cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "09" квітня 2013 р. Справа № 12/137-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Сушков В.В., голова ліквідаційної комісії
від відповідача за первісним позовом: Заворотнюк Л.М., дов. від 13.09.12р. № 1.20/6-3350
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо - Інвест" (м.Житомир)
до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)
про скасування рішення
та за зустрічним позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо - Інвест" (м.Житомир)
про стягнення 17000,00 грн. штрафу.
Відповідно до ч.3 ст.77 ГПК України в судовому засіданні 08.04.2013 р. було оголошено перерву до 09.04.2013 р. на 12:00.
ТОВ "Благо-Інвест" звернулось з позовом до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.07.2010 р. за № 1.16\56р.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 12/137-НМ.
11.10.2010 р. Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Благо-Інвест" про стягнення 17000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.07.2010 р. за № 1.16\56р.
Ухвалою господарського суду від 12.10.2010 р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним.
Ухвалою від 17.01.2011 р. провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею кримінальної справи по обвинуваченню посадових осіб, зокрема, ТОВ "Благо-Інвест", що розглядалась Рівненським міським судом Рівненської області.
У зв'язку із вирішенням зазначеної справи, ухвалою від 25.03.2013 р. провадження у справі № 12/137-НМ поновлено.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, щодо зустрічного позову зазначив, що сплата ТОВ "Благо-Інвест" штрафу у державний бюджет позбавить його можливості задовольнити вимоги кредиторів у справі про банкрутство, яка порушена постановою господарського суду від 04.03.2013 р. (а.с.96-99, т.2).
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві від 11.10.2010 р. на позовну заяву (а.с.30-33, т.1) та додаткових поясненнях від 22.11.2010 р. (а.с.77-78, т.1); зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В результаті розгляду Адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи № 3.6.12-63/2009 було прийнято рішення від 09.07.2010 р. № 1.16/-56р (а.с.10-15, т.1).
На адресу ТОВ "Благо-Інвест" рішення було направлено супровідним листом від 12.07.2010 р. (а.с.34, т.1) та одержано ним 14.07.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.41, т.1).
Зазначеним рішенням визнано дії позивача за первісним позовом, які полягають у безпосередньому повідомленні невизначеному колу осіб в рекламі неповних та неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з надання позик, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману; за вчинення вказаного порушення накладено на позивача за первісним позовом штраф у розмірі 17000,00 грн.; а також зобов'язано його припинити поширення інформації, визнаної цим рішенням такою, що вводить в оману споживачів щодо послуг, які надаються ТОВ "Благо-інвест", в двомісячний термін з дня отримання цього рішення.
Приймаючи зазначене рішення відповідач за первісним позовом, виходив із наступних, встановлених ним обставин.
1. Протягом січня-жовтня 2009 р. ТОВ "Благо-Інвест" поширювало у друкованих засобах масової інформації рекламу про надання позик (а.с.38-40, т.1).
Зміст розміщених реклам передбачає спрощену форму отримання позики.
Проте, відповідач за первісним позовом встановив, що зміст поширюваної інформації є таким, що вводить в оману внаслідок замовчування окремих фактів.
Так, насправді, для отримання позики фізична особа повинна здійснити такі дії:
1) надати паспорт, код та згоду подружжя (якщо особа перебуває у шлюбі);
2) укласти з товариством договір про надання послуг з адміністрування придбання у групах, предметом якого є вчинення від імені та за рахунок фізичної особи, яка виявила намір отримати позику, певних юридичних дій, спрямованих на придбання товару або надання відповідної суми у позику;
3) сплатити реєстраційний платіж у момент укладення з ТОВ "Благо-Інвест" договору про надання послуг з адміністрування;
4) вчасно надіслати заяву (повідомлення, пропозицію) на участь у, так званому, асигнаційному заході - заході з розподілення товариством фонду групи, за результатами якого надається дозвіл (право) учаснику на отримання товару або відповідної суми у позику. Учасник, який не надіслав заяви, участі у асигнаційному заході не бере;
5) укласти договір позики. Цей договір укладається за умови, якщо учасник отримав на нього право на асигнаційному заході;
6) сплатити адміністративний платіж. Цей платіж визначається у певному відсотку від суми позики (вартості товару та сплачується під час укладання договору позики;
7) укласти договір застави (іпотеки) майна та/або (за згодою товариства) договір поруки з одним або кількома поручителями (нотаріально посвідчені);
8) укласти договір страхування об'єкта застави (іпотеки) зі страховою компанією, яку рекомендує товариство;
9) для отримання позики позичальник зобов'язаний одноразово сплатити реєстраційний та адміністративний платежі та щомісяця - загальні платежі;
10) право на отримання позики виникає в учасника групи після того, як фонд групи є достатнім, тобто, учаснику не відома дата отримання ним позики.
