-0000363 від 04.12.12р.). Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не надано обґрунтованого та повного розрахунку суми боргу, який має відображати здійснені поставки та оплати за договором.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.08.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) було укладено договір на поставку бетону №01-14/08/12 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та у строки, встановлені Договором, передати товар у власність покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору відповідачу протягом жовтня-грудня 2012 року було поставлено товар на загальну суму 106 687, 74 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с. 13-18).

Згідно п.2.11 Договору, поставка вважається закінченою з моменту передання партії товару покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною накладною (видатковою накладною) підписаною уповноваженими представниками сторін.

Приписами пункту 3.2 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 2-х днів з моменту отримання рахунку.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 94 522,45 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків №1 від 08.01.13р.(а.с.19).

Разом з тим, в ході розгляду спору встановлено, що поставка товару відповідно до видаткової накладної №РН-0000526 від 04.12.12р. на суму 798,00 грн. та видаткової накладної №РН-0000527 від 04.12.12р. на суму 840,00 грн. здійснені позивачем не в рамках Договору, а на підставі рахунків-фактур (СФ-0000362 від 04.12.12р. та СФ-0000363 від 04.12.12р.), що підтверджено представником позивача в поясненнях від 02.04.13р. За таких обставин, сума заборгованості за вказаними поставками не може бути включена до суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення з відповідача у зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за договором на поставку бетону №01-14/08/12 від 14.08.12р.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, що виникла внаслідок порушення умов Договору, становить 92 884,45 грн. (94 522, 45 грн. - 798,00 грн. - 840,00 грн.).

На час розгляду справи доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд.29, кв.1; ЄДРПОУ 35863451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максгуд Компані" (69124, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.6; ЄДРПОУ 36097864) суму 92 884,45 грн. (дев'яносто дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн. 45 коп.) основного боргу, 1 857,69 грн . (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім грн. 69 коп.) судового збору.

В решті позову - відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 08.04.2013р.