Рішення

від 28.03.2013 по справі 910/2717/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2717/13 28.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерно-видавничий інформаційний

центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія»

про стягнення 171 712,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Мілетевич О.О. - представник за довіреністю

Воробей З.А. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 171 712,00 грн., а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 було порушено провадження у справі № 910/2717/13, розгляд справи було призначено на12.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 розгляд справи було відкладено до 28.03.2013, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 28.03.2013 представники позивача підтримали заявлені вимоги та просили суд позов задовльнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 5 від 02.01.2012 було виготовлено та поставлено відповідачу продукцію, проте, відповідач не здійснив оплату отриманої продукції, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 171 712,00 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 12.03.2013 та 28.03.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що подана до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2012 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерно-видавничий інформаційний центр», як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія», як замовником, було укладено договір № 5, за умовами якого позивач на замовленням відповідача зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку і строки, встановлені в даному договорі (п. 1.1.).

Умовами договору № 5 від 02.01.2012 сторони погодили, що оплата вартості продукції здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставленого позивачем рахунку. Повний розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів з дати приймання відповідачем продукції згідно видаткової накладної (п. 3.2.). Передача продукції оформляється видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін (п. 4.1.). Претензії відповідача щодо якості продукції (у випадку їх виникнення) задовольняються позивачем протягом 10 календарних днів з моменту отримання останнім відповідного акту (п. 4.2.).

Як зазначає позивач у позовній заяві з урахуванням наданого розрахунку суми заборгованості за договором № 5 від 02.01.2012, відповідно до видаткових накладних № РН-0000348 від 10.08.2012, № РН-0000356 від 17.08.2012, № РН-0000364 від 23.08.2012, № РН-0000367 від 23.08.2012, № РН-0000381 від 31.08.2012, № РН-0000382 від 31.08.2012, № РН-0000386 від 03.09.2012, № РН-0000387 від 03.09.2012, № РН-0000393 від 03.09.2012, № РН-0000394 від 07.09.2012, № РН-0000397 від 07.09.2012, № РН-0000398 від 07.09.2012, № РН-0000406 від 14.09.2012, № РН-0000407 від 14.09.2012, № РН-0000409 від 14.09.2012, № РН-0000410 від 14.09.2012, № РН-0000423 від 21.09.2012, № РН-0000424 від 21.09.2012, № РН-0000425 від 21.09.2012, № РН-0000426 від 21.09.2012, № РН-0000445 від 28.09.2012, № РН-0000446 від 28.09.2012, № РН-0000448 від 28.09.2012, № РН-0000449 від 28.09.2012, № РН-0000466 від 05.10.2012, № РН-0000467 від 05.10.2012, № РН-0000469 від 05.10.2012, № РН-0000470 від 05.10.2012, № РН-0000508 від 12.10.2012, № РН-0000509 від 12.10.2012, № РН-0000510 від 12.10.2012, № РН-0000511 від 12.10.2012, № РН-0000521 від 19.10.2012, № РН-0000522 від 19.10.2012, № РН-0000545 від 19.10.2012, № РН-0000546 від 19.10.2012, № РН-0000559 від 26.10.2012, № РН-0000560 від 26.10.2012, № РН-0000567 від 26.10.2012, № РН-0000568 від 26.10.2012, № РН-0000582 від 02.11.2012, № РН-0000583 від 02.11.2012, № РН-0000584 від 02.11.2012, № РН-0000585 від 02.11.2012, № РН-0000596 від 09.11.2012, № РН-0000597 від 09.11.2012, № РН-0000599 від 09.11.2012, № РН-0000600 від 09.11.2012, № РН-0000609 від 16.11.2012, № РН-0000610 від 16.11.2012, № РН-0000613 від 16.11.2012, № РН-0000614 від 16.11.2012, № РН-0000623 від 23.11.2012, № РН-0000624 від 23.11.2012, позивачем було виготовлено та поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень продукцію на загальну суму 171 712,00 грн.

Згідно із довіреністями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996, №192) на отримання цінностей (належним чином засвідчені позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданих ТОВ «Українська медіа компанія» на ім'я Старіков Юрій Борисович, Карпіков Микола Іванович, останні були уповноваженими на отримання продукції від позивача.

Як зазначив позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеним, на виконання вимог договору № 5 від 02.01.2012, позивач разом із вищенаведеними накладними передав відповідачу відповідні рахунки-фактур (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) на оплату товару .