За таких обставин відповідач за первісним позовом зробив висновок, що рекламна інформація ТОВ "Благо-Інвест" про спрощену форму отримання позик не відповідає дійсності та поширює неповні відомості, що може впливати на наміри споживачів укладати договори на отримання позик саме з ТОВ "Благо-Інвест".
Також відповідач за первісним позовом, проаналізувавши текст реклам ТОВ "Благо-Інвест" встановив наступне:
- у рекламі позики, яку товариство розповсюджувало у 2009 р., зазначено "витрати від 0,16% в місяць". Проте, виявилось, що наведений у рекламі відсоток витрат є адміністративними витратами, але для отримання позики фізична особа повинна сплатити також реєстраційні платежі в момент укладення договору адміністрування та договору позики;
- у тексті реклам застосовано формулювання "рік без витрат", "знижки до 15%". Проте, за умовами отримання позики особа повинна сплачувати щомісячні платежі протягом дії договірних відносин, а також здійснити одноразові платежі - реєстраційний платіж, адміністративний платіж;
- рекламна інформація щодо можливості отримання позик при наявності лише паспорта та коду є неповною, адже в дійсності для отримання позики окрім зазначених документів необхідно, зокрема, укласти низку договорів, сплатити певні види витрат тощо;
- у рекламних матеріалах не було обумовлено, що позики клієнтам надаються не одразу, а в міру накопичення залучених коштів громадян, участі ними в асигнаційних заходах.
Таким чином відповідачем у оскаржуваному рішенні зроблено висновок, що дії ТОВ "Благо-Інвест", які полягають у безпосередньому повідомленні невизначеному колу осіб в рекламі неповних та неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з надання позик, є порушенням, передбаченим ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Позивач за первісним позовом, звернувшись з позовом до господарського суду, зазначає, що не погоджується із зазначеним рішенням з наступних підстав:
1. Укладення між ТОВ "Благо-Інвест" та громадянами договорів про надання послуг з адміністрування придбання в групах прямо не передбачені цивільним законодавством і є змішаними договорами, що не суперечить законодавству.
2. Відповідач за первісним позовом в оскаржуваному рішенні вказує, що товариство вчинило порушення, передбачене ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", проте не зазначає, які саме з числа заборонених дій, вказаних в нормі, було вчинено підприємством.
3. Всі дії, необхідність яких була начеб-то прихована від користувачів послуг товариства, передбачені вимогами діючого законодавства.
4. Заявлені в рекламі відомості не поліпшують умов отримання позики, тому не можуть вплинути на формування наміру придбати послугу у особи, яка б у випадку дізнання про інші розміри позики та строки погашення відмовилася б від її отримання.
5. Висновок відповідача за первісним позовом щодо можливості введення в оману особи шляхом рекламних оголошень базується лише на його твердженнях і припущеннях.
Зважаючи на зазначене, позивач за первісним позовом вважає що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач за первісним позовом неповно з'ясував, не довів та не встановив всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення у справі.
Заперечуючи проти первісних позовних вимог, відповідач за первісним позовом, зазначив, що, зважаючи на факти, встановлені оскаржуваним рішенням, матеріалами справи доведено, що дії ТОВ "Благо-Інвест" є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, зазначив, що у господарського суду з урахуванням положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" немає підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.