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 5 від 02.01.2012, передано на користь відповідача продукцію на суму 171 712,00 грн., натомість, відповідач не оплатив поставлену продукцію, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію згідно договору № 5 від 02.01.2012, в розмірі 171 712,00 грн. (з урахуванням поданого 28.03.2012 через канцелярію суду розрахунку суми заборгованості).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В свою чергу, судом встановлено, що в пункті 1.1. договору № 5 від 02.01.2012 сторони визначили предмет договору, а саме: виробити та передати відповідачу продукцію.

Таким чином, вказаний договір містить ознаки як договору підряду, так і ознаки договору поставки.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору № 5 від 02.01.2012, було виготовлено та поставлено відповідачу продукцію, проте відповідач свій обов'язок щодо оплати переданої йому позивачем продукції не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 5 від 02.01.2012 лише на суму 165 622,00 грн., а саме: 26 211,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000348 від 10.08.2012, № РН-0000356 від 17.08.2012, № РН-0000364 від 23.08.2012, № РН-0000367 від 23.08.2012, № РН-0000381 від 31.08.2012, № РН-0000382 від 31.08.2012, які підписані представниками позивача та відповідача будь-яких претензій та зауважень ; 54 061,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000386 від 03.09.2012, № РН-0000387 від 03.09.2012, № РН-0000393 від 03.09.2012, № РН-0000394 від 07.09.2012, № РН-0000397 від 07.09.2012, № РН-0000398 від 07.09.2012, № РН-0000406 від 14.09.2012, № РН-0000407 від 14.09.2012, № РН-0000409 від 14.09.2012, № РН-0000410 від 14.09.2012, № РН-0000423 від 21.09.2012, № РН-0000424 від 21.09.2012, № РН-0000425 від 21.09.2012, № РН-0000426 від 21.09.2012, № РН-0000446 від 28.09.2012, № РН-0000448 від 28.09.2012, № РН-0000449 від 28.09.2012 , які підписані представниками позивача та відповідача будь-яких претензій та зауважень ; 48 564,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000466 від 05.10.2012, № РН-0000467 від 05.10.2012, № РН-0000469 від 05.10.2012, № РН-0000470 від 05.10.2012, № РН-0000508 від 12.10.2012, № РН-0000509 від 12.10.2012, № РН-0000510 від 12.10.2012, № РН-0000511 від 12.10.2012, № РН-0000521 від 19.10.2012, № РН-0000522 від 19.10.2012, № РН-0000545 від 19.10.2012, № РН-0000546 від 19.10.2012, № РН-0000559 від 26.10.2012, № РН-0000560 від 26.10.2012, № РН-0000567 від 26.10.2012, № РН-0000568 від 26.10.2012, які підписані представниками позивача та відповідача будь-яких претензій та зауважень; 42 876,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000582 від 02.11.2012, № РН-0000583 від 02.11.2012, № РН-0000584 від 02.11.2012, № РН-0000585 від 02.11.2012, № РН-0000596 від 09.11.2012, № РН-0000597 від 09.11.2012, № РН-0000599 від 09.11.2012, № РН-0000600 від 09.11.2012, № РН-0000609 від 16.11.2012, № РН-0000610 від 16.11.2012, № РН-0000613 від 16.11.2012, № РН-0000614 від 16.11.2012, № РН-0000623 від 23.11.2012, № РН-0000624 від 23.11.2012, які підписані представниками позивача та відповідача будь-яких претензій та зауважень.

У зв'язку із наведеними обставинами, як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем, позивач, на виконання вимог, що встановлені п. 3.2. договору № 5 від 02.01.2012, разом із вищенаведеними видатковими накладними було виставлено відповідачу рахунки-фактур на оплату товару за наведеним договором.

Станом на день винесення рішення у справі № 910/2717/13 позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерно-видавничий інформаційний центр» товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» за договором № 5 від 02.01.2012 на суму 6 090,00 грн., зокрема не подано видаткову накладну № РН-0000445 від 28.09.2012 на суму 6 090,00 грн., на яку позивач посилається як на доказ у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує здійснення поставки товару за договором № 5 від 02.01.2012 на вищенаведену суму.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме в сумі 165 622,00 грн.

Також, позивач звернувся до суду із письмовою заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке знаходиться за адресою: 02001, м. Київ, вул. Сагайдака, 114-Б та грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що позивачем окрім заяви про забезпечення позову, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому заява позивача про забезпечення позову не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» (код ЄДРПОУ - 33444178, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 114-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерно-видавничий, інформаційний центр» (код ЄДРПОУ - 22956466, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19-21) 165 622 (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 00 коп. - заборгованості та 3 312 (три тисячі триста дванадцять) грн. 44 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 02.04.2013