Оскільки позивач за первісним позовом штраф, накладений рішенням від 09.07.2010 р. № 1.16/-56р, добровільно не сплатив, відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічною позовною вимогою про стягнення з позивача за первісним позовом 17000,00 грн. штрафу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (частина 2 вказаної статті).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про рекламу» основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.
Недобросовісною вважається реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження (ст.1 Закону України «Про рекламу»).
Відповідно до ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.
Слід звернути увагу, що застосування вказаної норми не ставиться у залежність від настання негативного наслідку, а дозволяє кваліфікувати неправомірні дії у вигляді поширення недостовірної інформації у разі самого факту вчинення цих дій, навіть якщо вони не призвели, а лише можуть привести до таких наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи первісної позовної заяви, суд дійшов до висновку, що обставини, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує позовні вимоги, не підтверджуються матеріалами справи, не є підставою для визнання рішення недійсним та не спростовують обставин, встановлених відповідачем за первісним позовом в оскаржуваному рішенні.
Крім того, суд звертає увагу, що вироком Рівненського міського суду від 20.08.2012 р. встановлено, що посадові особи ТОВ "Благо-Інвест" в ході реалізації господарської діяльності товариства, не виконучи та неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них та зловживаючи своїм службовим становищем, заподіяли майнову шкоду громадянам в особливо великих розмірах. Зокрема встановлено, що за період діяльності ТОВ "Благо-Інвест"з 01.08.2006 р. по 01.07.2009 р. залучило грошові кошти від 6862-х фізичних осіб в розмірі 37147969,58 грн., і в подальшому за рахунок залученої суми видано відсоткову позику 446-ти фізичним особам в розмірі 10569011,44 грн. Різницю коштів в сумі 26578958,14 грн. службовими особами ТОВ "Благо-Інвест" використано на власні потреби. При цьому, для залучення коштів громадян службовими особами ТОВ "Благо-Інвест" створювалистя групи учасників для отримання позики (а.с.130-220, т.1).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується законність висновку територіального відділення Антимонопольного комітету України про те, що дії позивача за первісним позовом у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а тому рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.07.2010 р. за № 1.16\56р прийнято з дотриманням приписів чинного законодавства, за відсутності передбачених ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання його недійсним. Таким чином, первісний позов задоволенню не підлягає.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно із ч.3 ст.60 зазначеного вище Закону, прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як було встановлено раніше, позивач за первісним позовом отримав рішення 14.07.2010 р.
Отже, з урахуванням положень ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", строк сплати штрафу закінчився 14.09.2010 р.
Зустрічну позовну заяву було подано 11.10.2010 р., тобто після спливу двохмісячного строку, що вбачається із відтиску штемпеля діловодної служби господарського суду (а.с.26, т.1).
З огляду на викладене, позовні вимоги зустрічної позовної заяви про стягнення з ТОВ "Благо-Інвест" штрафу в сумі 17000,00 грн. є обґрунтованими, заявленими відповідно до законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати як за первісним, так і за зустрічним позовом, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на ТОВ "Благо-Інвест".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест", 10008, м.Житомир, вул.Хлібна, буд.9, кв.4, ідентифікаційний код 34521059
на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова,12, ідентифікаційний код 20403042) в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у м.Житомирі, код ЄДРПОУ 38035726, МФО 811039, рахунок 31115106700002, код платежу - 21081100 (символ звітності 106)
- 17000,00 грн. штрафу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест", 10008, м.Житомир, вул.Хлібна, буд.9, кв.4, ідентифікаційний код 34521059
- в доход Державного бюджету України - 170,00 грн. державного мита;
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест", 10008, м.Житомир, вул.Хлібна, буд.9, кв.4, ідентифікаційний код 34521059
- в доход Державного бюджету України - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.04.13
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 -арбітражному керуючому Сушкову Віктору Васильовичу
3 - Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2013 |
Оприлюднено | 15.04.2013 |
Номер документу | 30617658 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Сікорська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні